Суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту для укриття персоналу та збереження майна підприємства. Підстава — частина 15 статті 20 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі — КЦЗ).
Законодавча база
Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку.
Механізм використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб визначає Порядок використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб.
Обидва документи затверджені постановою КМУ «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту» від 10.03.2017 № 138 (далі — Постанова № 138).
Як організувати експлуатацію захисних споруд, визначають нормативні документи, затверджені наказом МВС від 09.07.2018 № 579. Це, зокрема:
- Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі — Вимоги утримання № 579);
- Вимоги щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (далі — Вимоги обліку № 579);
- Вимоги щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість.
Читайте далі: яка існує існує класифікація захисних споруд, як їх утримувати та які існують вимоги щодо їх облаштування.
Види захисних споруд
Захисні споруди цивільного захисту — інженерні споруди, призначені для укриття і тимчасового захисту людей, техніки та майна від небезпеки, що може виникнути або виникла внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, а також від дії засобів ураження в особливий період.
Згідно з частиною 2 статті 32 КЦ до захисних споруд цивільного захисту належать:
- сховище;
- протирадіаційне укриття;
- швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту.
Сховище — це герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.
Протирадіаційне укриття — негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості.
Швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту — це захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.
Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.
Споруда подвійного призначення — це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.
Найпростіше укриття — це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.
Заповнюють захисні споруди за сигналами цивільної оборони. Для швидкого заповнення захисної споруди особи, які укриваються, повинні заздалегідь вивчити маршрути руху.
Коли можна розірвати договір оренди захисних споруд цивільного захисту
Хто підлягає укриттю у захисних спорудах
Відповідно до частини 3 статті 32 КЦЗ у сховищах укриваються:
- працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період;
- персонал атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівники суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок);
- працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу суб’єктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;
- хворі, медичний та обслуговувальний персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечне місце.
Укриттю у протирадіаційних укриттях підлягають:
- працівники суб’єктів господарювання, віднесених до першої та другої категорій цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність у воєнний час;
- працівники суб’єктів господарювання, розташованих у зонах можливих руйнувань, небезпечного і значного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій;
- населення міст, не віднесених до груп цивільного захисту, та інших населених пунктів, а також населення, евакуйоване з міст, віднесених до груп цивільного захисту і зон можливих значних руйнувань;
- хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань міст, віднесених до груп цивільного захисту, і суб’єктів господарювання, віднесених до категорій цивільного захисту, а також закладів охорони здоров’я, які продовжують свою діяльність у воєнний час.
У швидкоспоруджуваних захисних спорудах цивільного захисту, найпростіших укриттях та спорудах подвійного призначення укривається населення міст, що належить до груп цивільного захисту, яке не підлягає евакуації у безпечне місце, а також інших населених пунктів.
У консультації знайдете відповіді на актуальні запитання працівників і роботодавців про те, як безпечно працювати під час воєнного стану, які зміни в законодавстві врахувати, які
Утримання споруд цивільного захисту
Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Контроль за готовністю захисних споруд до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, спільно з відповідними органами та підрозділами ЦЗ, місцевими органами влади.
Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюють суб’єкти господарювання, на балансі яких вони перебувають (зокрема споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
У разі використання однієї захисної споруди кількома суб’єктами господарювання вони беруть участь в утриманні споруди відповідно до укладених між ними договорів.
У мирний час захисні споруди можна використовувати для забезпечення господарських, культурних побутових потреб об’єктів у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, за умови збереження:
- захисних властивостей як споруди у цілому, так і окремих її елементів; входів і аварійних виходів, захисно-герметичних дверей; герметичних дверей; ставень, противибухових пристроїв;
- герметизації та гідроізоляції усієї захисної споруди;
- працездатності усього інженерно-технічного обладнання і можливості переведення його у будь-який час на експлуатацію у режимі надзвичайної ситуації.
Контузія від вибухової хвилі: як розпізнати та допомогти
У процесі утримання захисних споруд у мирний час забезпечують:
- ведення відповідної документації;
- контроль за правильним утриманням приміщень, збереженням захисних пристроїв та інженерно-технічного обладнання захисних споруд;
- обслуговування і ремонт захисних споруд;
- дотримання протипожежних вимог;
- підтримку захисних споруд у постійній готовності до приймання осіб, що укриваються;
- розроблення функціональних обов’язків для персоналу з обслуговування захисних споруд;
- комплексні перевірки, спеціальні та планові огляди захисних споруд.
Захисні споруди можуть передаватися в оренду за умови збереження їх цільового призначення. Однак існують винятки. Так, КЦЗ (пункт 13 статті 32) заборонено здавати в оренду споруди, які перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, а саме:
- ті, в яких розташовані пункти управління;
- призначені для укриття працівників суб’єктів господарювання, що мають об’єкти підвищеної небезпеки;
- розташовані у зонах спостереження атомних електростанцій та призначених для укриття населення під час радіаційних аварій.
Статус захисної споруди, її основні технічні характеристики визначають у Паспорті захисної споруди цивільного захисту та Обліковій картці споруди цивільного захисту.
Рекомендації, які допоможуть у роботі:
Захисні споруди ЦЗ мають бути готовими до укриття працівників відповідно до постанови КМУ від 10.03.2017 № 138 «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту» (глава 5 розділу V Правил № 879).
Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:
- не більше ніж 12 годин — для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій ЦЗ;
- не більше ніж 24 години — для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.
Підстава — пункт 10 Постанови № 138.
У захисній споруді заборонено переплановувати приміщення, улаштувати отвори або прорізи в огороджувальних конструкціях і не передбачений проектом демонтаж обладнання, фарбувати гумові вироби незалежно від їх призначення та використовувати для систем освітлення люмінесцентні лампи.
Як утримувати входи та підходи до захисної споруди
Улаштування захисних споруд
Улаштування захисних споруд передбачають нормативні документи, наведені у таблиці.
Захисні споруди у будівлях і спорудах різного призначення
Нормативний документ | Вимоги |
ДБН В.2.2-10-2022 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» | У складі будівель і споруд закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) слід передбачати захисні споруди ЦЗ або споруди подвійного призначення із захисними властивостями. Проєктування захисних споруд ЦЗ, за винятком тих що повинні перебувати у постійній готовності до використання за призначенням, здійснюють з урахуванням використання таких споруд у мирний час для медичних, господарських, культурних і побутових потреб. У складі захисних споруд ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, крім приміщень,визначених ДБН В.2.2-5, необхідно передбачати в цокольних, підвальних або підземних приміщеннях такі основні приміщення: - приміщення з ліжками інтенсивної терапії;
- приміщення відділення невідкладної допомоги ;
- операційні;
- пологова зала;
- приміщення перебування пацієнтів, які потребують дотримання ліжкового режиму;
- приміщення перебування пацієнтів, які не потребують дотримання ліжкового режиму, і персоналу;
- приміщення розміщення джерел електро-, водо-, теплопостачання і забезпечення механічної вентиляції, медичних газів;
- приміщення клініко-діагностичної лабораторії;
- приміщення зберігання запасів обладнання, лікарських засобів і медичних виробів, зокрема крові та її компонентів;
- універсальні санітарно-гігієнічніприміщення (мінімум два) і санітарно-гігієнічні приміщення із зоною для душу (мінімум два – одне для медичних працівників та одне для пацієнтів).
- Захисні споруди, розташовані у цокольних, підвальних і підземних поверхах ЗОЗ, обладнують ліфтами та іншими механізмами для спуску та підйому за умов, що це не знижує нормативних захисних властивостей таких споруд.
|
ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення» | У складі громадських будинків і споруд передбачаються споруди ЦЗ або споруди подвійного призначення згідно з вимогами КЦЗ, ДБН В.1.2-4:2019 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» та ДБН В.2.2-5-97 «Будинки та споруди. Захисні споруди цивільної оборони». Проєктування захисних споруд ЦЗ, за винятком тих, що повинні бути у постійній готовності до використання за призначення, здійснюються з урахуванням використання таких споруд у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб. Під час проєктування захисних споруд ЦЗ (споруд подвійного призначення) враховуються вимоги ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» щодо доступності й передбачення у таких спорудах не менше ніж 10% місць для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення |
ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» | У складі житлових будинків і споруд передбачаються споруди ЦЗ або споруди подвійного призначення згідно з вимогами КЦЗ, ДБН В.1.2-4:2019 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту», ДБН В.2.2-5-97 «Будинки та споруди. Захисні споруди цивільної оборони» та ДСТУ Б А.2.2-7:2010 «Проектування. Розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у складі проектної документації об`єктів. Основні положення». Проєктування захисних споруд ЦЗ, за винятком тих, що повинні бути у постійній готовності до використання за призначення, здійснюються з урахуванням використання таких споруд у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб. Під час проєктування захисних споруд ЦЗ і споруд подвійного призначення враховуються вимоги ДБН В.2.2-40 щодо інклюзивності та передбачаються у таких спорудах не менше ніж 10% місць для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення |
ДБН В.2.2-13-2003 «Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди» | Необхідність влаштування захисних споруд цивільної оборони у спортивних і фізкультурно-оздоровчих будинках і спорудах визначається завданням на проєктування за погодженням зі штабом цивільної оборони, а їх проєктування здійснюють згідно з вимогами ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони» (п. 1.5) |
Проєктування, будівництво, пристосування і розміщення захисних споруд і об’єктів подвійного призначення визначають ДБН В.2.2.5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони».
Умови визначення експлуатаційної придатності закінчених будівництвом захисних споруд цивільного призначення — ДБН А.3.1-9:2015 «Захисні споруди цивільного захисту. Експлуатаційна придатність закінчених будівництвом об`єктів».
Для того щоб вирішити питання щодо укриття населення у захисних спорудах, органи виконавчої влади та суб’єкти господарювання створюють фонд таких споруд.
Фонд захисних споруд — сукупність усіх захисних споруд та інших споруд, що можуть бути використані для укриття населення.
Дізнайтеся більше про утримання захисних споруд цивільного захисту
Відповідальні за утримання захисних споруд
Суб’єкти господарювання, що утримують захисні споруди, незалежно від форм власності та господарювання призначають відповідальних осіб, в обов’язки яких входить систематичний контроль за правильним утриманням приміщень, збереженням захисних пристроїв та інженерно-технічного обладнання захисних споруд.
В окремо розміщених захисних спорудах, як правило, призначають штатну одиницю — коменданта. Для обслуговування захисних споруд у період використання їх для укриття населення і для експлуатації інженерно-технічного обладнання залежно від місткості захисних споруд утворюють формування з обслуговування захисних споруд (ланки або групи).
