Відповідь
Необхідність отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки передбачена в ст. 21 Закону України «Про охорону праці». Згідно з цією ж статтею, підставами для анулювання дозволів є:
- заява роботодавця або уповноваженої ним особи про анулювання дозволу;
- припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;
- виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;
- повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;
- виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;
- створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.
Зверніть увагу!
Наведений вище перелік підстав для анулювання дозволу є вичерпним.
Про анулювання дозволу роботодавця повідомляють у письмовій формі із зазначенням підстав щодо анулювання цього дозволу протягом п’яти днів з дня прийняття рішення органом, який видав дозвіл.
Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні, видачі дублікатів, анулювання дозволів визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок).
Пунктом 15 Порядку визначено, що строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки становить п’ять років. Строк дії дозволу продовжується органом, що його видав.
У разі коли під час строку дії дозволу роботодавець не порушив його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п’ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5 до Порядку, та оригіналу дозволу.
Якщо під час строку дії дозволу роботодавець порушив його умови, зокрема не дотримувався вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у п. 1 додатка 2 до Порядку, чи допустив виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зі смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Як вказано в листі Держпраці від 14.08.2017 р. № 8371/3/12-ДП-17, нормативно-правовими актами не визначено терміни подання заяви щодо продовження строку дії дозволу.
Відповідно до Інструкції з діловодства в апараті Державної служби з питань праці, затвердженої наказом Держпраці від 05.04.2016 № 36, що розроблена на підставі Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів з моменту їх реєстрації в службі діловодства.
Охорона праці на будівництві має бути організована таким чином, щоб захистити як робітників, які виконують роботи на об’єкті, так і сторонніх осіб, котрі можуть опинитися біля будівельного майданчика. Держава чітко визначає нормативи та стандарти безпечної роботи, яких слід дотримуватися відповідним суб’єктам господарювання.
Які роботи належать до газонебезпечних, хто може виконувати такі роботи та коли потрібен наряд-допуск, які вимоги передбачені у законодавстві до виконання газонебезпечних робіт? Читайте статтю та працюйте безпечно!
Як забезпечується охорона праці під час безпечного виконання вантажно-розвантажувальних робіт на підприємстві? Дізнайтеся, як розробити й затвердити відповідну організаційно-технологічну документацію, яких вимог законодавства дотримуватися.
Суб’єкти господарської діяльності мають розробляти і затверджувати план локалізації і ліквідації аварій для кожного об’єкта підвищеної небезпеки, який вони експлуатують або планують експлуатувати. У статті ви знайдете зразок такого плану.
Вплив небезпечних та шкідливих виробничих факторів на працівників може бути різним залежно від типу фактора, його інтенсивності та тривалості дії. Роботодавець зобов’язаний усунути шкідливі та небезпечні виробничі фактори або мінімізувати їхній вплив до гранично-допустимих значень, встановлених у санітарних нормах, правилах і нормативно-технічній документації. Які вирізняють шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них — далі у статті.
Чи знаєте ви, що 
