Зміст статті
Закон України «Про охорону праці»
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначає Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII. У ньому враховано досвід з охорони праці в Україні, відповідні законодавчі акти розвинутих країн, а також основні вимоги в цій сфері міжнародних конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці.
OHSAS 18001: для чого впроваджувати на підприємстві
Охорона праці, згідно зі ст. 1 вказаного Закону, – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Згідно зі ст. 3 цього акта законодавство про охорону праці складається з:
- Закону України «Про охорону праці»;
- Кодексу законів про працю;
- Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;
- прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Також врегульовано питання щодо застосування норм міжнародних договорів.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про охорону праці» до нормативно-правових актів з охорони праці належать:
- правила;
- норми;
- регламенти;
- положення;
- стандарти;
- інструкції та інші документи.
Крім законодавчих актів, правові відносини у цій сфері регулюються підзаконними нормативними актами, прийнятими Урядом України, міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади.
Охорона праці в Кодексах та інших законодавчих актах України
Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної праці, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності. Правове регулювання охорони праці не обмежується главою ХІ «Охорона праці», відповідні норми містяться і в інших главах Кодексу, таких як:
- «Трудовий договір»;
- «Робочий час»;
- «Час відпочинку»;
- «Праця жінок», «Праця молоді»;
- «Професійні спілки»;
- «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю».
Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначає правові, фінансові та організаційні засади обов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Розслідування нещасних випадків
У врегулюванні правовідносин з питань охорони праці, мають суттєве значення й інші законодавчі акти України.
До них, зокрема, належать Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 № 2801-XII, які спрямовані на попередження і зниження захворюваності, встановлення єдиних санітарно-гігієнічних вимог до устаткування, технологічних процесів та об’єктів, що можуть шкідливо впливати на здоров’я людей.
Комплексним актом законодавства, яким врегулювано відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій є Кодекс цивільного захисту України.
Роль Кабміну у створенні безпечних і здорових умов праці
Важливу роль у нормотворчій роботі відіграє Кабінет Міністрів України, який подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавні програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, спрямовує і координує діяльність центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці.
Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці (ст. 28 Закону про охорону праці).
Нормативні акти з охорони праці поділяються на акти централізовані та місцеві локальні акти, які ухвалюються безпосередньо на підприємствах у межах визначених для них повноважень.
Покажчик нормативно-правових актів з охорони праці
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1993 № 64 для впорядкування та систематизації актів законодавства з охорони праці, забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів був створений Державний реєстр нормативно-правових актів з охорони праці (Реєстр НПАОП).
Порядок ведення Реєстру здійснюється відповідно до вимог Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.06.2004 № 15. Чинний Покажчик нормативно-правових актів з охорони праці затверджений наказом Державної служби України з питань праці від 15.01.2018 № 9.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
Що стосується юридичної відповідальності за порушення законодавства про охорону праці, то загальний порядок застосування штрафних санкцій до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників встановлений статтями 43 і 44 Закону про охорону праці.
Читайте також: Адміністративна та кримінальна відповідальність фахівця з охорони праці: судова практика
Крім того, це питання врегульовано Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення. Зокрема, в розділі Х Кримінального кодексу встановлена відповідальність за злочини проти безпеки виробництва. Глава V Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства про працю та охорону праці.
