Інструкція з охорони праці під час розбирання будівель і споруд

Загальні положення

1.1. Інструкція встановлює вимоги з охороні праці під час робіт із розбирання будівель і споруд на робочих місцях, будівельних майданчиках та інших об’єктах.

Працівник у своїй діяльності керується нормативно-правовими актами з охорони праці, виробничої санітарії, цією інструкцією та іншими законодавчими актами.

Яка документація СОП має бути на підприємстві

1.2. Інструкція з охорони праці під час розбирання будівель і споруд розроблена відповідно до таких нормативних документів:

• Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9;
• Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15.

При розробці документа також враховані вимоги Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міненерговугілля від 19.12.2013 № 966.

1.3. До робіт допускають осіб від 18 років, які пройшли:

• медичний огляд і не мають медичних протипоказань;
• виробниче навчання;
• навчання прийомам надання першої домедичної допомоги потерпілим;
• вступний інструктаж;
• спеціальне навчання, перевірку знань в комісії з питань охорони праці;
• первинний інструктаж.

1.4. Після первинного інструктажу на робочому місці працівник протягом 2—15 змін, залежно від стажу, досвіду і характеру роботи, проходить стажування під керівництвом досвідченого працівника. Допуск до самостійної роботи оформлюється відповідним розпорядженням по структурному підрозділу підприємства.

1.5. Періодичну перевірку знань працівників проводить комісія підприємства кожні 12 місяців.

1.6. Працівники повинні мати не нижче ніж II групу допуску з електробезпеки.

 Як присвоїти працівнику групу з електробезпеки

1.7. У процесі роботи працівник проходить позаплановий інструктаж:

• при введенні в дію нових нормативних актів з охорони праці або внесенні змін і доповнень до них;
• зміні технологічного процесу;
• зміні або модернізації устатковання, приладів та інструментів, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;
• порушеннях працівником вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; 
• виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконує працівник;
• перерві в роботі виконавця робіт більше ніж на 30 днів — для робіт з підвищеною небезпекою, для решти робіт — понад 60 днів; 
• виконанні разових робіт, не передбачених трудовим договором;
• ліквідації аварії стихійного лиха; 
• проведенні робіт, на які оформлюють наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

1.8. При перерві в роботі понад 12 місяців працівник після перевірки знань перед допуском до самостійної роботи проходить стажування для відновлення практичних навичок.

1.9. Під час роботи на працівника можуть впливати такі небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

• ураження електричним струмом;
• травмування від дії рухомих машин і механізмів, а також рухомих частин технологічного обладнання;
• підвищена або знижена температура повітря робочої зони чи поверхні обладнання і матеріалів;
• недостатнє освітлення робочої зони;
• загазованість, отруєння продуктами горіння;
• алергічні реакції, опіки;
• фізичні перевантаження — статичні, динамічні;
• поранення осколками різального інструменту та будівельних конструкцій, гострими предметами, ручними інструментами тощо;
• теплові удари та опіки;
• ураження електрострумом;
• несправність машин і механізмів;
• ураження від потенційно вибухонебезпечних предметів (мін, снарядів, бомб, ракет, гранат тощо).

1.10. До факторів, які можуть спричинити нещасний випадок під час робіт, також належить відсутність:

• інструкцій з охорони праці, технічних описів та інструкцій з експлуатації машин і обладнання;
• попереджувальних знаків і написів;
• захисних огорож на робочих місцях, захисних (огороджувальних) пристроїв на рухомих частинах машин і обладнання;
• заземлення на електрообладнанні та ємностях для зберігання й перевезення паливно-мастильних матеріалів;
• захисних пристроїв на охолоджених і нагрітих частинах машин і обладнання;
• засобів колективного та індивідуального захисту, спецодягу, спецвзуття.

1.11. Ризики від впливу основних видів небезпеки та які становлять загрозу для  працівників, повинні бути унеможливлені або зведені до мінімуму. Для цього слід вживати запобіжних заходів, спрямованих на попередження прогнозованих ризиків під час експлуатації обладнання і виконання робіт.

