Нещасний випадок на підприємстві внаслідок ураження електричним струмом

Нещасний випадок стався з електромонтером, який займається ремонтом та обслуговуванням електроустаткування. Внаслідок ураження електричним струмом він отримав численні опіки. Які ж висновки встановить комісія з розслідування нещасного випадку

Нещасний випадок стався у приміщенні трансформаторної підстанції одного з цехів підприємства.

Унаслідок випадання запобіжника із тримача опорної частини БПВ-2 у момент комутації електричного кола виникло коротке замикання по металевому корпусу двох запобіжників типу ПН-2, що спричинило появу електричної дуги.

Внаслідок контакту із полум’ям електричної дуги електромонтер отримав опік І-ІІ-ІІІ ступеня обличчя, тулуба, правої верхньої кінцівки загальною площею 12%.

Відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ від 04.07.2007 № 370, травму потерпілого віднесено до тяжких.

Керівник підприємства після отримання листа-дозволу Держпраці утворив комісію з розслідування нещасного випадку. До складу комісії увійшли: головний інженер з охорони праці (голова комісії), представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за місцем розташування підприємства (далі — Фонд), голова профкому, завідувач господарством.

Відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232, комісія визнала нещасний випадок пов’язаним із виробництвом та склала акт за формою Н-1.

Основною причиною нещасного випадку комісія визнала порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів. А саме, електромонтер порушив вимоги розділу «Техніка безпеки» паспорта трансформаторної підстанції, розробленого підприємством-виробником. У цьому розділі зазначено, що вимикати і вмикати блоки запобіжників-вимикачів у трансформаторній підстанції можна лише при зачинених дверцятах блоку; а також заборонено відкривати дверцята блоку до його відімкнення.

За висновками комісії, супутньою причиною нещасного випадку стало те, що електромонтер не скористався засобами захисту рук і обличчя, порушивши вимоги Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98). Згідно з НПАОП 40.1-1.21-98, під час зняття і встановлення запобіжників під напругою в електроустановках до 1000 В потрібно користуватися ізолювальними кліщами чи діелектричними рукавичками, а у разі наявності відкритих плавких вставок — ще й захисними окулярами. Вимога використання спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту також зазначена в інструкції з охорони праці для електромонтера з ремонту та обслуговуванню електроустаткування.

Крім електромонтера, особою, дії або бездіяльність якої призвели до нещасного випадку, визнано й змінного інженера. Адже він не проконтролював дотримання електромонтером вимог інструкцій з охорони праці, чим порушив вимоги посадової інструкції.

Аби запобігти виникненню на підприємстві подібних нещасних випадків комісія рекомендувала, зокрема, провести позаплановий інструктаж з охорони праці з електромонтерами та позапланову перевірку знань Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів електромонтерів цеху технічного обслуговування енергетичного устаткування.

Оскільки за результатами розслідування комісія визнала нещасний випадок пов’язаним із виробництвом та оформила акт за формою Н-1, потерпілий має право на страхові виплати від Фонду.

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді