Законодавством передбачено види робіт підвищеної небезпеки, на виконання яких роботодавець має отримати дозвіл, — це: монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція; технічний огляд, випробування, експертне обстеження, технічне діагностування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (додаток 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107; далі — Порядок № 1107). Відповідно до пункту 6 Порядку № 1107 дозвіл отримує роботодавець або виробник (постачальник) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
З правової точки зору, Порядок № 1107 не передбачає видачі дозволу безпосередньо на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Фахівці вважають не зовсім вдалими назви «Дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» та «Висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устатковання». Правильніше звучало б: «Дозвіл на реалізацію …» і відповідно «Дозвіл на утримання …».
Оскільки експлуатація машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки неможлива без їх утримання (технічного обслуговування), а нестаціонарних засобів виробництва — без проведення монтажно-демонтажних робіт, то суб’єкт господарювання, який спеціалізується на експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на нестаціонарних робочих місцях повинен мати документ дозвільного характеру. Якщо ж суб’єкт господарювання залучає до утримання (технічного обслуговування) цих засобів на договірних умовах працівників спеціалізованого підприємства, то отримання документа дозвільного характеру для таких суб’єктів господарювання є не обов’язковим.