1.12. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

1.13. Щоб попередити несприятливий вплив небезпечних і шкідливих виробничих факторів, працівник повинен користуватися справними інструментами, пристроями та механізмами, спецодягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ).

1.14. Працівник повинен:

• дотримувати вимог правил внутрішнього трудового розпорядку, які діють на підприємстві, інструкцій з охорони праці та безпечного ведення робіт, вимог пожежної безпеки та електробезпеки;
• бути уважним під час робіт;
• забезпечити раціональну організацію праці на робочому місці;
• виконувати тільки доручену роботу, не допускати сторонніх осіб на робоче місце, не передоручати свою роботу іншим особам;
• використовувати інструменти й пристрої тільки за призначенням;
• дотримувати гранично допустимих норм піднімання і переміщення вантажів;
• користуватися спецодягом та ЗІЗ відповідно до характеру та умов праці;  
• знати місця розташування пунктів для відпочинку та прийому їжі, місцезнаходження аптечки, первинних засобів пожежогасіння та вміти користуватися ними;
• знати та вміти надавати домедичну допомогу потерпілому в разі нещасного випадку; дотримувати правил особистої гігієни.

1.15. Заборонено:

• торкатися до рухомих частин механізмів, а також електричних дротів, кабелів, які перебувають під напругою;
• торкатись до потенційно вибухонебезпечних предметів (мін, снарядів, бомб, гранат тощо), знайдених на об’єкті;
• виконувати роботу у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп’яніння, у хворобливому або стомленому стані.

1.16. За невиконання вимог цієї Інструкції працівник несе відповідальність згідно із чинним законодавством України.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягти спецодяг і спецвзуття, що відповідають розміру і не мають пошкоджень та елементів, що звисають. Рукава і поли спецодягу застебнути на всі ґудзики, волосся прибрати під головний убір. Одяг заправити. Не засукати рукава спецодягу. Взуття має бути закритим, неслизьким і на низьких підборах.

2.2. Отримати завдання у безпосереднього керівника, з’ясувати питання про характер, обсяг і місце виконання робіт, особливості їх реалізації, наявність і позначення віхами небезпечних місць, технічне забезпечення і стан використовуваного механізованого обладнання тощо.

Ознайомитися з проєктом виконання робіт із розбирання будівель, отримати інструктаж про безпечні методи розбирання та знати межі свого робочого місця.

2.3. Підготувати необхідні інструменти, пристрої та механізми:

• отримати необхідні засоби індивідуального захисту: респіратор, протигаз, окуляри, запобіжний пояс, каска, ланцюги, мотузки тощо;
• перевірити наявність тавра на запобіжному поясі (строк давності випробування не повинен перевищувати шести місяців), а на ланцюгу та мотузці — бирки з результатом останнього випробування на міцність;
• перевірити:
  • міцність і надійність риштовання та огорож;
  • освітлення робочого місця;
  • відсутність нависаючих нестійких конструкцій, деталей будівлі;
  • наявність і справність заземлення механізмів та електрифікованого інструменту;
  •  відсутність під робочим місцем або над ним іншого працюючого.

Не приступати до роботи, якщо є сумніви в надійності запобіжних пристроїв, огорож, у справності інструменту та механізмів. Сповістити про це бригадира, майстра чи керівника робіт.

Експертус охорона праці

• Шпаргалка: Як діяти під час руйнування будівель і споруд унаслідок вибуху

2.4. При отриманні інструменту переконатись у його справності.

2.5. Не працювати з несправним інструментом і пристосуваннями. Заборонено використовувати їх не за призначенням, а також замінювати їх сторонніми предметами.

2.6. Інструмент і пристосування повинні відповідати таким вимогам:

• руків’я молотків, зубил мають бути гладкими та без тріщин. До вільного кінця руків’я повинні мати потовщення;
• поверхні гайкових ключів не повинні мати збитих скосів, а руків’я — задирок;
• полотно пили не повинне мати тріщин, випучин, подовжньої хвилястості, раковин від корозії;
• інструменти ударної дії повинні мати гладку потиличну частину без тріщин, задирок, наклепів і скосів. На робочому кінці не повинно бути ушкоджень;
• при роботі з клинами або зубилом за допомогою кувалд застосовувати клинотримачі з руків’ям завдовжки не менше ніж 0,7 м.

