Як здійснюється ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки

Автор
юрист-практик, експерт з питань охорони праці
Автор
інженер з охорони праці ТОВ «Лайф», експерт з питань охорони праці
Cуб’єкти господарювання, у власності яких є хоча б один потенційно небезпечний об’єкт, а також ті, які мають намір розпочати будівництво такого об’єкта, мають організувати проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.

Що потрібно знати про об’єкти підвищеної небезпеки

Об’єкт підвищеної небезпеки (ОПН) — це єдиний майновий комплекс підприємства, що включає будь-які будівлі, виробництва (цехи, відділення, виробничі дільниці), окреме обладнання та джерела небезпеки, розташовані в межах території такого об’єкта, який за результатами ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки вважається об’єктом підвищеної небезпеки відповідного класу.

Об’єкти підвищеної небезпеки, що належать одному суб’єкту господарювання, але за територіальною ознакою мають різні адреси місцезнаходження, вважаються різними об’єктами підвищеної небезпеки.

Під час експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки можуть виникати надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Щоб цього не сталося, проводять ідентифікацію таких об’єктів.

Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки — це процедура, за результатами якої об’єкт підвищеної небезпеки вважається ОПН відповідного класу

Компетентний орган у сфері діяльності, по­в’я­за­ної з ОПН, — Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Повноваження ДСНС передбачають забезпечувати взаємодію між центральними органами виконавчої влади у сфері діяльності, по­в’я­за­ної з ОПН.

Ідентифікація ОПН: як звітувати про заходи безпеки та які плани розробити

Нормативне регулювання

Діяльність, пов’язана з експлуатацією об’єктів підвищеної небезпеки, урегульована Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-III (далі — Закон № 2245). Востаннє зміни до цього нормативного акта внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів підвищеної небезпеки» від 15.07.2021 № 1686-IX.

Як проводити ідентифікацію, визначає Порядок ідентифікації об’єк­тів підвищеної небезпеки та їх обліку, затверджений постановою КМУ від 13.09.2022 № 1030 (далі — Порядок № 1030).

Ідентифікації підлягають об’єкти, де використовують або виготовляють, переробляють, зберігають чи транспортують небезпечні речовини.

До небезпечних речовин належать речовини або суміші речовин, що мають хімічні, токсичні, вибухові, окислювальні, горючі властивості, безпосередня чи опосередкована дія яких можуть призвести до загибелі, гострих чи хронічних захворювань або отруєння людей чи до забруднення навколишнього природного середовища.

Нормативи порогових мас небезпечних речовин або їх сумішей, що використовуються для цілей ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки, порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки та їх обліку затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Ідентифікацію ОПН проводять суб’­єкти господарювання щодо об’єктів, які перебувають у їх власності або користуванні, та замовники будівництва стосовно об’єктів, які проєктуються.

Як здійснюється ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Дізнайтеся, як убезпечити підприємство від відповідальності, якщо підрядник не дотримує вимог безпеки

Обов'язки суб'єктів господарювання

Суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний виконувати приписи нормативно-правових актів, які регулюють діяльність ОПН, та забезпечувати їх експлуатацію з додержанням мінімально можливого ризику. Вони також зобов'язані:

  • вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу;
  • повідомляти про аварію, що сталася на об’єкті підвищеної небезпеки, і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та населення;
  • забезпечувати експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки з додержанням прийнятного рівня ризику;
  • надавати ДСНС на його вимогу інформацію та документи щодо:
    • вжиття на об’єкті підвищеної небезпеки заходів, передбачених відповідними нормативно-правовими актами;
    • збільшення кількості або зміни властивостей небезпечних речовин на об’єкті підвищеної небезпеки, що призводить до збільшення ризику виникнення аварій;
    • модернізації виробництва, устаткування, зміни технології, що призводить до збільшення ризику виникнення аварій;
    • припинення своєї діяльності або виведення з експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки.

