Тимчасове увільнення працівника від роботи

Чіткого визначення поняття «відсторонення від роботи» у законодавстві немає, що на практиці призводить до помилок у застосуванні цього положення.

Відсторонення працівника від роботи є одним із випадків призупинення трудових відносин, яке полягає в тимчасовому увільненні:

• працівника від обов’язку виконувати роботу за трудовим договором;
• роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Відповідно до ст. 46 «Кодексу законів про працю» роботодавець може відсторонити працівника від роботи у разі:

• появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
• відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів;
• відмови від навчання з охорони праці, інструктажу з ОП або перевірки знань з ОП;
• відмови від навчання чи інструктажів з протипожежної безпеки;
• в інших випадках, передбачених законодавством.

Тимчасове увільнення працівника є не дисциплінарним стягненням, а особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення або попередження негативних наслідків. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Відсторонення від роботи працівника здійснюється роботодавцем:

• з підстав передбачених законодавством;
• із власної ініціативи;
• на вимогу третіх сторін (суду, органів державного нагляду та контролю та інших уповноважених органів).

Відсторонення від роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, з яким працівник має ознайомитись негайно під розпис. У наказі вказуються підстави та строки відсторонення. Працівник має право бути допущеним до роботи після усунення підстав, з якими пов’язувалося відсторонення, або після закінчення визначеного строку.

Відповідно до ст. 9 закону «Про відпустки» період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. Період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати до страхового стажу не зараховується, допомога по тимчасовій непрацездатності в цей період також не надається.

Якщо буде встановлено, що роботодавець без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати зарплати, то йому потрібно буде виплатити середню зарплату за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).

Джерело інформації: управлінні Держпраці у Хмельницькій області