2.7. Ручна шліфувальна машинка повинна мати захисний кожух, прокладку між каменем і притискним диском, клеймо випробування каменю. Камінь має бути без тріщин, діаметром, що відповідає числу обертів машинки. Шланги подачі повітря у з’єднаннях між собою і з корпусом машинки повинні кріпитися хомутами. Під час роботи періодично перевіряти вібрацію машинки.

2.8. Упевнитися, що жили кабелів електрифікованих інструментів не мають згинів, зломів, ізоляція кабелю і проводів добре закріплена в місцях приєднання до інструменту й вилки.

Кабель для ввімкнення електроінструменту до електромережі повинен бути оснащений штепсельною вилкою, що має відповідне число робочих контактів і один заземлювальний.

2.9. При роботах інструментом ударної дії користуватися захисними окулярами для захисту від попадання в очі твердих часток. При перенесенні або перевезенні інструменту гострі частини його мають бути захищеними.

2.10. До початку робіт:

• перевірити:
  • стан системи протипожежного інвентарю;
  • наявність і справність захисних огороджень і блокувань, стан зовнішньої електропроводки, зупинно-пускових пристроїв, освітлювальних пристроїв, надійність вимкнення устатковання від електромережі;
  • надійність вимикання подачі води, електроенергії, газу тощо;
• переконатися, що об’єкт розбирання відключений від магістральних мереж, водо-, тепло-, газо- й електропостачання та інших мереж, а також вжиті заходи проти їх пошкодження.
• вивести із зони проведення робіт сторонніх осіб і очистити робоче місце від сторонніх предметів.
• огородити робочу зону та встановити попереджувальні знаки безпеки;
• забезпечити належне освітлення робочої зони;
• проінструктувати про умови й характер роботи працівників інших професій (як-от зварювальника, електрика) у разі залучення їх до роботи.

2.11. Повідомити про всі недоліки безпосереднього керівника робіт. До їх усунення до роботи не приступати.

2.12. Вивісити на пристроях увімкнення силової комутаційної апаратури, плакати: «Не вмикати! Працюють люди!».

2.13. Якщо працівники виконують роботи біля електричних мереж і електроустановок, відключати струм на час проведення робіт. Якщо це зробити неможливо, то під час ремонтних робіт обов’язково повинен бути присутнім керівник робіт, а небезпечні місця слід огородити.

 Домедична допомога при ураженні електричним струмом

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Загальні вимоги.

3.1.1. Роботи із розбирання будівель, споруд і конструкцій виконувати за проєктом виконання робіт, що визначає заходи запобігання раптовим обваленням, пилоутворенню та встановлює послідовність і безпеку виконання робіт.

3.1.2. Заборонено одночасно розбирати конструкції у межах двох і більше ярусів (поверхів) по одній вертикалі, незалежно від наявності перекриттів між ними. Доступ людей до нижчих приміщень під час розбирання заборонений.

3.1.3. Розбирати будівлю, залежно від її складності, під постійним керівництвом керівника робіт або майстра.

3.1.4. Заборонено розбирати без дозволу керівників несучі елементи та ділянки з підвищеною небезпекою обрушення.

3.1.5. У разі саморуйнування кладки або порушення стійкого стану конструкції будівлі або її частини припинити роботу й повідомити про це керівника робіт.

3.1.6. Виконувати роботи з розбирання так, щоб видалення однієї частини будівлі або конструктивного елемента не спричинило обвалення інших частин будівлі або будь-яких конструктивних елементів. Якщо є сумнів у стійкості конструкції, припинити роботи до отримання вказівки від керівника робіт про їх продовження.

3.1.7. Не розбирати будівлі під час ожеледиці, густого туману, вітру понад шість балів, зливи та сильного снігопаду.

3.1.8. У зимовий час поверхні кам’яних стін, проходи, настили, сходи очищати від снігу й льоду та за необхідності посипати піском.

