Фахівці Державної служби України з питань праці (Держпраці) у листі від 22.12.2015 № 5947/0/4.2-06/6/ДП-15 роз’яснили питання щодо надання працівнику з інвалідністю невикористаних днів щорічної відпустки або виплати йому грошової компенсації.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відраховується з дня укладення трудового договору.
Інвалідам I і II груп щорічна основна відпустка надається тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів (частина сьома статті 6 Закону про відпустки).
Чинним законодавством України не передбачено обмеження щодо використання за бажанням працівника щорічних невикористаних відпусток за попередні роки, а також терміну давності, після якого працівник втратить право на невикористану відпустку.
При цьому Держпраці зауважує, що згідно з частиною п’ятою статті 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
Частиною другою статті 12 Закону про відпустки встановлено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні (частина четверта статті 24 Закону про відпустки).
Держпраці додатково зазначає, що порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджено постановою КМУ «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 № 1317 (далі — Постанова № 1317). Так, інвалідність встановлюють шляхом проведення медико-соціальної експертизи. Зазначену експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі — МСЕК). За результатами огляду МСЕК видає особі, яку визнано інвалідом, довідку встановленого зразка із зазначенням групи інвалідності та індивідуальну програму реабілітації. Ці документи потрібно надати роботодавцеві під час оформлення трудових відносин.
Відповідно до пункту 6 Постанови № 1317 висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації інваліда, обов’язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
