Правила внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) регулюють трудові відносини та є обов’язковими для усіх працівників підприємства. Під час інспектування фахівці Держпраці перевіряють, чи ознайомлені працівники з Правилами. Дізнайтеся, хто має розробити та ввести в дію ПВТР.
На підприємствах розробляють різні внутрішні документи, зокрема правила внутрішнього службового розпорядку, правила внутрішнього об’єктового режиму. Кодексом законів про працю України (КЗпП) передбачена розробка Правил внутрішнього трудового розпорядку. Вони мають бути на усіх підприємствах.
Зверніть увагу, з 01.09.2021 діє національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». Отже, ПВТР повинні містити всі реквізити, передбачені цим стандартом.
Що робити, якщо керівник відділу відмовляється проводити інструктажі
Хто розробляє ПВТР
Правила внутрішнього трудового розпорядку — це локальний нормативний акт, який регламентує трудові взаємовідносини на підприємстві.
Тобто цей акт фактично є договірно-організаційним документом, за допомогою якого підприємство регламентує організацію праці та таким чином забезпечує дотримання працівниками трудової дисципліни.
Правила внутрішнього трудового розпорядку розробляє власник або упoвноважений ним орган і виборний орган первинної профспілкової організації чи профспілковий представник. Якщо на підприємстві немає профспілкової організації, ПВТР розробляє роботодавець. За основу беруть типові правила, затверджені окремими міністерствами та відомствами.
Чинним законодавством не встановлена певна форма для правил внутрішнього трудового розпорядку, а тому вони розробляються підприємством самостійно в довільній формі. При цьому їх зміст значною мірою залежить від специфіки роботи підприємства та особливостей режимів праці й відпочинку працівників.
В основу правил внутрішнього тpудового розпорядку на підприємстві, як правило, закладаються норми, закріплені в КЗпП України щодо робочого часу і відпочинку, трудової дисципліни та ін. Також підприємства мають враховувати типові (відомчі) правила, затверджені окремими міністерствами та відомствами.
Важливо! Згідно зі статтею 9 КЗпП умови договорів про працю, які погіршують положення працівників пoрівняно із законодавством України пpо працю, є недійсними, а тому до ПВТР не слід включати такі умови
Галузеві та відомчі Правила внутрішнього трудового розпорядку
Галузь (сфера діяльності) | Назва документа | Документ, яким затверджено |
Охорона здоров’я | Галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров’я України | Наказ МОЗ України від 18.12.2000 № 204-о |
Державна служба | Типові правила внутрішнього службового розпорядку | Наказ Нацдержслужби від 03.03.2016 № 50 |
Пенітенціарна система | Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань | Наказ Мін’юсту від 28.08.2018 № 2823/5 |
Освіта | Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів | Наказ Міносвіти від 20.12.1993 № 455 |
Судова система | Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників системи органів державної судової адміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України | Наказ Державної судової адміністрації України від 30.06.2004 № 109/04 |
Структура ПВТР
Правила внутрішнього трудового розпорядку мають містити девять основних розділів:
- загальні положення;
- порядок прийняття та звільнення працівників;
- основні обов’язки працівників;
- основні обов’язки роботодавця;
- основні права працівників;
- основні права роботодавця;
- робочий час і час відпочинку;
- заохочення за успіхи у роботі;
- відповідальність за порушення трудової дисципліни.
За потреби до ПВТР можна додати й інші розділи.
КЗпП передбачено висвітлення таких питань у Правилах внутрішнього трудового розпорядку:
- тривалість щоденної роботи (зміни) при п’ятиденному робочому тижні;
- час початку й закінчення щоденної роботи, зміни;
- порядок чергування працівників у змінах при змінному режимі роботи;
- час початку й закінчення обідньої перерви;
- трудовий розпорядок на підприємстві;
- види та порядок застосування заохочень.
У ПВТР прописується норма щодо обов’язку працівника дотримуватись вимог з охорони праці, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (ст. 159 КЗпП).
Роботодавець може за потреби розширити зміст ПВТР, наприклад, оформити окремі організаційні документи (порядки, інструкції, переліки тощо) як додатки до ПВТР.
Після організації відеоспостереження на підприємстві роботодавець може опинитися на лаві підсудних. Скористайтеся роз’ясненнями адвоката, щоб установити камери законно й не на шкоду працівникам. На допомогу— зразки наказу та Положення про відеоспостереження
Як затвердити ПВТР
Затверджують ПВТР на зборах трудового колективу за поданням власника і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) та оформлюють протоколом загальних зборів трудового колективу. Саме таку процедуру визначає стаття 142 КЗпП.
Увага! Правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджені одноосібно керівником підприємства, установи, організації, — нелегітимні.
За потреби проєкт ПВТР візують зацікавлені посадові особи, зокрема заступник керівника, голова представницького органу трудового колективу або юрисконсульт. Підписує ПВТР керівник підрозділу, у якому складено документ і який відповідальний за його зміст (найчастіше — керівник кадрової служби).
У наказі про введення в дію ПВТР визначають строки та порядок ознайомлення працівників з ПВТР.
Відповідно до статті 29 КЗпП, роботодавець має ознайомити працівника з ПВТР під підпис до початку його роботи на підприємстві за трудовим договором. Це не просто формальність: під час інспекційного відвідування контролери Держпраці перевіряють наявність підпису. Крім того, відсутність підпису про ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку позбавляє роботодавця права вимагати від працівника виконувати ПВТР та накладати дисциплінарні стягнення на порушників.
Якщо у Правила потрібно внести зміни або доповнення, керівник підприємства насамперед має прийняти рішення про внесення змін. Далі документ узгоджують з виборним органом первинної профспілкової організації (або іншим представницьким органом трудового колективу) і виносять погоджений варіант змін на розгляд загальних зборів трудового колективу. Процедура затвердження ПВТР така сама, як і у випадку, коли їх розробляють з нуля.
Нагадуємо, що згідно з частиною 2 статті 142 КЗпП України у деяких видах економічної дiяльності для окремих категорій працівників дiють статути та положення пpо дисципліну. Проте затвердження ПВТР обов'язкове і для тих підприємств, на які поширюється дія статутів і пoложень про дисципліну.
Коли провести інструктаж працівнику, який перебував на лікарняному
Прийняття правил внутрішнього трудового розпорядку під час воєнного стану
В умовах воєнного стану не всі роботодавці можуть належним чином виконувати обов’язки, передбачені трудовим законодавством.
Тому Правила внутрішнього трудового розпорядку повинні враховувати особливості організації трудових відносин на підприємствах під час дії тимчасових обмежень конституційних прав і свобод громадян, що необхідні для реалізації заходів, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
При розробці ПВТР особливу увагу слід звернути на норми Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким, зокрема передбачено, що у період дії воєнного стану:
- при укладенні трудового договору умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників, без обмежень;
- строкові трудові договори з новими працівниками можуть укладатися для заміни тимчасово відсутніх працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме;
- у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, та загрозою для життя і здоров’я працівнику надано право розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження;
- можливе звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності та у період перебування у відпустці;
- можливе призупинення дії трудового договору у зв’язку зі збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.
Також з 19 липня 2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який вніс зміни до КЗпП, Законів України «Про оплату праці», «Про відпустки» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Цим Законом передбачені нові підстави для припинення трудового договору, а саме:
- смерть роботодавця фізичної особи або працівника (набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою);
- відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;
- неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій та інше.
Важливо! Згідно зі статтею 9 КЗпП умови договорів про працю, які погіршують положення працівників пoрівняно із законодавством України пpо працю, є недійсними, а тому до ПВТР не слід включати такі умови