3.1.9. Працівники на покрівлі з ухилом більше ніж 25 градусів (на мокрій покрівлі та покритій інеєм або снігом — незалежно від ухилу) повинні мати, крім запобіжного пояса, переносні драбини шириною 30 см із нашитими планками. Драбини під час роботи надійно закріплювати.

Як експлуатувати та випробовувати приставні драбини

3.1.10. Для робіт з розбирання будівель на висоті понад 1,3 м, якщо недоцільно влаштовувати настили з огорожею робочих місць, працівник повинен мати запобіжний пояс, а при роботі на даху — неслизьке взуття. Місця закріплення карабіну запобіжного пояса дізнатися заздалегідь від керівника робіт.

3.1.11. Для захисту підземних комунікацій від ударів уламками при обваленні будівель встановити амортизатори з настилу по трасі цих комунікацій.

3.1.12. Матеріали від розбирання з верхніх поверхів опускати вниз за допомогою підйомних пристроїв або із застосуванням закритих ящиків або контейнерів із закритими жолобами або лотками згідно з проєктом виконання робіт, за вказівкою виробника робіт або майстра.

3.1.13. Нижній кінець жолоба повинен бути над землею не нижче ніж метр або входити в бункер. Заборонено скидати матеріали та сміття без жолобів або інших пристроїв з висоти більше одного поверху, а місця, в які скидається матеріал, захищати або охороняти.

3.1.14. Довгомірні важкі предмети (балки, колоди тощо), що видаляються при розбиранні, спускати з поверхів за допомогою кранів або блоків. Не допускати людей і транспорт у небезпечну зону. Матеріали, одержувані під час розбирання, складувати на спеціально відведених майданчиках.

3.1.15. Не перевантажувати перекриття і не захаращувати сходи матеріалами від розбирання та сміттям. Сміття скидати по жолобах або спускати за допомогою кранів, блоків тари.

Під час видалення сухої засипки та будівельного сміття надягати респіратори та захисні окуляри. Щоб запобігти сильному пилоутворенню, сухе засипання поливати водою.

3.2. Розбирання санітарно-технічних пристроїв, електропроводок, засобів зв’язку.

3.2.1. Розбирання санітарно-технічних пристроїв, електропроводок, засобів зв’язку проводять бригади, на чолі яких перебувають досвідчені слюсарі-сантехніки, електрики та зв’язківці за вказівкою та під керівництвом керівника робіт або майстра.

3.3. Розбирання труб, печей, кухонних осередків.

3.3.1. Перед початком робіт провести ретельний огляд об’єкта всієї майбутньої роботи, визначити стійкість печей, труб, вогнищ і міцність навколишніх конструкцій.

3.3.2. Роботи з розбирання починати з труб і печей, що окремо стоять, і вести зверху донизу. Одночасно можна розбирати перекидні горищні та кімнатні лежаки. Після цього з печей знімати пічні прилади. Часто на пічних дверцятах тримається саме склепіння паливника або зовнішня сорочка печі. Такий пічний прилад не можна знімати до розбирання цегляної кладки печі. Далі знімати кахлі (кахельних печей), бляшані футляри. Цегляну кладку розбирати зверху донизу шляхом порядкового зняття цегли.

3.3.3. Заборонено валити труби чи печі на перекриття. У двоповерхових і більше будинках до повного розбирання печей верхнього поверху печі нижнього поверху розбирати заборонено.

3.4. Розбирання заповнень віконних і дверних отворів, перегородок, перекриттів, покрівлі та стін.

3.4.1. Починати розбирати заповнення віконних і дверних отворів з перевірки стану коробок, які можуть перетворитися на несучі частини деформованих стін або перегородок і прийняти на себе навантаження.

3.4.2. Віконні та дверні заповнення знімати цілими блоками. Транспортувати вниз віконні та дверні блоки за допомогою підйомних пристроїв.

3.4.3. Розбирати перегородки після ретельного огляду та вказівки керівника робіт або майстра.

Розбирання перегородок, що не несуть навантаження, може проводитися на всіх поверхах одночасно.

