Внеснення змін до локальних нормативних актів з охорони праці

Локальні нормативні акти з охорони праці

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець, забезпечуючи функціонування системи управління охороною праці, розробляє і затверджує локальні нормативні акти: положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках та робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці.

Покажчик нормативно-правових актів з охорони праці

Тобто локальні нормативні акти з охорони праці розробляються для впровадження на підприємствах норм законодавства та їх конкретизації з метою убезпечення роботи.

До локальних нормативних документів з охорони праці належать, наприклад, акти про:

• затвердження інструкцій з охорони праці (за професіями та видами робіт);
• періодичність проходження медоглядів працівників;
• атестацію робочих місць за умовами праці;
• затвердження положень:
  • про комісію з питань охорони праці підприємства;
  • про навчання, інструктажі та перевірку знань з питань охорони праці;
  • про службу охорони праці підприємства;
  • про видачу спецодягу та інших засобів спеціального захисту тощо.

Питання з опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві, врегульовані відповідним Порядком, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 № 132 (далі — Порядок № 132).

На підприємстві доцільно затвердити власне Положення про порядок розробки і прийняття відповідних локальних нормативних актів.

На практиці опрацювання нормативних актів з охорони праці проводиться відповідно до наказу (розпорядження) роботодавця, яким визначаються конкретні строки, виконавці та керівник розробки. Для підготовки найбільш важливих та складних проектів може створюватися комісія чи робоча група.

Затвердження, внесення змін і скасування нормативних актів з охорони праці здійснюється наказом (розпорядженням) роботодавця (за винятком актів, які належать до компетенції трудового колективу і підлягають затвердженню на його загальних зборах або конференції).

Перегляд локальних нормативних актів з охорони праці

Роботодавець зобов'язаний встановити систематичний контроль за відповідністю нормативних актів з охорони праці вимогам чинного законодавства та забезпечити їх періодичний перегляду у зв'язку із змінами в організації виробництва, впровадженням нової техніки і технології, переглядом нормативно-правових актів з охорони праці тощо.

Наприклад, інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві, мають переглядатися в строки, передбачені нормативно- правовими актами з охорони праці, на основі яких їх розроблено, але не рідше ніж один раз на 5 років, а для робіт з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, — не рідше ніж один раз на 3 роки. Це визначено Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9 (у редакції наказу Мінсоцполітики України 30.03.2017 № 526).  

Слід мати на увазі, що згідно з Порядком № 132 питання щодо узгодження і затвердження змін до нормативного акта з охорони праці або прийняття нового акта за результатами перегляду чинного вирішуються з урахуванням вимог, встановлених пунктами 2.1.—2.6. цього Порядку, які, зокрема, передбачпють, що:

• опрацювання нормативних актів здійснюється відповідно до наказу (розпорядження) роботодавця;
• до опрацювання залучаються фахівці підрозділів підприємства, до компетенції яких входять питання, кваліфіковані спеціалісти у галузі охорони праці та з правових питань, представники громадських об'єднань та інші фахівці;
• пропозиції щодо плану опрацювання готує за участю відповідних спеціалістів посадова особа, яка призначена керівником розробки проекту нормативного акта з охорони праці;
• опрацюванню передує підготовча робота: збір необхідних матеріалів, вивчення нормативно-правових актів з охорони праці, типових документів та раніше виданих нормативних актів тощо.

При опрацюванні нормативного акта обов’язково потрібно враховати вимоги законодавства про охорону праці.

Ознайомтеся з  переліком нормативно-правових актів, що поширюються на всі підприємства

Ініціювання внесення змін до локальних нормативних актів

Ініціатором внесення змін до локального нормативного акта з охорони праці можуть бути:

• керівник підприємства;
• керівники підрозділів підприємства, до компетенції яких входять питання, врегульовані нормативним актом;
• спеціалісти у галузі охорони праці та з правових питань;
• представники профспілки та інших громадських об'єднань;
• уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці та ін.

Зазначені посадові особи можуть запропонувати внести зміни до нормативного документа шляхом підготовки доповідної записки на ім’я керівника організації, а працівник — на ім’я свого безпосереднього керівника (начальника відділу).

Керівник підприємства може доручити розроблення проекту нормативного акта з охорони праці на оперативній нараді або видати відповідний наказ. У дорученні чи наказі мають бути вказані прізвища виконавців, строк підготовки таких змін та інше.

У подальшому виконавець складає план опрацювання відповідного нормативного акта. Після затвердження плану керівником він, за участю відповідних спеціалістів, збирає небхідні матеріали, вивчає нормативно-правові акти з охорони праці та інші акти законодавства, узагальнює зауваження та пропозиції, що надійдуть у ході підготовки документа тощо.

Розроблені зміни до локального нормативного документа з охорони праці доцільно винести на обговорення дорадчих органів підприємства, зокрема на засідання комісії з охорони праці та інших формувань. Також їх мають проаналізувати фахівці з правових питань підприємства.

Як перевірити стан охорони праці на підприємстві

Внесення змін до тексту локального нормативного акта з охорони праці

Після того, як текст змін до нормативного акта буде готовий, розробляють проект наказу щодо внесення до нього змін. Заголовок цього наказу формулюють залежно від того, до якого документа вносять зміни: до наказу чи до самого акта.

Текст раніше прийнятого локального нормативного акта змінюють шляхом заміни у ньому (а також за потреби — в додатках) окремих пунктів, речень, абзаців, слів, цифр або доповнення тексту (додатків) новими пунктами, реченнями, абзацами, словами чи цифрами.

Після завершення підготовки проекту документа він подається відповідним працівникам підприємства на візування (узгодження).

Порядок візування документів, зокрема і з питань охорони праці, має бути унормований інструкцією з діловодства підприємства.

Зокрема, доцільно розробити порядок, згідно з яким накази з питань охорони праці повинні візуватися:

• посадовою особою, відповідальною за охорону праці;
• првцівником служби з правових питань;
• керівником бухгалтерії;
• інженером (головним інженером);
• енергетиком (головним енергетиком);
• керівниками структурних підрозділів підприємства (якщо питання, про які йдеться у наказі, стосуються їх діяльності);
• особою, на яку покладено контроль за виконанням наказу, а також іншими відповідальними посадовими особами підприємства.

Також на підприємстві необхідно зобов’язати одну зі служб організувати кодифікаційну роботу та доручити їй ведення окремих контрольних примірників локальних нормативнних актів, до яких вносяться зміни.

Порядок проведення власне кодифікаційної роботи та формування кодифікаційної картотеки (покажчиків) бажано також визначити окремим локальним нормативним актом підприємства.

Добірка корисних матеріалів для вас:

• Уповноважений з охорони праці: основні обов’язки та права
• Які підстави для спецрозслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки
• Як зміни в законодавстві впливають на роботу спеціаліста з охорони праці під час війни
• Чи повідомляти про нещасний випадок, що стався з працівником іншої компанії

Зверніть увагу: якщо змінено половину тексту локального нормативного акта з охорони праці, то доцільно розробити новий документ, а попередній визнати нечинним.