експерт з питань пожежної та техногенної безпеки, Київ
Які існують види засобів захисту у надзвичайних ситуаціях, які обов’язки у суб’єктів господарювання щодо забезпечення працівників засобами індивідуального захисту у надзвичайних ситуаціях — розповідає експерт.
Питання щодо захисту населення, територій, навколишнього середовища та майна від надзвичайних ситуацій регулює Кодекс цивільного захисту України.
Надзвичайна ситуація — обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності (ст. 2 КЦЗ).
Надзвичайні ситуації класифікують за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків. Залежно від характеру походження розрізняють надзвичайні ситуації:
техногенного характеру;
природного характеру;
соціальні;
воєнні.
Залежно від обсягів наслідків надзвичайної ситуації, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, виділяють чотири рівні надзвичайних ситуацій:
У режимі надзвичайної ситуації з урахуванням обстановки, що склалася, начальник цивільного захисту (керівник) підприємства зобов’язаний:
забезпечити своєчасне інформування працівників, збір керівного складу та членів комісії з питань надзвичайних ситуацій;
забезпечити надійний зв’язок, управління, оповіщення та взаємодію керівництва, органів управління цивільного захисту, структурних підрозділів і взаємодіючих організацій;
усвідомити й оцінити обстановку;
забезпечити своєчасну санітарну обробку персоналу, дезінфекцію приміщень, обладнання та території;
забезпечити постійний контроль за виконанням норм і правил пожежної безпеки, своєчасне реагування на пожежонебезпечну ситуацію на об’єктіта сприяння діям пожежно-рятувальних підрозділів постійної готовності;
поставити завдання керівному складу органів управління та підпорядкованим службам і формуванням цивільного захисту:
забезпечити своєчасне прогнозування, оцінку обстановки за допомогою програмного забезпечення;
виконати першочергові заходи для локалізації надзвичайних ситуацій;
організувати спостереження за станом навколишнього середовища та осередком надзвичайної ситуації;
організувати медичну допомогу потерпілим та їх евакуацію у лікувальні заклади, евакуацію працівників у безпечні місця;
забезпечити контроль за заходами безпеки;
організувати оцінку масштабу та розмірів збитків від наслідків надзвичайних ситуацій;
забезпечити безперервне управління заходами цивільного захисту;
за потреби створити спеціальну комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій;
передати повноваження управління з ліквідації надзвичайних ситуацій уповноваженому керівнику з ліквідації надзвичайних ситуацій;
доповісти начальнику цивільного захисту району, міста про місце, час, причину, вид надзвичайної ситуації, завдані збитки, наслідки, вжиті заходи за табелем термінових донесень;
за потреби забезпечити охорону персоналу, матеріально-технічних засобів і об’єктового майна;
організувати своєчасну видачу працівникам засобів індивідуального захисту.
Засоби захисту допомагають знизити або унеможливити дію небезпечних чинників надзвичайних ситуацій. Про те, які існують колективні та індивідуальні засоби захисту у надзвичайних ситуаціях, — розповімо далі.
У консультації знайдете відповіді на актуальні запитання працівників і роботодавців про те, як безпечно працювати під час воєнного стану, які зміни в законодавстві врахувати, які
Колективні засоби захисту у надзвичайних ситуаціях
Для захисту населення від впливу небезпечних чинників, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, використовують захисні споруди цивільного захисту. До них належать:
Це непроникна споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що не допускають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів» та відносить сховища до захисних споруд цивільного захисту.
Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей протягом двох діб. У сховищах укриваються:
працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період;
персонал атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівники суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій;
працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу суб’єктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;
хворі, медичний та обслуговувальний персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації або яких неможливо евакуювати у безпечне місце.
Сховища поділяються на такі, які завчасно зводяться в мирний час, або такі, котрі швидко будуються з уведенням повної готовності цивільної оборони. Сховища, які завчасно будуються в мирний час, проєктуються, здебільшого, вбудованими в підвальні поверхи споруд і будинків. За неможливості створення вбудованих сховищ, допускається будівництво окремо розташованих сховищ.
Це негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження. У протирадіаційному укритті укриваються:
працівники суб’єктів господарювання, віднесених до першої і другої категорій цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність у воєнний час;
працівники суб’єктів господарювання, розташованих у зонах можливих руйнувань, небезпечного і значного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій;
населення міст, не віднесених до груп цивільного захисту, та інших населених пунктів, а також населення, евакуйоване з міст, віднесених до груп цивільного захисту і зон можливих значних руйнувань;
хворі, медичний та обслуговувальний персонал закладів охорони здоров’я, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань міст, віднесених до груп цивільного захисту, і суб’єктів господарювання, віднесених до категорій цивільного захисту, а також закладів охорони здоров’я, які продовжують свою діяльність у воєнний час.
Підстава — частина 3 статті 32 КЦЗ.
Швидкоспоруджувана захисна споруда
Така споруда зводиться зі спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.
Для захисту людей від деяких небезпечних чинників, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовують споруди подвійного призначення і найпростіші укриття.
Споруда подвійного призначення — наземна або підземна споруда, яку можна використовувати за основним функціональним призначенням і для захисту населення. Найпростіше укриття — фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.
У швидкоспоруджуваних захисних спорудах цивільного захисту, найпростіших укриттях та спорудах подвійного призначення укривається населення міст, віднесених до груп цивільного захисту, яке не підлягає евакуації у безпечне місце, а також інших населених пунктів.
Для вирішення питання щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту, центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.