3.4.4. Перед початком робіт з розбирання перекриттів отримати інформацію від майстра про їхню міцність. Перекриття, балки або накат, що викликають сумніви у міцності, до початку робіт розкріпити тимчасовим кріпленням за вказівкою виробника робіт чи майстра. Про порядок розбирання перекриття отримати вказівки від виробника робіт чи майстра.

3.4.5. Працівник, зайнятий на роботах із розбирання накату та стельової підшивки з накатом, повинен працювати у захисних окулярах, запобіжним поясом прикріплюватися до стійких частин будівлі, які вказує виконроб чи майстер. Роботи з розбирання накату проводити знизу вгору, починаючи з першого поверху, крім випадків розбирання цегляної кладки вручну. Перед розбиранням накату утеплювач зволожувати водою.

3.4.6. Металеві балки міжповерхових і горищних перекриттів перерізати з одного боку та обрушувати вниз. Роботу з різання виконують три особи: газорізальник-верхолаз і двоє робітників, що страхують.

3.4.7. Розбирати склепіння між залізними балками такими способами:

• поздовжнє розбирання — вздовж металевих балок;
• поперечне розбирання.

3.4.8. Поздовжнє розбирання може проводитися при попередній установці в заздалегідь пробиті борозни-штроби розпірок з колод відповідно до розрахунку. Розпори повинні стояти у всіх прольотах на одній прямій. Працівник повинен працювати з робочого настилу — ходів, покладених на металеві балки.

3.4.9. Поперечне розбирання упоперек металевих балок проводити захватами шириною не більше ніж 1,0—1,5 м. Захватки (дільниці) розташовувати по черзі в кожному зведенні, починаючи від протилежної від входу в приміщення стіни до дверей на всю ширину приміщення. При цьому способі не потрібно встановлювати розпірки. Роботу вести з робочого настилу.

3.4.10. Розбирати зімкнуте склепіння, починаючи із центру, від середини склепіння, тобто замка, рівними, не більше ніж 0,5 м, захватками-кругами.

3.4.11. Перекриття із збірних залізобетонних елементів розбирати зверху донизу за допомогою кранів. Заборонено відривати невідбиті й невідрізані залізобетонні елементи перекриттів під час демонтажу.

  Ознайомтеся із сигналами, що застосовуються під час переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами

3.4.12. Прибирання опущеного донизу матеріалу проводиться після розбирання кожного поверху.

3.4.13. Починати розбирання покрівлі з розбирання ринв, жолобів, лотків, слухових вікон, покриттів брандмауерних стін та інших частин, що виступають. Роботи вести від коника до карнизу. Наявну огорожу знімати в останню чергу.

Для проходів по азбоцементній і черепичній покрівлі та покриттях із армопінобетонних укладати містки (драбини) шириною 30 см.

Шифер, черепицю, армобетонні плити розбирати з урахуванням більшої їх безпеки та опускати підйомними засобами в контейнерах.

3.4.14. Розбирати решетування та прогони не суцільно, а таким чином, щоб через 1—1,5 м залишалися міцні елементи.

3.4.15. Крокви до розбирання розкріплювати тимчасовим кріпленням для забезпечення стійкості. Розбирання проводити шляхом видалення вільних, ненавантажених елементів із попереднім зняттям болтів, скоб та інших кріплень.

3.4.16. Висячі крокви укладати на горище перекриття цілком і розбирати на ньому.

3.4.17. Стіни будівель зі зрубу розбирають вручну. Верхні вінці знімати із внутрішніх риштовань і скочувати назовні.

3.4.18. Розбирати каркасні стіни, починаючи зі зняття зовнішньої і внутрішньої обшивки та видалення теплоізолювального шару або теплової засипки. Елементи каркасу помічати. Розбирання проводити з видаленням насамперед вільних від навантаження елементів. Елементи, що залишаються у нестійкому положенні, розкріплювати тимчасовими кріпленнями.

3.4.19. Розбирати стіни кам’яних будівель шляхом валки стін трактором або за допомогою лебідки, розбивкою шар-бабою, вибуховим способом, або послідовним розбиранням вручну зверху вниз.