Юридичну особу або фізичну особу-підприємця, яка експлуатує (планує експлуатувати) хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки, називають оператором.

Основні етапи ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки

Процес ідентифікації відбувається поетапно. Передусім потрібно скласти переліки:

  • небезпечних речовин за індивідуальними назвами, класами небезпечних речовин і категоріями небезпеки;
  • виробничих одиниць, які містять небезпечні речовини.

Крім того, необхідно визначити масу небезпечної речовини в кожній окремій виробничій одиниці та розрахувати загальну масу небезпечних речовин окремо для кожної індивідуальної назви небезпечної речовини.

Інформацію, визначену на кожному з цих етапів, вносять до Державного електронного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки (далі — Реєстр). У результаті буде автоматично сформовано повідомлення за формою ОПН-1 та надіслано до ДСНС.

ДСНС протягом 20 робочих днів після отримання повідомлення про результати ідентифікації ухвалює рішення про віднесення/невіднесення об’єкта до ОПН відповідного класу або виключення його з Реєстру.

Ідентифікацію вважатимуть завершеною після письмового/електронного повідомлення ДСНС.

За результатами ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки йому встановлюється 1, 2 або 3 клас.

Не пропустіть новий номер журналу «Довідник спеціаліста з охорони праці» Службове розслідування порушень вимог безпеки

Звіт про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки

Для об’єктів підвищеної небезпеки 1 та 2 класів оператор готує і подає у встановленому законодавством порядку ДСНС звіт про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки, який він експлуатує. А також — перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта не пізніше ніж за 30 к. дн. до дня подання до відповідного органу ДАБК заяви про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта та видачу сертифіката (ст. 10 Закону № 2245).

Оператор зобов’язаний протягом 30 календарних днів після виникнення аварії на об’єкті підвищеної небезпеки і у строк не більш як 80 календарних днів після початку модернізації виробництва чи зміни технології переглянути звіт про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки та за потреби внести до нього зміни.

Після отримання звіту про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки ДСНС спільно з іншим уповноваженим законом органом виконавчої влади, що здійснює державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, протягом 15 робочих днів проводить перевірку наданих відомостей. Інформацію про результати перевірки оператор має отримати протягом п’яти робочих днів.

У разі виявлення під час перевірки недостовірних або неповних відомостей у звіті про заходи безпеки на ОПН оператор у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після отримання результатів такої перевірки вносить зміни до звіту про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки та повторно подає його ДСНС.

Якщо оператор не усунув виявлені під час перевірки недоліки в поданому звіті або вчасно не подав його, ДСНС інформує орган ДАБК, який має вжити заходів щодо відмови у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію ОПН. ДСНС також може спільно з іншими уповноваженими законом виконавчими органами влади, що здійснюють державний нагляд і конт­роль у сфері діяльності, по­в’я­за­ної з ОПН, вжити заходів, щоб припинити експлуатацію об’єкта підвищеної небезпеки або джерела небезпеки.

Порядок розроблення та перегляду звіту про заходи безпеки на ОПН, вимоги до його змісту встановлює ДСНС.

Планування в разі аварій і надзвичайних ситуацій

Для організації реагування на аварії на об’єктах підвищеної небезпеки оператори розробляють і затверджують плани локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків для кожного об’єкта підвищеної небезпеки, який вони експлуатують.

План локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків — це внутрішній план об’єкта підвищеної небезпеки, який оператор після розроблення затверджує своїм розпорядчим документом.

Протягом п’яти робочих днів після затвердження, перегляду, пролонгації дії плану локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків оператор подає його копію ДСНС.

План локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків переглядається не менше ніж кожні три роки.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування також розробляють і затверджують плани реагування на надзвичайні ситуації щодо ОПН 1 класу, які погоджують із оператором та ДСНС.

Як здійснюється ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки Дізнайтеся більше  про плани реагування на надзвичайні ситуації



зміст

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді