Інструкція з охорони праці при проведенні газонебезпечних робіт

На кожному підприємстві має бути розроблена інструкція, яка уточнює порядок підготовки та безпечного проведення газонебезпечних робіт відповідно до конкретних виробничих умов.

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на газонебезпечні роботи, що проводять на підприємстві, визначає порядок організації і безпечного ведення газонебезпечних робіт.

1.2. Інструкція розроблена відповідно до:

• Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9;
• Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15;
• Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 № 30;
• Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285.

Як розробити положення про газову службу

1.3. До газонебезпечних робіт належать роботи з огляду, чистки, ремонту, розгерметизації технологічного обладнання, комунікацій, зокрема усередині ємкостей (апаратів, резервуарів, цистерн та іншого подібного обладнання, а також колодязів, приямків тощо), під час яких є або можливе виділення у робочу зону вибухопожежонебезпечних або шкідливих парів, газів та інших речовин, що можуть призвести до вибуху, загоряння, шкідливого впливу на організм людини, а також при недостатньому вмісту кисню(об’ємна частка нижче 20%).

1.4. Перелік газонебезпечних робіт на підприємстві розробляє начальник виробництва. У переліку зазначають цех (дільницю, установку), місце і характер роботи, можливі шкідливі і небезпечні виробничі фактори, виконавців (виробничий персонал, сторонні організації), основні заходи, що забезпечують безпеку виконання робіт.

1.5. За цією інструкцією працівника інструктують перед початком роботи на підприємстві (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.

1.6. До самостійної роботи допускають осіб не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд та спеціальне навчання з охорони праці при газонебезпечних роботах, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки, навчених безпечним методам і прийомам виконання цих робіт, застосуванню засобів індивідуального захисту.

Перед допуском до самостійної роботи працівник має пройти стажування безпосередньо на робочому місці. Допускають до самостійної роботи лише при позитивних результатах стажування, перевірки вміння та навичок безпечного виконання робіт.

До робіт, які пов’язані із застосуванням кисневих ізолювальних протигазів і повітряних ізолювальних апаратів, можуть залучатись лише особи, які пройшли спеціальне навчання щодо користування цими апаратами і не мають медичних протипоказань до роботи в засобах захисту органів дихання.

Вас також може зацікавити:

• Надзвичайна ситуація техногенного характеру
• Обов’язкові засоби радіаційного захисту
• Техногенна безпека на підприємстві: хто забезпечує, які вимоги

1.7. На виконання газонебезпечних робіт оформляють наряд-допуск із реєстрацією у журналі обліку нарядів-допусків.

1.8. У наряді-допуску зазначають:

• особу, відповідальну за підготовку проведення газонебезпечних робіт;
• виконавців; місце і час проведення робіт;
• обсяг і склад робіт; послідовність їх виконання;
• заходи безпеки;
• періодичність аналізів повітряного середовища і засоби захисту працюючих.

1.9. Заборонено змінювати обсяги робіт, передбачених нарядом-допуском.

1.10. У разі проведення робіт в ємкостях, пов’язаних із розгерметизацією обладнання і трубопроводів, до наряду-допуску додають схеми розташування запірної арматури, видалення продукту, промивки, продувки, пропарки апарата і встановлення заглушок. Схеми підписує відповідальна особа.

1.11. Наряд-допуск видають на строк, необхідний для виконання передбаченого обсягу робіт.

1.12. У разі зміни умов виконання робіт наряд-допуск анулюють і поновлювати роботи дозволяють лише після видачі нового наряду-допуску.

1.13. Після оформлення наряду-допуску виконавці робіт проходять цільовий інструктаж із реєстрацією в наряді-допуску.

1.14. Газонебезпечні роботи, які періодично повторюються і виконуються в аналогічних умовах, як правило, постійним складом працівників, можуть проводитися без оформлення наряду-допуску за затвердженими для кожного виду робіт виробничими інструкціями та інструкціями з безпечних методів роботи.

Як допустити працівників до робіт з підвищеною небезпекою. Покроковий алгоритм

1.15. Газонебезпечні роботи, пов’язані із запобіганням аваріям і необхідністю локалізації аварій, проводять під керівництвом заступника директора.

1.16. Газонебезпечні роботи проводять, як правило, у денний час. Як виняток, проводити у темний час доби дозволено лише невідкладні газонебезпечні роботи. При цьому у наряді-допуску передбачають додаткові заходи для забезпечення безпечного проведення робіт, які враховують умови їх виконання у темний час доби.

1.17. Для виконання робіт у закритому просторі призначають ланки робітників не менш як із трьох осіб кожна. При цьому два робітники, які перебувають поза зоною закритого простору (спостерігачі), мають страхувати безпосередніх виконавців робіт за допомогою рятувальної мотузки, яку прикріпляють до рятувального поясу.

1.18. Рятувальний пояс надягають поверх одягу. На поясі мають бути перехресні лямки і прикріплена до нього сигнально-рятувальна мотузка довжиною на 2 м більшою, ніж глибина закритого простору, але не довша за 10 м.

1.19. Рятувальну мотузку прив’язують до кільця поясу і пропускають через кільце, прикріплене до перехресних лямок на спині так, щоб під час евакуації потерпілого із закритого простору за допомогою рятувальної мотузки його тулуб був направлений головою вгору.

1.20. Заборонено відволікати на інші роботи спостерігачів, доки працівник, що працює у закритому просторі, не вийде з нього.

1.21. Для проведення робіт всередині ємностей залучається не менше двох осіб (виконавець та спостерігач). Перебування всередині ємності дозволяється, як правило, одній людині.

За відсутності зорового зв’язку між особою, яка працює і тим, хто за нею спостерігає, має бути встановлена система подачі умовних сигналів.

1.22. Роботи, при яких працівники перебувають усередині апаратів, ємкостей та іншого обладнання, проводять лише у разі, якщо їх не можна механізувати, автоматизувати або провести без безпосередньої участі працівників.

1.23. Під час виконання робіт працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку, а також про безпеку і здоров’я довколишніх на території підприємства, де виконують газонебезпечні роботи.

1.24. Працівник має знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з апаратами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту.

1.25. Виконавець робіт зобов’язаний:

• виконувати газонебезпечні роботи за нарядом-допуском;
• дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку;
• перебувати на роботі у тверезому стані;
• виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником та за якою він проінструктований;
• не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці та пожежної безпеки;
• пам’ятати про особисту відповідальність за додержання правил охорони праці, пожежної безпеки та безпеки довколишніх;
• знати місце зберігання медичної аптечки та вміти надавати потерпілому першу домедичну допомогу при нещасному випадку;
• знати розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти ними користуватися;
• знати та виконувати вимоги інструкції підприємства-виготовлювача з експлуатації обладнання, з яким працює;
• знати технологію виконання робіт;
• користуватися засобами індивідуального захисту.

1.26. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори:

• недостатня освітленість робочої зони;
• підвищена вологість повітря робочої зони;
• шкідливі пари та гази в повітрі робочої зони, що впливають на шкіру та органи дихання;
• вибухопожежонебезпечні речовини, що можуть призвести до вибуху, загоряння, шкідливого впливу на організм людини;
• загазованість повітря;
• падіння предметів та інструменту з висоти у відчинені люки камер та резервуарів;
• небезпека падіння та ушкодження при відчиненні та зачиненні кришок люків;
• падіння різних речей;
• проведення робіт на територіях, де можливе проведення бойових дій;
• незадовільний температурний режим (у т. ч. перепад температур).

1.27. Для виконання робіт у закритому просторі працівників забезпечують засобами індивідуального захисту:

• черговим спецодягом і спецвзуттям, які відповідають конкретним умовам роботи та забезпечують захисні властивості;
• двома захисними поясами (один запасний) із рятувальними мотузками;
• акумуляторними ліхтарями з джерелом живлення напругою не більше 12 В; заборонено користуватися джерелом світла з відкритим вогнем;
• шланговим протигазом марки ПШ-1 із набором масок зі шлангом довжиною на 2 м більшою за глибину закритого простору (загальна довжина не більше 12 м);
• ручним вентилятором, газоаналізатором;
• засобами захисту голови, зокрема каскою захисною, яку застосовують при розбиранні, чищенні обладнання та комунікацій;
• переносними попереджувальними знаками безпеки;
• спеціальним пристосуванням для відчинення кришок люків і перевірки міцності скоб для спуску та підйому в закритий простір.

1.28. При роботі в колодязях працівників забезпечують такими засобами індивідуального захисту:

• рятувальний пояс із карабіном та мотузкою, довжиною на 2 м більшою за глибину резервуара, камери чи колодязя — 3 шт.;
• ізолюючий протигаз зі шлангом, довжиною на 2 м більшою за глибину резервуара, камери чи колодязя загальною довжиною не більше 12 м — 2 шт.;
• лампа ЛБВК або газоаналізатор — 2 шт.;
• акумуляторний ліхтар напругою не більше 12 В — 2 шт.;
• вентилятор — 1 шт.;
• огороджувальні знаки відповідного зразка;
• крюки (гаки) та ломи для відчинення люків;
• штанга для перевірки надійності скоб на міцність — 1 шт.

1.29. У разі виявлення несправностей у засобах захисту, пристосування, інструментах працівники мають припинити роботу, повідомити про це особі, відповідальній за безпечне виконання робіт.

1.30. Газонебезпечні роботи складаються з двох етапів:

• підготовка об’єкта до проведення газонебезпечних робіт;
• безпосереднє проведення газонебезпечних робіт.

1.31. Відповідальних осіб за підготовку та безпечне проведення газонебезпечних робіт призначають наказом по підприємству.

Призначення одного відповідального за підготовку та проведення газонебезпечних робіт допускається за умови, що така особа знає безпечні методи й прийоми ведення роботи і звільнена від виконання інших обов’язків на виробництві.

1.32. Контроль за організацією проведення газонебезпечних робіт на підприємстві здійснюється газорятувальною службою, службою охорони праці та працівниками органів Держпраці.

1.33. Особа, відповідальна за безпечне проведення газонебезпечних робіт, зобов’язана забезпечити недопущення на місце проведення газонебезпечної роботи сторонніх осіб.

1.34. Під час проведення роботи в межах території, де можливе проведення бойових дій або яка зазнала їх наслідків, оператор повинен бути поінформований про план евакуації персоналу з території підприємства та безпечні маршрути переміщення його територією.

1.35. Курити на робочих місцях заборонено. Куріння дозволене тільки у спеціально відведених місцях.

1.36. За невиконання цієї інструкції працівники несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Для підготовки обладнання та комунікацій до газонебезпечних робіт вжити заходів, передбачених нарядом-допуском і цією інструкцією:

• забезпечити максимальне зниження небезпеки шляхом зниження тиску;
• видалення шкідливих і вибухонебезпечних речовин;
• унеможливлення їх надходження із суміжних технологічних систем;
• запобігання появі джерел іскріння.

2.2. Надягти спецодяг, спецвзуття; спецодяг застібнути на всі гудзики, заправити рукава.

2.3. Підготувати інші засоби індивідуального захисту.

2.4. Отримати завдання від керівника робіт.

2.5. Пройти цільовий інструктаж із записом у наряді-допуску.

2.6. Перевірити робоче місце.

2.7. Оглянути підходи до робочого місця; за потреби звільнити їх від сторонніх предметів.

2.8. Підготувати та оглянути обладнання, інструменти, матеріали та перевірити їх справність.

2.9. Перед розкриттям, чисткою або ремонтом ємкості звільнити від речовин, що в них зберігалися, відключити від діючого обладнання і системи трубопроводів за допомогою стандартних заглушок (відповідно до схеми, доданої до наряду-допуску). Ємкості, залежно від властивостей хімічних речовин, що в них зберігалися, пропарити перегрітим паром, продути інертним газом і чистим повітрям.

