Пожежна безпека на автозаправних станціях
Основні вимоги пожежної безпеки на АЗС
Вимоги пожежної безпеки на автозаправних станціях встановлюють Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 № 1417 (далі — Правила пожежної безпеки), та Правила пожежної безпеки для об’єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджені наказом Мінпаливенерго від 24.12.2008 № 658 (далі — Правила № 658).
Для АЗС застосовують, зокрема, главу 10 розділу VI Правил пожежної безпеки та розділ VII Правил № 658.
До роботи на АЗС допускають лише осіб, які пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та мають відповідне посвідчення (п. 10.1 гл. 10 розд. VI Правил пожежної безпеки).
Як не допустити пожеж на автозаправних станціях
Як скеровують ці Правила, на території АЗС потрібно:
- утримувати вільними дороги, проїзди та проходи до будівель, споруд, систем протипожежного водопостачання, підступи до зовнішніх пожежних драбин, первинних засобів пожежогасіння, технічних засобів пожежогасіння;
- утримувати всі дороги й проїзди на території справними, своєчасно ремонтувати їх, узимку очищати від снігу, а в нічний час подбати про їх освітлення;
- організувати, як правило, однобічний рух транспортних засобів, а також роздільні заїзд і виїзд;
- утримувати зовнішнє освітлення у справному стані, щоб можна було швидко знайти зовнішні пожежні драбини, первинні засоби пожежогасіння, пожежне устатковання, входи до будинків і споруд. Підстава — пп. 2, 3, 11 гл. 1 розд. III Правил № 658.
Територію АЗС, а також будівель, споруд, приміщень необхідно забезпечити знаками безпеки відповідно до ДСТУ EN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки».
На видних місцях установлюють таблички, на яких зазначають:
- порядок виклику підрозділів ДСНС;
- покажчики місць розміщення первинних засобів пожежогасіння, пожежних гідрантів, пожежних водойм;
- схеми руху транспорту.
В усіх приміщеннях потрібно утримувати вільними проходи, евакуаційні виходи, коридори, тамбури, сходи, підступи до первинних засобів пожежогасіння, пожежного устатковання, зв’язку, систем пожежної сигналізації та пожежогасіння.
Двері на шляхах евакуації мають відчинятися в напрямку виходу з будівлі.
Підстава — п. 3 гл. 2 розд. III Правил № 658.
У будинках, окрім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев’яні конструкції необхідно обробити засобами вогнезахисту відповідно до Правил з вогнезахисту, затверджених наказом МВС від 26.12.2018 № 1064. Не обробляють тільки вікна, двері, ворота, підлога, вбудовані меблі, стелажі. Зазначені вимоги застосовують, якщо будівельними нормами не встановлено інших; обробляння має забезпечувати I групу вогнезахисної ефективності (п. 6 гл. 2 розд. III Правил № 658). Для дерев’яних крокв і лат цю вимогу також передбачено п. 2.5 гл. 2 розд. III Правил пожежної безпеки.
Потрібно утримувати у справному стані протипожежні двері, клапани, водяні завіси тощо.
Використані обтиральні матеріали складають в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються. Після закінчення зміни
використані матеріали потрібно винести з виробничих приміщень. Підстава — п. 10 гл. 2 розд. III Правил № 658.
АЗС мають бути оснащені телефонним, гучномовним зв’язком відповідно до Правил пожежної безпеки. За відсутності провідного телефонного зв’язку дозволено використовувати стільниковий (п. 10.5 гл. 10 розд. VI Правил пожежної безпеки).
Вимоги до зливання нафтопродуктів на АЗС
Кришки зливних і замірних труб, люків оглядових та зливних колодязів утримують закритими.
Рівень нафтопродуктів у резервуарах вимірюють спеціально призначеними для цього стандартними вимірювальними приладами.
Зливати нафтопродукти в резервуари потрібно закритим способом (трубопроводом). Перш ніж зливати нафтопродукти з автоцистерн у резервуар, заміряють рівень нафтопродукту в цьому резервуарі. Процес зливання має контролювати працівник АЗС і водій автоцистерни, щоб, зокрема, не допустити переповнення резервуара. Ступінь заповнення резервуарів рідким паливом не має перевищувати 95% їхнього внутрішнього геометричного об’єму. Підстава — п. 10.7 гл. 10 розд. VI Правил пожежної безпеки; п. 5 гл. 1 розд. VII Правил № 658.
