Правила внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) регулюють трудові відносини та є обов’язковими для усіх працівників підприємства. Дізнайтеся, хто має розробити та ввести в дію ПВТР
На підприємствах розробляють різні внутрішні документи, зокрема правила внутрішнього службового розпорядку, правила внутрішнього об’єктового режиму. Кодексом законів про працю України (КЗпП) передбачена розробка Правил внутрішнього трудового розпорядку. Вони мають бути на усіх підприємствах.
Правила внутрішнього трудового розпорядку
Правила внутрішнього трудового розпорядку — це локальний нормативний акт, який регламентує трудові взаємовідносини на підприємстві (далі – ПВТР).
Зверніть увагу, що ПВТР повинні містити всі реквізити, передбачені національним стандартом ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
Хто розробляє ПВТР
ПВТР фактично є договірно-організаційним документом, за допомогою якого підприємство регламентує організацію праці та таким чином забезпечує дотримання працівниками трудової дисципліни.
В обговоренні та розробленні проєкту ПВТР беруть участь:
- роботодавець,
- виборний орган первинної профспілкової організації / профспілковий представник (далі — профспілка).
Якщо на підприємстві немає профспілки — інший уповноважений представницький орган трудового колективу / уповноважений представник трудового колективу, наприклад рада трудового колективу.
Етапи розроблення та затвердження ПВТР
Правила внутрішнього трудового розпорядку розроблюють та затверджують в такій послідовності:
- Розроблення проєкту ПВТР роботодавцем або уповноваженими працівниками.
- Передання проєкту на погодження представницькому органу трудового колективу.
- Розгляд проєкту представницьким органом, підготовка зауважень та пропозицій.
- Обговорення та погодження остаточного варіанту проєкту роботодавцем і представницьким органом трудового колективу.
- Ознайомлення працівників із проєктом ПВТР.
- Затвердження ПВТР загальними зборами трудового колективу відповідно до ст. 142 КЗпП України.
- Введення ПВТР у дію наказом роботодавця та ознайомлення працівників під підпис.
Чинним законодавством не встановлено єдиної обов’язкової форми правил внутрішнього трудового розпорядку, тому вони розробляються підприємством самостійно у довільній формі з урахуванням:
- специфіки діяльності,
- умов праці,
- особливостей режиму роботи працівників.
В основу правил внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до положень Кодексу законів про працю України, як правило, покладаються норми щодо:
- робочого часу,
- часу відпочинку,
- трудової дисципліни,
- та інших питань організації праці.
Водночас у деяких галузях можуть застосовуватися типові або відомчі правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджені відповідними центральними органами виконавчої влади, які необхідно враховувати під час розроблення ПВТР.
Важливо! Згідно зі статтею 9 КЗпП умови договорів про працю, які погіршують положення працівників пoрівняно із законодавством України пpо працю, є недійсними, а тому такі умови до ПВТР не слід включати.
ПІДПИСАТИСЯ НА НАШ TELEGRAM
Галузеві та відомчі Правила внутрішнього трудового розпорядку
Галузь (сфера діяльності) | Назва документа | Документ, яким затверджено |
Охорона здоров’я | Галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров’я України | Наказ МОЗ України від 18.12.2000 № 204-о |
Державна служба | Типові правила внутрішнього службового розпорядку | Наказ Нацдержслужби від 03.03.2016 № 50 |
Пенітенціарна система | Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань | Наказ Мін’юсту від 28.08.2018 № 2823/5 |
Освіта | Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів | Наказ Міносвіти від 20.12.1993 № 455 |
Судова система | Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників системи органів державної судової адміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України | Наказ Державної судової адміністрації України від 30.06.2004 № 109/04 |
Структура ПВТР
Оскільки типової форми ПВТР не затверджено, скористайтеся рекомендованою структурою ПВТР. За потреби до ПВТР можна додавати інші розділи.
Пропонуємо таку структуру правил внутрішнього трудового розпорядку:
- Загальні положення
- Порядок прийняття та звільнення працівників
- Обов’язки працівників
- Обов’язки роботодавця
- Основні права працівників
- Основні права роботодавця
- Робочий час і час відпочинку
- Заохочення за успіхи у роботі
- Відповідальність за порушення трудової дисципліни
- Правила використання майна підприємства під час трудової діяльності
- Правила поведінки на підприємстві
У штатному розписі підприємства немає посад тракториста та водія навантажувача. Роботи на тракторі або на навантажувачі виконують водії автотранспортних засобів. Яку назву повинна мати інструкція з питань охорони праці для таких працівників?
КЗпП передбачено висвітлення таких питань у Правилах внутрішнього трудового розпорядку:
- тривалість щоденної роботи (зміни) при п’ятиденному робочому тижні;
- час початку й закінчення щоденної роботи, зміни;
- порядок чергування працівників у змінах при змінному режимі роботи;
- час початку й закінчення обідньої перерви;
- трудовий розпорядок на підприємстві;
- види та порядок застосування заохочень.