2.10. Заходи безпеки при встановленні (знятті) заглушок мають бути викладені у пункті 6 наряду-допуску на виконання робіт всередині ємкості.

Як діяти під час тривалих відключень світла, води та тепла

2.11. Якщо ємкості були нагріті, перед спусканням у них людей охолодити їх до температури не вище 300 °С. За необхідності проведення робіт в умовах більш високих температур розробити додаткові заходи безпеки (безперервне обдування свіжим повітрям, застосування термозахисних костюмів, взуття, додаткові перерви у роботі тощо).

2.12. Огородити робочу зону захисним огородженням, встановити знаки безпеки, за потреби виставити пости для недопущення сторонніх осіб у небезпечну зону.

2.13. Перевірити, щоб електроприводи механізмів, що рухаються та обертаються, були відключені від джерел живлення видимим розривом і від’єднані від цих механізмів.

2.14. На щитових пристроях, біля апаратів і електророзподільних пристроїв повісити плакати «Не вмикати — працюють люди». Плакати знімають після закінчення робіт за вказівкою особи, відповідальної за проведення газонебезпечних робіт.

2.15. Відчинити кришки люків закритого простору спеціальним інструментом із наконечниками з кольорового металу.

2.16. Перевірити жердиною міцність скоби чи драбини.

2.17. У разі виявлення за допомогою газоаналізатора в закритому просторі будь-якого газу, шкідливих або небезпечних речовин, не беручись до роботи, видалити їх.

2.18. Для видалення газу необхідно:

• виконати природне провітрювання, відчинивши всі люки закритого простору;
• застосовувати штучне провітрювання нагнітанням повітря вентиляторами;
• заповнити закритий простір (за можливості) водою з подальшим її відкачуванням. Заборонено видаляти газ подачею стисненого кисню з балона.

2.19. Після видалення газу працювати в закритому просторі дозволено за умови постійного нагнітання в нього чистого повітря вентилятором та контролю повітряного середовища робочої зони.

2.20. У разі застосування для вентиляції ручних вентиляторів, забезпечити повний обмін повітря в закритому просторі протягом 10–15 хв.

2.21. Спускати шланг вентилятора у закритий простір не нижче 0,2–0,25 м від днища.

2.22. Про всі виявлені несправності інформувати керівника робіт і не братися до роботи, доки їх не буде усунено.

Як підготуватися до опалювального сезону 2023/2024 років

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Роботу розпочинати у присутності особи, відповідальної за проведення робіт. Необхідність її постійної присутності на місці робіт або періодичність здійснення контролю визначають у п. 7 наряду-допуску.

3.2. Роботи, при яких можливе виділення вибухонебезпечних речовин, виконувати із застосуванням інструменту і пристосування, які не утворюють іскор, у спецодязі, спецвзутті та інших засобах індивідуального захисту.

3.3. Ємності, які підлягають огляду, відкриттю, очищенню або ремонту, повинні бути звільнені від продуктів та відключені від діючого обладнання і системи трубо­проводів.

3.4. Нагріті ємності перед спуском у них людей повинні бути охолоджені до температури, що не перевищує 30 °С.

3.5. Для освітлення застосовувати переносні світильники напругою не вище 12 В або акумуляторні лампи, що відповідають, за виконанням, категорії та групі вибухонебезпечної суміші.

3.6. Застосування засобів індивідуального захисту органів дихання та тривалість роботи в них мають відповідати вимогам стандартів і технічних умов.

3.7. Строк перебування працівника у шланговому протигазі визначають у наряді-допуску (п. 8), але він не має перевищувати 30 хвилин.

3.8. При проведенні робіт всередині ємкостей один зі спостерігачів має перебувати біля люка ємкості у тому ж спорядженні, що і працівник у ємкості, та мати при собі ізолюючий протигаз у положенні «Наготові». При цьому він зобов’язаний:

• спостерігати за сигналами і поведінкою працівника у ємкості;
• спостерігати за положенням повітряного шланга протигаза і повітрянозабірного пристрою;
• за необхідності спускатись в ізолюючому протигазі у ємкість для надання допомоги потерпілому після попереднього оповіщення відповідального за проведення газонебезпечних робіт. При цьому на поверхні обов’язково має залишатись спостерігач.

