Загальні положення
1.1. Інструкція встановлює правила виконання робіт і поведінки працівника на будівельному майданчику, у виробничих приміщеннях та на робочому місці відповідно до державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.
Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.
1.2. Інструкція з охорони праці під час ручного переміщення вантажів розроблена відповідно до таких нормативних документів:
- Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9;
- Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15,
- та з урахуванням ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», затверджених наказом Мінрегіону від 27.01.2009 № 45, і Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених наказом Міненерговугілля від 19.01.2015 № 21.
1.3. Працівник зобов’язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.
1.4. Залежно від конкретних умов організації виробничого процесу, а також у зв’язку з допущеними аваріями та нещасними випадками до інструкції можуть вноситися зміни й доповнення, які викладають на окремому аркуші з підписом керівника відповідного структурного підрозділу.
1.5. Інструкція є обов’язковим для виконання нормативним документом для робітників, зайнятих ручним переміщенням вантажів у будівельному виробництві.
Як розробити інструкції з охорони праці на підприємстві
1.6. До ручного переміщення вантажів допускають осіб, що пройшли медичний огляд, інструктаж із охорони праці та ознайомлені з цією інструкцією.
1.7. Працівники, зайняті ручним переміщенням вантажів, проходять інструктажі з охорони праці:
- вступний — під час прийняття на роботу;
- первинний — на робочому місці;
- повторний — не рідше ніж раз на три місяці;
- позаплановий — у разі порушення вимог безпеки праці, що могли призвести до аварії чи нещасного випадку; при зміні технологічного процесу;
- цільовий — при виконанні разових робіт, не пов’язаних з прямими обов’язками за фахом; ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха та катастроф; провадженні робіт, які виконують за нарядом-допуском та іншими документами.
1.8. Вантажно-розвантажувальні роботи рекомендовано виконувати механізованим способом за допомогою підйомно-транспортного устаткування і засобів малої механізації.
За відсутності засобів механізації допускається переміщати вантажі вручну, при цьому дотримувати норм, встановлених чинним законодавством.
1.9. Чоловікам старше 18 років дозволяється переносити вручну вантаж масою не більше ніж 50 кг при рівній і горизонтальній поверхні.
1.10. Жінки, що виконують вручну навантажувально-розвантажувальні роботи чи переносять вантажі, можуть переносити:
- вантажі масою до 10 кг — підйом і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину);
- вантажі масою до 7 кг — підйом і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни. При цьому сумарна маса вантажу, переміщуваного протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати:
- з робочої поверхні — 350 кг;
- з підлоги — 175 кг.
До маси переміщуваного вантажу включається маса тари та упаковки. При переміщенні вантажу на візках чи в контейнерах докладені зусилля не мають перевищувати 10 кгс. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата тощо.
1.11. Підлітки 16—18 років можуть навантажувати чи розвантажувати:
- навалочні вантажі — пісок, щебінь тощо;
- вантажі легкої маси — порожня тара;
- штучні вантажі — цегла, черепиця тощо.
Підлітки можуть навантажувати й розвантажувати вручну в межах встановлених норм перенесення вантажів лише тоді, коли це пов’язано з виконуваною ними постійною роботою за професією і триває менше третини робочого часу.
1.12. Навантажувати й розвантажувати вантажі масою понад 50 кг, а також піднімати їх на висоту більше ніж 3 м потрібно механізованим способом.
1.13. Переносити матеріали на носилках можна у виняткових випадках на відстань не більше ніж 50 м по рівному шляху. Заборонено переносити матеріали на носилках по сходах і драбинах.
1.14. Переміщати балони з киснем і зрідженими пальними газами дозволяється тільки на спеціально виготовлених для цих цілей носилках і візках. При цьому балони повинні бути закріплені в гніздах.
Балони з пальними газами не можна перевозити і складувати разом з кисневими, а кисневі — з будь-якими жировими речовинами чи оліями.
На балонах повинен бути нанесений напис із назвою газу. Переміщувати балони дозволено тільки за наявності на них ковпаків, що запобігають ушкодженню і забрудненню вентиля.
1.15. Під час навантаження і розвантаження вантажів у ящиках, щоб уникнути поранення рук, загинати цвяхи й кінці залізної обв’язки, що виступають.
1.16. Під час перекочування вантажів у бочках, барабанах тощо перебувати позаду переміщуваного вантажу.
1.17. Довгомірні вантажі (арматуру, дошки тощо) працівники мають переносити на одному й тому самому плечі. Піднімати та опускати вантаж необхідно за командою. При скиданні вантажу всі робітники повинні перебувати по один бік від нього.