3.4.20. Валку стін лебідкою або трактором проводити з попереднім розсіченням стін зверху вниз штробами. Штроби пробивати за допомогою відбійного молотка чи вручну. Місця розсічок попередньо намічати. Робітник-верхолаз повинен працювати із запобіжним поясом. За відсічений штробою простінок прив’язувати трос, довжина якого повинна бути не менше ніж три висоти стіни, що розбирається.

3.4.21. Зав’язує трос верхолаз, а під трос зверху простінка підкладати прокладку, щоб трос не різав кладку. Трос до трактора в’яжеться вузлом, що самозатягується, це дає можливість швидко його розв’язати. Коли стіна (спочатку повільно) починає падати, трактор не повинен зупинятися. Він повинен продовжувати рух уперед для того, щоб уникнути можливого влучення осколків і щоб витягнути робочий трос. Під час валки стіни або простінка робітник не перебувати ближче до стіни, ніж перебуває трактор.

Велику небезпеку представляє трос, що відірвався від зачаленої стіни або простінка, у момент натяжки його в горизонтальному положенні. Задня частина трактора повинна мати огорожу у вигляді ґрат, що дає можливість огляду.

3.4.22. При виникненні несправностей або небезпечних ситуацій подати сигнал машиністу про термінову зупинку машини.

3.4.23. При розбиранні будівель із застосуванням вибухових робіт працівник повинен знати межі небезпечної зони, сигнали, що застосовуються на об'єкті під час вибухових робіт, і виконувати розпорядження сигналістів про вихід із небезпечної зони та вхід до неї.

3. 5. Робота на висоті.

3.5.1. Роботу на висоті понад 1,3 м виконувати згідно з вимогами відповідної інструкції, що діє на підприємстві, тільки з інвентарних драбин і засобів підмощування, які пройшли чергові випробування.

3.5.2. Виконувати роботи на висоті в умовах підвищеної небезпеки (на відкритих кабельних естакадах без огорож, над необгородженими отворами, з мостових кранів тощо) тільки за нарядом-допуском із застосуванням страхувального пояса та каски.

3.5.3. Подавати будь-які предмети працівнику на висоті тільки за допомогою мотузки. Предмет, який треба підняти вгору, прив’язувати до середини мотузки, один кінець якої тримає працівник, що перебуває зверху, а другий — що перебуває знизу, щоб запобігти розгойдуванню предмета. Дрібні предмети піднімати в тарі (відро, ящик) із заповненням нижче рівня борта на 100 мм.

3.5.4. Роботу з одночасним підтримуванням лотків, коробів, світильників виконувати з риштувань, підмостків чи драбин з поличками, обгороджених поручнями.

3.5.5. Під час робіт на висоті (з драбин або майданчиків) стежити за тим, щоб у цих місцях знизу не перебували люди. Розібрані частини будівлі складати так, щоб вони не могли впасти й не заважали роботі.

3.5.6. Працювати з приставних драбин, стоячи на сходинках, що перебувають на відстані менше ніж 1 м від верхнього її кінця, заборонено.

3.5.7. Під час роботи на висоті інструмент і дрібні деталі тримати в індивідуальних сумках (спецжилетах, поясах).

3.6. Роботи з використанням переносних електричних машин (електроінструментів).

Експертус охорона праці

• Безпечна експлуатація електричного ручного інструмента

3.6.1. Під час використання ручних електричних машин дотримувати таких вимог безпеки:

• стежити за справністю ізоляції кабелю, міцністю кріплення заземлювального проводу й штепсельної вилки;
• оберігати провід живлення від пошкоджень;
• не залишати без нагляду машину, підімкнену до мережі живлення;
• не передавати машину особам, які не мають дозволу користуватись нею;
• не працювати з машиною з переносних драбин;
• не натягувати й не перекручувати кабель (шнур), не навантажувати його;
• не знімати з машини під час експлуатації засобів віброзахисту, шумоглушників, захисні кожухи й пристрої для керування робочим інструментом;
• не перевищувати гранично допустиму тривалість роботи, указану в паспорті машини;
• не торкатися різального інструмента, який обертається;
• не прибирати руками стружку або ошурки до повної зупинки машини;
• не переносити ручні електричні машини за кабель.