3.9. Для захисту органів дихання працівників усередині ємностей потрібно застосовувати шлангові або ізолювальні протигази (апарати) відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання (НПАОП 0.00-1.04-07). Використання фільтрувальних протигазів забороняється.

Зверніть увагу!

Анатолій Рожков експерт з питань пожежної та техногенної безпеки, Київ

Перед тим, як використовувати протигаз, потрібно обрати необхідний розмір шолом-маски. Його визначають за обхватом голови — її вимірюють по лінії, що проходить через маківку, щоки та підборіддя.

Скористайтеся таблицею для вимірювання

3.10. Робота всередині ємкості без засобів захисту органів дихання дозволена лише за умови, що об’ємна частка кисню в ємкості становить не менше 20%, а вміст шкідливих парів і газів не перевищує гранично допустимої концентрації цих речовин у повітрі робочої зони. При цьому потрібно унеможливити потрапляння шкідливих речовин, вибухонебезпечних, вибухопожежонебезпечних парів і газів із зовнішнього середовища або виділення їх із відкладень, футерівки тощо.

3.11. Заходи, що забезпечують безпеку виконання робіт всередині ємкостей без засобів індивідуального захисту органів дихання, мають бути викладені у наряді-допуску, а саме:

• безперервний контроль стану повітряного середовища;
• безперервне гарантоване подавання свіжого повітря в апарат для забезпечення нормального повітряного режиму в ньому;
• наявність у кожного працівника у ємкості та спостерігача шлангових протигазів у положенні «Наготові»;
• наявність поблизу місця проведення робіт засобів зв’язку та сигналізації (світлової, звукової, радіотелефонної);
• наявність у кожного працівника в ємкості рятувального поясу із закріпленою на ньому сигнально-рятувальною мотузкою;
• інші заходи, що забезпечують безпеку працівників.

3.12. Виконувати роботу всередині колодязів, колекторів, у тунелях, траншеях тощо без засобів захисту органів дихання заборонено.

3.13. Для спускання працівника в ємкість (резервуар) і виходу з неї застосовують переносні металеві драбини достатньої довжини із пристосуванням для кріплення біля люка, яке унеможливлює іскроутворення при ударі об тверду поверхню. Застосовувати драбини, що відповідають умовам безпеки після випробування.

3.14. Перевірку справності, стійкості та надійності кріплення драбини за місцем ведення робіт проводять у присутності відповідального за їх проведення.

Як експлуатувати та випробовувати приставні драбини

3.15. Працівнику під час спускання в ємкість і виходу з неї заборонено тримати у руках будь-які предмети. Всі необхідні для роботи інструменти та матеріали подавати в ємкість так, щоб унеможливити їх падіння і травмування працівників.

3.16. Якщо працівник всередині ємкості поводиться незвично (погане самопочуття, ознаки нездужання, спроби зняти протигаз тощо), а також у разі виникнення інших обставин, що загрожують його безпеці, роботу необхідно негайно припинити, а працівника евакуювати із ємкості.

3.17. Проведення робіт у колодязях, каналізаційних мережах та подібних спорудах узгодити (під підпис у наряді-допуску) з особами, що орендують приміщення, розташовані поряд і технічно пов’язані з цими об’єктами. Вони мають вжити заходів, які унеможливлюють залпові викиди шкідливих і вибухонебезпечних речовин до місця проведення робіт.

3.18. На період проведення робіт відчинені люки колодязів мають бути огороджені, а у нічний час — освітлені.

3.19. Вогневі роботи в ємкостях проводять при повністю відчинених люках і повітрообміні, що забезпечує нормальний повітряний режим у робочій зоні.

3.20. При їх проведенні оформлюють також наряд-допуск на проведення вогневих робіт відповідно до вимог цієї інструкції.