Зверніть увагу! Із 1 листопада 2023 року діятимуть нові будівельні норми щодо захисних споруд. Підстава — ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту». Вони встановлюють вимоги до проєктування та будівництва нових споруд цивільного захисту, а також до реконструкції і капітального ремонту тих, що вже існують.
Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів. Якщо одну захисну споруду використовують декілька суб’єктів господарювання, вони беруть участь в її утриманні відповідно до укладених між ними договорів.
Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує Державна служба з надзвичайних ситуацій спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.
Засоби індивідуального захисту в надзвичайних ситуаціях
Підприємства мають бути укомплектовані засобами індивідуального захисту відповідно до Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженого постановою КМУ від 19.08.2002 № 1200.
Як вибрати й експлуатувати ЗІЗОД, визначає ДСТУ EN 529:2006 «Засоби індивідуального захисту органів дихання. Рекомендації щодо вибору, використання, догляду і обслуговування. Настанова».
За принципом захисної дії ЗІЗ органів дихання бувають фільтрувальними та ізолювальними.
Фільтрувальні засоби індивідуального захисту
Фільтрувальні засоби захисту очищають вдихуване повітря від шкідливих речовин за допомогою фільтрів, що входять у конструкцію цього засобу і містять поглинальні чи фільтрувальні матеріали.
Фільтрувальні протигази застосовують для захисту органів дихання, очей та обличчя від отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів.
Протигаз складається із шолом-маски та фільтрувально-поглинальної коробки. Вони з’єднуються між собою безпосередньо або за допомогою трубки.
Шолом-маска захищає обличчя й очі. Вона підводить до органів дихання очищене повітря й викидає в атмосферу видихуване повітря. Ця маска складається із корпусу, окулярного вузла, клапанної коробки та системи кріплення на голові.
До комплекту протигаза також входять сумка й незапітнівальні плівки. Сумка призначена для носіння, захисту та збереження протигаза. Незапітнівальна плівка захищає окулярний вузол від запітнівання.
Перед тим, як використовувати протигаз, потрібно обрати необхідний розмір шолом-маски (див. табл.). Його визначають за обхватом голови — її вимірюють по лінії, що проходить через маківку, щоки та підборіддя.
Протигаз (шолом-маска)
Вертикальний обхват голови, см
0
1
2
3
4
ГП-5М (ШМ-62)
до 63
63,5—65,5
66—68
68,5—70,5
71 і більше
ГП-5М (ШМ-66МУ)
до 63
63,5—65,5
66—68
68,5 і більше
-
ГП-7, ГП-7В (ШМГ)
-
62,5—65,5
66—67,5
68—69
69,5 і більше
Перш ніж надягати нову шолом-маску, необхідно протерти її чистою або зволоженою ганчіркою, 2%-вим водним розчином формаліну.
Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. При цьому він не здатний захистити від токсичних газів і парів.
Для того, щоб вибрати ефективний респіратор, потрібно:
ідентифікувати шкідливі речовини у повітрі робочої зони;
оцінити ризики професійних захворювань внаслідок помилок при виборі й експлуатації засобів захисту;
обґрунтувати вибір.
Знявши цей засіб, потрібно провести його дезактивацію. Для цього потрібно видалити пил із зовнішньої частини напівмаски щіткою або витрусити, внутрішню поверхню напівмаски протерти тампоном і просушити. Після цього респіратор потрібно покласти в поліетиленовий пакет і закрити його кільцем.
Ватно-марлева пов’язка захищає органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріологічних засобів. Однак вона не захищає від отруйних речовин.
Ватно-марлеву пов’язку виготовляють зі шматка марлі розміром 100 × 50 см. Його розстеляють на столі. Посередині на площі 30 × 20 см кладуть шар вати завтовшки 1—2 см (якщо вати немає, її замінюють марлею в 5—6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату. Пов’язка має добре закривати ніс і рот. Тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній — заходити за підборіддя. Нижні кінці зав’язують на тім’ї, верхні — на потилиці. Для захисту очей надягають спеціальні окуляри, які щільно прилягають до обличчя.
Ізолювальні засоби індивідуального захисту
Ізолювальні ЗІЗ захищають органи дихання, обличчя та очі від шкідливих речовин у повітрі в умовах ізоляції органів дихання від навколишнього середовища. До них належать ізолювальні дихальні апарати.
Важливо! Потрібно вказати в програмі навчання працівників інформацію про будову ЗІЗОД, як їх правильно використовувати та як діяти під час надзвичайних ситуацій. Рекомендовано попередньо носити ці засоби захисту, щоб звикнути та оцінити їх зручність.
ЗІЗ шкіри
Засоби захисту шкіри розроблені для захисту тіла людини від отруйних і радіоактивних речовин та біологічних засобів. Їх використовують і під час дегазаційних, дезінфекційних та дезактиваційних робіт.
До ЗІЗ шкіри належать:
загальновійськовий захисний комплект;
легкий захисний костюм (Л-1);
інші засоби, зокрема одяг з плівкових матеріалів, гумові плащі тощо.
За відсутності спеціальних засобів захисту шкіри можна скористатися звичайними предметами одягу – плащем, чоботами, гумовими рукавицями та медичною маскою. Однак потрібно пам'ятати, що ці засоби мають допоміжний характер, можуть використовуватися лише короткочасно та не захищають від високих концентрацій сильнодіючих отруйних речовин.
Зверніть увагу! Із 1 листопада 2023 року діятимуть нові будівельні норми щодо захисних споруд. Підстава — ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту». Вони встановлюють вимоги до проєктування та будівництва нових споруд цивільного захисту, а також до реконструкції і капітального ремонту тих, що вже існують.