3.6.2. Кабель машини захищати від безпосереднього контакту з гарячими, вологими й намасленими поверхнями та від випадкового механічного пошкодження.

3.7. Під час роботи із застосуванням вантажопідіймальних механізмів і транспорту дотримувати таких заходів безпеки:

• стропування вантажів може виконувати працівник, який пройшов спеціальне навчання і має на це допуск;
• перед початком вантажно-розвантажувальних робіт стропальник повинен перевірити стан вантажозахватних засобів (тросів, пристосувань);
• обв’язування і зачіпку вантажів робити відповідно до схем стропування вантажів, під ребра підкладати спеціальні бруски, що оберігають стропи від ушкоджень;
• заборонено користуватися пошкодженими або немаркованими вантажопідйомними пристосуваннями, підправляти ударами лома стропи на піднятому вантажі, перебувати при підйомі вантажу під ним і під стрілою крана.

3.8. Під час роботи в колодязях, приямках, закритих каналах, тунелях дотримувати таких заходів безпеки:

• при роботі в колодязях, приямках, закритих каналах, тунелях встановити огорожу над люками;
• при провітрюванні колодязів, приямків, каналів користуватися переносним вентилятором або продувати їх стисненим повітрям;
• після провітрювання, продувки колодязів, приямків, каналів, тунелів перевірити їх газоаналізатором на відсутність небезпечних газів і тільки після цього приступати до роботи;
• перед спуском в колодязь чи яму надіти запобіжний пояс з мотузкою, яка повинна бути обгорнута один раз навколо надійної опори, кінець мотузки повинен утримувати другий працівник;
• при роботі в колодязях, приямках і каналах для освітлення застосовувати акумуляторні світильники або переносну електролампу із захисною сіткою напругою не більше ніж 12 В.
• інструменти зберігати та переносити у спеціальній скриньці, а при роботі на висоті із запобіжним поясом — у робочій сумці. Подавати інструмент іншому працівнику рукояткою вперед.

 Дізнайтеся, яких вимог мають дотримуватися працівники під час роботи усередині закритих ємностей

3.9. Під час робіт заборонено:

• розташовувати на робочому місці інструмент і матеріали так, щоб вони заважали роботі та могли мимовільно розсипатися чи впасти;
• під час роботи з інструментом із гострим лезом класти його вверх лезом, щоб не травмуватись самому чи не травмувати тих, хто поруч. Під час перерви в роботі інструмент зберігати лезом вниз у спеціально відведеному місці. При переїзді на роботу та з роботи слідкувати, щоб загострені пристрої та інструменти були в чохлі;
• переходити через траншеї по необладнаних для цих цілей переходах і переїздах.
• торкатись до проводів і кабелів, які лежать, виглядають із землі або звисають;
• торкатись до лежачих предметів невідомого походження (бомби, міни, снаряди, гранати тощо);
• відпочивати під транспортними засобами;
• курити й застосовувати вогонь поблизу ємностей з горючими матеріалами.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи:

• упорядкувати робоче місце;
• встановити огорожу на підходах до робочого місця, якщо вона становить небезпеку;
• не залишати на робочому місці інструмент пристосування і матеріали, очистити їх від пилу й бруду та скласти у відведене для них місце для зберігання або здати на склад;
• відключити електроживлення (рубильник, вимикач тощо) від свого робочого місця, якщо для інших відключень не було вказівок керівника;
• не залишати нестійкі, які можуть мимоволі обрушитися, конструкції або окремі елементи будівлі (бетон, цегла, дошки, скло тощо).

4.2. Зняти спецодяг, очистити від пилу й забруднень, оглянути його та повісити у спеціально призначене для зберігання місце.

4.3. Вимити руки та обличчя теплою водою з милом. Заборонено мити руки в мастилі, бензині, гасі та витирати їх забрудненим ганчір’ям, тирсою або стружкою.

4.4. Якщо є змога, прийняти душ. Під час пересування вологою і мокрою підлогою роздягалень і душових бути обережним. При кожному кроці впевнитися, що нога надійно стоїть на підлозі.