3.21. Відчиняти кришки люків камер, колодязів на підземних спорудах та спускатися в них без дозволу відповідних експлуатаційних установ заборонено.

3.22. Для піднімання люка колодязя застосовувати ломики зі спеціальними наконечниками і гачком. Наконечник і гачок мають бути виготовлені з кольорового металу для запобігання іскроутворенню.

3.23. Заборонено відчиняти кришки руками.

3.24. Зняту кришку укладають з боку закритого простору, протилежного напрямку руху транспортних засобів.

3.25. Доки не впевнились у відсутності вибухонебезпечних газів у закритому просторі, до люка заборонено наближатися та допускати до нього осіб із відкритим вогнем (запалений сірник, цигарка тощо).

Основні ознаки пожежі та дії працівників

скачайте та роздрукуйте плакат

3.26. Після відчинення люка, перш ніж працівники спустяться у закритий простір, дослідити повітря на наявність небезпечних газів. За їх наявності спускатися працівникам заборонено.

3.27. Впевнитись за допомогою газоаналізатора у відсутності вибухонебезпечного газу: метану та парів бензину.

3.28. Перевірити наявність у закритому просторі вуглекислого газу. Для його виявлення користуватися бензиновою лампою ЛБВК. Запалену лампу спускають у колодязь: за наявності вуглекислого газу вогонь у лампі згасає, сірководню і метану — зменшується; парів бензину та ефіру — збільшується.

3.29. Виявлені гази видаляють, а потім перевіряють, чи повністю вони видалені.

3.30. Заборонено визначати наявність газу за запахом чи спускаючи в закритий простір запалені предмети.

3.31. Заборонено видаляти газ випаленням.

3.32. Якщо газ із закритого простору повністю видалити неможливо, спускатись у закритий простір дозволено лише в ізолюючому протигазі марки ПШ-1. При цьому спостерігати за працівником і шлангом протигазу (аби той не перекрутився, не перегнувся тощо) мають бригадир або майстер.

3.33. Спускатися в закритий простір і працювати в ньому без запаленої бензинової лампи заборонено.

3.34. Якщо бензинова лампа згасла, працівник має негайно піднятися на поверхню. Запалювати лампу в закритому просторі заборонено.

3.35. Працювати в закритому просторі в ізолюючому протигазі дозволено не більше 10 хвилин. Кожен із трьох робітників після роботи в закритому просторі протягом 10 хвилин наступні 20 хвилин має перебувати на свіжому повітрі.

Небезпека чадного газу та як уберегтися від отруєння

3.36. Незалежно від результату первинної перевірки наявності газу в закритому просторі наступну перевірку виконувати щогодини.

3.37. Заборонено виконувати в неочищеному закритому просторі роботи, при яких можливе іскроутворення.

3.38. Спускати в закритий простір окремі вузли обладнання з використанням вантажно-підіймальних механізмів із дотриманням заходів безпеки, передбачених правилами внутрішнього розпорядку.

3.39. Спускати вручну окремі вузли обладнання, будівельні матеріали та інше — із дотриманням встановлених норм підйому та переміщення вантажів вручну.

3.40. Строповка (обв’язка) вантажу має забезпечувати безпеку виконання робіт.

3.41. Канати (ланцюги), які застосовують для спускання вантажу, мають бути випробуваними. Заборонено застосовувати канати з ознаками браку.

3.42. Працівнику, який спускається в закритий простір або піднімається з нього, заборонено тримати в руках будь-які предмети.

3.44. Всі необхідні інструменти та матеріали спускати працівнику в закритий простір і приймати від нього в спеціальний сумці або ящику.

3.45. Працівникам, які виконують газонебезпечних робіт, потрібно постійно стежити за оповіщеннями, що надсилаються за допомогою засобів зв’язку (зокрема, мобільного телефона), щодо наявності загрози бойових дій та інформувати про можливу небезпеку працівників, які перебувають поруч.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Прибрати робоче місце.

4.2. Інструменти та пристосування почистити та прибрати у відведене для цього місце.