1.18. Важкі штучні матеріали, а також ящики з устаткуванням переміщати по підкладках чи ковзанках. Ковзанки мають бути міцними, рівними, мати достатню довжину, а їхні кінці не повинні виступати з-під вантажу більше ніж на 0,4 м.
При підведенні під вантаж ковзанок перебувати збоку, брати їх можна тільки зверху, щоб уникнути защемлення пальців рук. Під час переміщення вантажу необхідно, щоб ковзанки не поверталися під кутом до напрямку руху вантажу. Направляти ковзанки ногами заборонено. Під час переміщення вантажу перебувати з бокової сторони.
1.19. Під час переміщення великовагових вантажів похилою площиною застосовувати гальмуючі якорі та лебідки.
Під час використання лебідки для розвантаження і переміщення вантажу заборонено перебувати поблизу натягнутого каната.
Дізнайтеся, чи обов’язкові передрейсовий та післярейсовий медогляди для водіїв навантажувача
1.20. Під час розвантаження барабанів із карбідом кальцію бути обережними, не допускати поштовхів і ударів. Скачувати барабани з будь-якої висоти слід по похилій площині. Заборонено скидати барабани, тому що це може порушити їхню герметичність.
Барабани утримувати відтягненнями, перебуваючи з протилежного переміщенню боку.
1.21. Вантажно-розвантажувальні роботи з пилоподібними матеріалами (цемент, вапно, гіпс тощо) виконувати механізованим способом. Як виняток ручні роботи з розвантаження цементу дозволено виконувати при його температурі не вище ніж 40 °С.
Для пересування працівників по сипкому вантажу, що має велику плинність і здатність засмоктування, встановлювати трапи чи настили з поруччям на всьому шляху пересування.
1.22. Під час розвантаження сипких вантажів з піввагонів люки відкривати спеціальними пристосуваннями, що дозволяють працівникам перебувати на безпечній відстані.
Під час вивантаження сипких вантажів з піввагонів на підвищених коліях, розташованих на висоті понад 2,5 м, люки відкривати зі спеціальних містків.
1.23. Під час ліквідації зависання сипких вантажів в ємностях заборонено перебувати в них працівникам. Ці роботи виконувати тільки за нарядом-допуском.
1.24. Під час розвантаження сипких вантажів з автомобілів-самоскидів, що стоять на насипах, а також під час засипання котлованів ґрунтом автомобілі-самоскиди встановлювати на відстані не менше ніж 1 м від бровки природного укосу.
1.25. Вантажі, розташовані поблизу залізничних і кранових рейкових шляхів, при висоті їх укладання (вважаючи від головки рейки) до 1,2 м повинні перебувати від зовнішньої грані головки, найближчої до вантажу рейки, на відстані не менше ніж 2,0 м, а при більшій висоті — не менше ніж 2,5 м. Штабелі сипких вантажів повинні мати укоси крутістю, що відповідає куту природного укосу для вантажів цього виду, або бути обгородженими міцними підпірними стінками.
1.26. Місця для укладання вантажів повинні мати основу, що забезпечує стійкість транспортних засобів, складованих матеріалів.
1.27. На площадках для укладання вантажів повинні бути позначені границі штабелів, проходів і проїздів між ними. Заборонено розміщувати вантажі в проходах і проїздах.
1.28. Робоче місце в зоні проведення вантажно-розвантажувальних робіт і на всьому шляху перенесення вантажів у темний час доби повинно мати достатнє освітлення. Освітленість повинна бути рівномірною, без сліпучої дії світильників на працівників.
1.29. Складувати матеріали, що розвантажуються, дозволено тільки в місцях, відведених для цього в проєкті провадження робіт. Заборонено складувати вантажі в охоронних зонах діючих повітряних і кабельних ліній електропередачі та інших комунікацій.
1.30. Під час навантаження, розвантаження і переміщення кислот, лугів та інших отруйних речовин дотримувати заходів безпеки:
- оглянути перед початком роботи кожне місце. Якщо виявлено незначне ушкодження тари, вантаж розвантажувати особливо обережно;
- переміщати сулії спеціальними візками. Навантажувати й розвантажувати сулії слід тільки вручну;
- переносити сулії з кислотою вдвох — за ручки, тільки в міцних кошиках. Заборонено переносити сулії з кислотою на спині чи на плечах, нахиляти під час перенесення порожні сулії з-під кислоти, тому що в них можуть бути залишки рідини.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перед початком роботи:
- одягти спецодяг, засоби індивідуального захисту (ЗІЗ);
- одержати від майстра (виконроба) інструктаж щодо безпечних методів і прийомів праці та про послідовність виконання виробничого завдання;
- оглянути робоче місце, забрати непотрібні предмети й матеріали, звільнити проходи;
- перевірити у темний час доби освітлення робочого місця і проходів до нього;
- перевірити наявність і справність інструмента та пристосувань.