4.5. Повідомити керівництво про закінчення роботи та виявлені недоліки, несправності обладнання і механізмів, а також про інші нештатні ситуації.

Робота в умовах воєнного стану

Адамович Вікторія головний редактор системи «Експертус Охорона праці», Київ

У консультації зайдете відповіді на актуальні запитання працівників і роботодавців про те, як безпечно працювати під час воєнного стану, які зміни в законодавстві врахувати, які документи оформити тощо

Як організувати роботу працівників і підприємств під час воєнного стану

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути у разі:

• наїзду транспорту;
• руйнування конструкцій будівлі;
• ураження електричним струмом;
• падіння і травмування під час переміщення вантажів;
• надважких статичних і динамічних перенавантажень;
• розвалювання вантажу;
• розгерметизації трубопроводів з викидом продукту, пари, пилу у виробниче та зовнішнє середовище;
• відключення електропостачання, яке живить засоби колективного захисту, обрив і коротке замикання електрокомунікацій та електрообладнання.
• виникнення пожежі, запаху гарі, диму, газу, горілої ізоляції тощо.

5.2. Помітивши порушення вимог охорони праці іншими працівниками або небезпеку для оточення, попередити людей про небезпеку. Кожен працівник, що першим виявив загрозу виникнення аварійної ситуації, повинен негайно припинити роботу та подати команду «Стоп!» За наявності ввімкнути звукову сигналізацію.

5.3. Команду «Стоп!», подану будь-яким працівником, повинні негайно виконати всі працівники, що її почули.

5.4. Якщо виявили оголені або обірвані проводи, кабелі електромереж, запах газу із газопроводів, розташованих поблизу, повідомити про це керівника.

При виявленні вибухонебезпечних предметів роботу зупинити, а людей відвести на безпечну відстань. Організувати охорону таких предметів і негайно повідомити керівництво.

5.5. Загальний порядок дій у випадку аварійної ситуації:

• припинити роботу;
• відключити живлення обладнання;
• ужити заходів з усунення небезпеки, що виникла.

5.6. Повідомити про те, що сталося, безпосереднього керівника або особу, що його заміщує, огородити небезпечну зону та не допускати до неї сторонніх осіб.

5.7. У разі нещасного випадку, отруєння, раптового захворювання:

• усунути дію на організм потерпілого небезпечних і шкідливих факторів, які загрожують його здоров’ю і життю;
• надати потерпілому невідкладну домедичну допомогу згідно з Інструкцією про порядок надання домедичної допомоги, що діє на Підприємстві.

5.8. Зберегти обстановку на місці аварії для проведення розслідування, якщо це не призведе до аварії або травмування інших людей, або зафіксувати обставини на фото (відео).

Як діяти під час тривалих відключень світла, води та тепла

5.9. У разі виявлення пожежі (ознак горіння):

• припинити роботу;
• відключити живлення обладнання;
• ужити заходів з гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння, що є в наявності.

5.10. У разі займання пального, бітуму або смоли заборонено застосовувати воду для їх гасіння, оскільки можливе бурхливе кипіння або її викид разом з горючою рідиною. Для цього слід засипати полум’я піском, землею або накрити джерело вогню кошмою (брезентом).

5.11. Електропроводку та електроустаткування гасити тільки вуглекислотними або порошковими вогнегасниками.

5.12. Подати сигнал оповіщення про пожежу через засоби зв’язку, оповіщення тощо.

5.13. Повідомити за телефоном 101 пожежну частину. При цьому назвати адресу, місце виникнення пожежі, наявність людей, повідомити своє прізвище.

5.14. Ужити заходів з евакуації людей і збереження матеріальних цінностей.

5.15. При загрозі виникнення або виникненні інших аварійних ситуацій викликати інші аварійно-рятувальні служби (газорятувальну тощо).

5.16. У всіх випадках виконувати вказівки керівництва підприємства щодо усунення наслідків аварії.

Скачайте та роздрукуйте плакат

«Загальні правила гасіння пожежі»