4.3. Зняти спецодяг, спецвзуття ті інші засоби індивідуального захисту, привести їх в лад і покласти у відповідне місце.

4.4. Прибрати сміття та відходи у спеціально відведені місця.

4.5. Помити обличчя, руки з милом, прийняти душ.

4.6. Доповісти керівникові робіт про всі недоліки, виявлені під час виконання робіт.

4.7. Після закінчення роботи всередині ємкості відповідальний за її проведення перед зачиненням люків має особисто переконатися, що в ємкості не залишилися працівники, інструменти, матеріали та сторонні предмети, про що зробити запис у наряді-допуску.

5. Вимоги безпеки в аварійній ситуації

5.1. У разі аварійної ситуації (порушення цілісності газопроводів чи обладнання, що викликало витік газу, загоряння газоповітряної суміші, вибуху у газоході) роботи потрібно призупинити, працівника з ємкості евакуювати.

5.2. Про аварійну ситуацію негайно повідомити безпосередньому керівнику або посадовій особі підприємства.

5.3. Найчастіші причини нещасних випадків під час газонебезпечних робіт:

• відповідальні особи підприємства незадовільно організовують роботи;
• працівники виконують роботи без засобів індивідуального захисту (ЗІЗ);
• роботи підвищеної небезпеки виконують особи, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці;
• відсутня приладова перевірка повітряного середовища перед газонебезпечними роботами.

5.4. Якщо під час виконання робіт стався нещасний випадок, зберегти обстановку в робочій зоні та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш важких наслідків), вжити заходів щодо недопущення подібних випадків у подальшому, інформувати про інцидент керівника робіт (іншу відповідальну особу підприємства) та в подальшому керуватися його вказівками.

5.5. У разі виявлення вибухонебезпечного предмета слід поінформувати про це керівництво та вжити заходів щодо збереження до прибуття відповідних аварійних підрозділів обстановки на місці події в такому стані, в якому вона була на момент події (у разі потреби — огородити небезпечну зону підручними засобами).

5.6. У разі повітряної тривоги потрібно:

• виконати заходи, передбачені на такий випадок у внутрішньому документі по підприємству — інструкції або плані реагування;
• діяти за вказівками керівництва чи особи, яка виконує його функції;
• пройти до захисної споруди — споруди подвійного призначення, наприклад метрополітену або підземного паркінгу, найпростішого укриття, приміром підвалу або цокольного приміщення будівлі; у крайньому випадку — керуватися правилом «двох стін». У сховищі потрібно виконувати вимоги старшого — коменданта, керівника, інженера з техніки безпеки чи цивільного захисту тощо;
• перебувати в укритті до моменту, коли органи місцевого самоврядування сповістять про відбій повітряної тривоги.

Як організувати роботу працівників і підприємств під час воєнного стану

Адамович Вікторія головний редактор системи «Експертус Охорона праці», Київ

У консультації знайдете відповіді на актуальні запитання працівників і роботодавців про те, як безпечно працювати під час воєнного стану, які зміни в законодавстві врахувати, які

документи оформити

5.7. У разі виникнення пожежі (ознак горіння) повідомити керівнику та, за потреби, викликати представників пожежної охорони за телефоном 101 і вжити можливих заходів для евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами пожежогасіння та збереження обладнання, дотримуючись порядку дії при ліквідації пожежі. При цьому пам’ятати, що гасіння електротехнічних пристроїв, що перебувають під напругою, виконувати лише після їх попереднього відключення від електромережі і здійснювати за допомогою вуглекислотних вогнегасників або порошкових вогнегасників, а в окремих випадках — сухим піском.

5.8. При виклику пожежної охорони назвати адресу підприємства, місце виникнення події, обстановку, наявність людей, повідомити своє прізвище.

5.9. У разі нещасного випадку потрібно негайно надати (організувати) домедичну допомогу потерпілому відповідно до Інструкції з надання домедичної допомоги, доповісти керівництву і за необхідності викликати бригаду швидкої допомоги за телефоном 103.

5.10. Виконувати вказівки керівника робіт з ліквідації небезпеки.