Особливості виплати розрахункових коштів у разі звільнення

Працівник звільнився у середині місяця. Роботодавець відмовляється виплачувати розрахункові кошти, мотивуючи це тим, що кошти знаходяться на рахунку банку і знімати їх у середині місяця не вигідно. Чи правомірні такі дії роботодавця? Де, як і коли роботодавець повинен виплатити працівникові розрахункові кошти? Відповіді на ці питання надає Державна служба України з питань праці (Держпраці).

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Це зазначено у статті 116 Кодексу законів про працю України (КЗпП).

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 КЗпП).

Держпраці також наголошує, що суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. Це зазначено у статті 22 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон).

Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи (частини 4 статті 24 Закону). За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця (частина 5 статті 24 Закону).

Отже, виплата заробітної плати працівнику після його звільнення проводиться за місцем роботи, а у разі наявності особистої письмової згоди працівника — через установи банків, поштовим переказом на вказаний ним рахунок (адресу), з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.