2.2. На будівельному об’єкті повинні бути розміщені знаки безпеки, що привертають увагу працівників і попереджають про можливу небезпеку.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1. Перед тим як відкривати борти вантажних автомобілів, переконатися, що вантаж в кузові розташований безпечно. Відкривати борт одночасно двом працівникам під контролем водія. При цьому перебувати збоку від борта, що відкривається.
3.2. Автомобіль, що перебуває під навантаженням чи розвантаженням, повинен бути поставлений на гальма.
3.3. Працівникам, зайнятим на вантажно-розвантажувальних роботах, заборонено:
- запускати двигун автомобіля;
- працювати на автомобілях і причепах з несправними підлогами, бортами й запорами кузова;
- використовувати для ув’язування вантажів мотузку з протертими місцями та вузлами;
- сідати на борти кузова й кабіну, стояти на підніжці автомобіля;
- перебувати в кузові автомобіля під час перевезення довгомірних, займистих, вибухових, горючих, пильних вантажів, хімікатів, балонів зі стиснутим і зрідженим газом, великогабаритних вантажів;
- перебувати в кузові автомобіля, причепа чи напівпричепа під час навантаження вантажів механізмами чи з бункерів;
- перебувати в кузові автомобіля-самоскида. Під час руху автомобіля заборонено навантажувати, вивантажувати, перекладати вантаж із місця на місце, а також пересаджуватися.
3.4. Перевозити вантажників у кузові автомобіля заборонено. Вони повинні супроводжувати вантаж, перебуваючи в кабіні.
3.5. Переміщення вантажів 1-ї категорії (масою одного місця менше ніж 80 кг, дрібноштучних, що перевозяться навалом) від складу до місця навантаження чи від місця розвантаження до складу може бути організоване вручну, якщо відстань по горизонталі не перевищує 25 м, а для сипких вантажів — 35 м.
3.6. При завантаженні кузова автомобіля навалочним вантажем він не повинен підніматися над бортами кузова — стандартними й нарощеними. При цьому вантаж варто розташовувати рівномірно по всій площі підлоги.
3.7. Поштучні вантажі, що піднімаються над бортами кузова, прив’язувати міцними справними мотузками чи бавовняними канатами. Заборонено застосовувати металеві канати й дріт.
3.8. Ящиковий, бочковий та інший штучний вантаж укладати щільно, без проміжків, укріплювати чи ув’язувати так, щоб при русі (різкому гальмуванні, зрушенні з місця і крутих поворотах) він не зміг переміщатися по підлозі кузова. За наявності проміжків між місцями вантажу вставляти між ними міцні дерев’яні прокладки та розпірки.
3.9. При укладанні вантажів у ковзно-бочковій тарі в кілька рядів накочувати їх по латах чи похилах бічною поверхнею. Бочки з рідким вантажем установлювати пробкою нагору. Кожен ряд укладати на прокладках із дощок з підклинюванням усіх крайніх рядів. Заборонено застосовувати замість клинів інші предмети.
3.10. Бочки, барабани й рулони вантажити вручну шляхом перекочування за умов, якщо склад — на одному рівні з підлогою кузова автомобіля.
Якщо склад розташований нижче за рівень підлоги автомобіля, навантажувати й розвантажувати ковзно-бочкові вантажі вручну вдвох по латах чи похилах при масі одного місця не більше ніж 80 кг. При більшій масі ці вантажі вантажити за допомогою міцних канатів.
Нові вимоги до навчання водіїв, які перевозять небезпечні вантажі
3.11. Вантажі, що перевищують габарити автомобіля по довжині на 2 м і більше (довгомірні вантажі), перевозити на автомобілях із причепами-розпусками, до яких вантажі повинні надійно кріпитися.
Навантаження і розвантаження довгомірних штучних вантажів (труб, рейок, куточків, колод, дощок, арматури тощо) зазвичай має бути механізованим. При розвантаженні вручну обов’язково застосовувати міцний похил. Цю роботу виконують не менше ніж двоє вантажників.
При одночасному перевезенні довгомірних вантажів різної довжини більш короткі вантажі розташовувати зверху.