У ПВТР прописується норма щодо обов’язку працівника дотримуватись вимог з охорони праці, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (ст. 159 КЗпП).
Роботодавець може за потреби розширити зміст ПВТР, наприклад, оформити окремі організаційні документи (порядки, інструкції, переліки тощо) як додатки до ПВТР.
Затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку
Затверджують ПВТР на зборах трудового колективу за поданням власника і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) та оформлюють протоколом загальних зборів трудового колективу. Саме таку процедуру визначає стаття 142 КЗпП.
Увага! Правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджені одноосібно керівником підприємства, установи, організації, — нелегітимні.
За потреби проєкт ПВТР візують зацікавлені посадові особи, зокрема заступник керівника, голова представницького органу трудового колективу або юрисконсульт. Підписує ПВТР керівник підрозділу, у якому складено документ і який відповідальний за його зміст (найчастіше — керівник кадрової служби).
У наказі про введення в дію ПВТР визначають строки та порядок ознайомлення працівників з ПВТР.
Відповідно до статті 29 Кодексу законів про працю України роботодавець до початку роботи зобов’язаний поінформувати працівника про правила внутрішнього трудового розпорядку. На практиці доцільно здійснювати ознайомлення працівників із ПВТР під підпис.
Наявність письмового підтвердження ознайомлення дозволяє роботодавцю довести, що працівник був належним чином поінформований про встановлений на підприємстві порядок праці, та є важливою підставою для вимоги їх дотримання і застосування дисциплінарних стягнень у разі порушення. У разі відсутності такого підтвердження працівник може посилатися на те, що він не був ознайомлений із ПВТР.
Якщо у Правила потрібно внести зміни або доповнення, керівник підприємства насамперед має прийняти рішення про внесення змін. Далі документ узгоджують з виборним органом первинної профспілкової організації (або іншим представницьким органом трудового колективу) і виносять погоджений варіант змін на розгляд загальних зборів трудового колективу. Процедура затвердження ПВТР така сама, як і у випадку, коли їх розробляють з нуля.
Нагадуємо, що згідно з частиною 2 статті 142 КЗпП України у деяких видах економічної дiяльності для окремих категорій працівників дiють статути та положення пpо дисципліну. Проте затвердження ПВТР обов'язкове і для тих підприємств, на які поширюється дія статутів і пoложень про дисципліну.
Правила внутрішнього трудового розпорядку у воєнний час
В умовах воєнного стану не всі роботодавці можуть належним чином виконувати обов’язки, передбачені трудовим законодавством.
Тому Правила внутрішнього трудового розпорядку повинні враховувати особливості організації трудових відносин на підприємствах під час дії тимчасових обмежень конституційних прав і свобод громадян, що необхідні для реалізації заходів, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
При розробленні правил внутрішнього трудового розпорядку слід враховувати норми Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із змінами), який встановлює особливості регулювання трудових відносин у період дії воєнного стану:
- при укладенні трудового договору умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників, без обмежень;
- строкові трудові договори з новими працівниками можуть укладатися для заміни тимчасово відсутніх працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме;
- працівник може звільнитися без попередження за 14 днів, якщо підприємство розташоване в районі ведення бойових дій. Виняток: ця норма не поширюється на працівників об'єктів критичної інфраструктури та осіб, залучених до суспільно-корисних робіт.
- можливе звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності та у період перебування у відпустці;
- можливе призупинення дії трудового договору у зв’язку зі збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором. Під час воєнного стану призупинення трудового договору звільняє роботодавця від виплати зарплати та компенсацій, зберігаючи трудові відносини без припинення їх функціонування. Таке рішення може діяти максимум 90 днів в односторонньому порядку, а його продовження вимагає згоди сторін і не може бути інструментом покарання. За 14 днів до відновлення роботи роботодавець зобов'язаний повідомити працівника.
Також з 19 липня 2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, який вніс зміни до КЗпП, Законів України «Про оплату праці», «Про відпустки» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Цим Законом передбачені нові підстави для припинення трудового договору, а саме:
- смерть роботодавця фізичної особи або працівника (набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою);
- відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;
- неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій та інше.
Читайте також про регулювання питань охорони праці в колективному договорі.
Важливо! Згідно зі статтею 9 КЗпП умови договорів про працю, які погіршують положення працівників пoрівняно із законодавством України пpо працю, є недійсними, а тому такі умови до ПВТР не слід включати.
Наявність письмового підтвердження ознайомлення дозволяє роботодавцю довести, що працівник був належним чином поінформований про встановлений на підприємстві порядок праці, та є важливою підставою для вимоги їх дотримання і застосування дисциплінарних стягнень у разі порушення. У разі відсутності такого підтвердження працівник може посилатися на те, що він не був ознайомлений із ПВТР.