3.12. Заборонено:
- перевозити вантажі з кінцями, що виступають за бічні габарити автомобіля;
- загороджувати вантажем двері кабіни водія;
- вантажити довгомірні вантажі вище за стійки.
3.13. При навантаженні довгомірних вантажів (труб, рейок, колод тощо) на автомобіль із причепом-розпуском, щоб на поворотах і розворотах вантаж не чіпляв за щит, залишати зазор між щитом, встановленим за кабіною автомобіля, і торцями вантажу. Щоб запобігти переміщенню вантажу вперед при гальмуванні та русі під ухил, вантаж надійно закріпити.
3.14. Під час перевезення вантажів, що перевищують за своїми розмірами ширину платформи автомобіля, звиси повинні бути однаковими по обидва боки.
3.15. Навантажувати, транспортувати й розвантажувати балони зі стиснутими та зрідженими газами тільки на спеціально обладнаних автомобілях. До цих робіт допускають спеціально навчених працівників, що мають посвідчення.
3.16. Під час роботи на штабелях заввишки понад 1,5 м застосовувати переносні інвентарні драбини, що повинні бути випробуваними на міцність:
- металеві — раз на 12 місяців,
- дерев’яні — кожні 6 місяців.
3.17. Підкладки й прокладки в штабелях розташовувати в одній вертикальній площині. Не застосовувати круглі прокладки (підкладки).
3.18. Розбирати штабель зверху вниз уступами. Не висмикувати окремі матеріали із середини штабеля.
3.19. Відстань від складованих матеріалів до брівок котлованів (при кутах природного укосу) повинна бути не менше ніж 1 м від бровки чи кріплення котловану.
3.20. Заборонено спирати складовані матеріали на загородження, стіни споруджуваних будинків.
3.21. Не допускається багатоярусне укладання громіздких вантажів неправильної форми, а також вантажів у неміцній тарі, що може не витримати навантаження верхніх рядів.
3.22. Щоб уникнути розпилення під час навантаження і вивантаження пилоподібних матеріалів, зберігати їх у бункерах та інших закритих ємностях. Завантажувальні отвори закриватися захисними ґратами, а люки — затворами.
Бункери й інші ємності глибиною понад 2 м для зберігання сипких і пилоподібних матеріалів повинні бути обладнані пристроями, що запобігають утворенню склепінь і зависань матеріалів, чи пристроями для примусового їх обвалення.
3.23. Матеріали, що містять шкідливі чи вибухонебезпечні розчинники, зберігати в герметично закритій тарі.
Що потрібно знати про вимоги пожежної безпеки на об’єктах складського господарства
3.24. Матеріали, що зберігають на будівельному майданчику, укладати в такий спосіб:
- цегла в пакетах на піддонах — не більше, ніж у два яруси, у контейнерах — в один ярус, без контейнерів — заввишки не більше ніж 1,7 м;
- фундаментні блоки й блоки стін підвалів — у штабель заввишки не більше ніж 2,6 м на підкладках і прокладках:
- стінові панелі — у касети чи піраміди;
- стінові блоки — у штабель у два яруси на підкладках і прокладках;
- плити перекриттів — у штабель заввишки не більше ніж 2,5 м на підкладках і прокладках;
- палі залізобетонні прямокутного перетинання — у штабель заввишки не більше ніж 2,5 м вістрями в один бік на підкладках і прокладках;
- ригелі та колони — у штабель заввишки до 2 м на підкладках і прокладках;
- плиткові матеріали (листи азбестоцементні хвилясті й плоскі) — у стопи заввишки до 1 м;
- низькосортний метал — у стелажі заввишки не більше ніж 1,5 м;
- чорні прокатні метали (листова сталь, швелери, двотаврові балки, сортова сталь) — у штабель заввишки до 1,5 м з підкладками й прокладками;
- дріт у бухтах — у штабель заввишки до 1,5 м;
- арматурна сітка плоска — у штабель заввишки до 2 м;
- металовироби (болти, гайки, шайби, цвяхи) повинні зберігатися в дерев’яних чи фанерних ящиках у штабелях не більше, ніж у три яруси;
- труби діаметром до 300 мм — у штабель заввишки до 3 м на підкладках і прокладках із кінцевими упорами проти розкочування;
- труби діаметром понад 300 мм — у штабель заввишки до 3 м і сідло без прокладок. Нижній ряд труб повинен бути покладений на підкладки, укріплені інвентарними металевими башмаками чи кінцевими упорами;
- теплоізоляційні матеріали — у штабель заввишки до 1,2 м зі зберіганням у закритому сухому приміщенні;
- рулонні матеріали (руберойд, толь) — у контейнерах, встановлених в один ярус. Матеріали в контейнерах розташовувати у вертикальному положенні;
- круглий ліс — у штабель заввишки не більше ніж 1,5 м з прокладками між рядами і встановленням упорів проти розкочування. Ширина штабеля менша за його висоту не допускається;
- пиломатеріали — у штабель, висота якого при рядовому укладанні складає не більше як половина ширини штабеля, а при укладанні в клітки — не більше як ширина штабеля;
- бітум — у щільну тару, що виключає його розтікання, чи у спеціальні ями з улаштуванням їх огородження.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Упорядкувати інструменти й пристосування і здати їх для зберігання.
4.2. Повідомити керівника робіт про всі несправності, що були помічені під час роботи.
4.3. Зняти спецодяг, спецвзуття, упорядкувати їх, скласти у спеціально відведеному для зберігання місці.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Під час вантажно-розвантажувальних робіт виробничі аварії і нещасні випадки можуть відбутися у разі:
- складування матеріалів і виробів з порушенням вимог технічних умов та стандартів щодо складування для цього виду матеріалу, виробу, недотримання технологічних проїздів і проходів;
- незастосування ЗІЗ: спецодягу, спецвзуття, рукавиць, захисної каски тощо;
- непогодженості дій робітників при спільному виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт;
- роботи з несправними інструментами й пристосуваннями;
- перебування робітників попереду вантажу, що скачується чи сковзає по латах або похилах;
- перебування робітників позаду при накочуванні вантажів;
- перебування робітників у кузові автомобіля-самоскида при вивантаженні сипких вантажів;
- паління, виконання робіт з відкритим вогнем чи використання металевого інструмента, що може викликати іскру, при розвантаженні чи складуванні вантажів з пальними речовинами.
5.2. У разі пожежі:
- викликати пожежно-рятувальну службу за телефоном 101;
- оповістити керівника робіт і розпочати гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.
5.3. У разі аварії чи нещасного випадку сповістити про це керівника робіт.
5.4. Якщо обстановка не загрожує життю і здоров’ю оточуючих працівників, зберегти такою, якою вона була на момент події.
5.5. Якщо є потерпілі, надати їм першу домедичну допомогу, а за необхідності викликати швидку медичну допомогу.
5.6. Надання першої домедичної допомоги.
5.6.1. Домедична допомога при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення. Якщо це зробити неможливо — відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
За відсутності у потерпілого дихання і пульсу робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. Викликати швидку медичну допомогу.
5.6.2. Домедична допомога при пораненні.
Розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав’язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев’язки використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше за рану, а після цього накласти ганчірку на рану.
Шпаргалка. Як надати домедичну допомогу при мінно-вибухових пораненнях
5.6.3. Домедична допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
За підозри на перелом черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) прикласти до голови потерпілого холодний предмет (грілку з льодом або снігом чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
За підозри на перелом хребта потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, щоб уникнути ушкодження спинного мозку.
У разі перелому ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.6.4. Домедична допомога при опіках кислотами й лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки ретельно промити цівкою води впродовж 15—20 хв, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%‑вим розчином питної соди, а обпечену лугом — 3%-вим розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу очі ретельно промити цівкою води протягом 15—20 хв, після цього промити 2%-вим розчином питної соди, а при ураженні очей лугом — 2%-вим розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом полоскати 3%-вим розчином оцтової кислоти або 3%-вим розчином борної кислоти, при опіках кислотою — 5%-вим розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-вим розчином питної соди, при попаданні лугу — розпиленим 3%-вим розчином оцтової кислоти.
5.6.5. Домедична допомога при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами заборонено відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробити ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробити спиртом, 3%-вим марганцевим розчином або 5%-вим розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накрити рану стерильною пов’язкою та викликати лікаря.
5.6.6. Домедична допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- закрити рану перев’язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати впродовж 4—5 хв. Якщо кровотеча зупинилася, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати та забинтувати поранене місце (з деяким натиском).
При сильній кровотечі, яку неможна зупинити пов’язкою, застосувати здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою. При великій кровотечі терміново викликати лікаря.
5.7. За загрози виникнення або у разі виникнення інших аварійних ситуацій викликати інші аварійно-рятувальні служби (газорятувальну тощо) та діяти відповідно до вказівок керівника або особи, яка його заміщує.
5.8. Виконувати вказівки керівника робіт з ліквідації аварійної ситуації.