Наконечники зливних шлангів і зливного пристрою мають бути виготовлені з матеріалу, що унеможливлює іскроутворення в разі ударів об корпус резервуара, технологічного колодязя, зливного пристрою. Наконечники зливного пристрою заземлюйте до контуру, до якого заземлюєте автоцистерну.
Автоцистерни під час зливання мають бути приєднані до заземлювального пристрою. Гнучкий заземлювальний провідник повинен бути постійно приєднаним до корпусу автоцистерни й мати на кінці пристосування для приєднання до заземлювального пристрою. Кожну цистерну автопотяга необхідно заземлювати окремо до повного зливання з неї нафтопродуктів.
Під час експлуатації АЗС не можна допускати повного випорожнення резервуарів із бензином. Мінімальний рівень бензину в резервуарі має становити не менше ніж 5% від номінального рівня наповнення резервуара. Це не стосується випадків, коли випорожнення виконують для очищення резервуарів, перевірки стану їх внутрішніх стінок, ремонтних робіт, зміни виду палива тощо. Підстава — п. 8 гл. 1 розд. VII Правил № 658.
Перед зміною виду палива, наприклад бензин — дизельне паливо, резервуари потрібно очистити від попереднього продукту. При цьому змінюють напис і зазначають вид палива, що зберігається, на корпусі наземного резервуара або на видимих місцях трубопроводів наливу підземних резервуарів у муфти для під’єднання зливного рукава автоцистерни.
Для використаних обтиральних матеріалів і забрудненого нафтопродуктами піску встановлюють металеві ящики з металевими кришками, що щільно закриваються і не утворюють іскор. Їх розташовують у зонах сміттєзбірників на відкритому повітрі та регулярно вивільняють від забруднених нафтопродуктами матеріалів і піску.
Під час зливання нафтопродуктів із автоцистерн у резервуари заборонено застосовувати відкритий вогонь на відстані менше ніж 40 м від території АЗС. Підстава — п. 13 гл. 1 розд. VII Правил № 658.
Місця заправлення та зливання нафтопродуктів мають бути освітлені у нічний час.
АЗС обов'язково має бути оснащена жорсткою буксирною штангою завдовжки не менше ніж 3 м для евакуації транспортних засобів із території АЗС у разі пожежі. Підстава — п. 11 гл. 1 розд. VII Правил № 658.
Як організувати безпечну експлуатацію автозаправного модуля
Вимоги під час заправлення
Дотримуйтесь таких вимог Правил пожежної безпеки та Правил № 658 під час заправлення на АЗС:
- мотоцикли й моторолери подаються до паливороздавальних колонок із непрацюючими двигунами, їх пуск і вимкнення мають відбуватися на відстані не менше ніж 15 м від колонок; автомобілі подаються своїм ходом із подальшим вимкненням двигунів до початку заправлення;
- нафтопродукти відпускають безпосередньо в бензобаки. Дозволяється відпускати нафтопродукти споживачам у металеві каністри, каністри з полімерних матеріалів, які призначені для зберігання нафтопродуктів і на яких нанесене відповідне маркування. Заборонено відпускати паливо в скляну тару та полімерну тару, не призначену для нафтопродуктів (п. 10.12 гл. 10 розд. VI Правил пожежної безпеки);
- випадково розлиті на землю нафтопродукти потрібно засипати піском або застосувати спеціальні хімічні речовини, а просочений пісок і промаслені обтиральні матеріали потрібно зібрати в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються. Після закінчення робочого дня їх потрібно вивезти з території АЗС;
- облиті нафтопродуктами частини автомобілів, мотоциклів і моторолерів до пуску двигунів мають бути насухо протерті;
- відстань між автомобілем, який набирає пальне, та автомобілем, що стоїть за ним, має бути не менше ніж 3 м, а відстань між усіма іншими автомобілями, які стоять у черзі, — не менше ніж 1 м. При цьому кожен транспортний засіб має зберегти можливість маневрування та виїзду з території АЗС. Підстава — п. 29 гл. 1 розд. VII Правил № 658; щодо відстані 3 м — також п. 10.2 гл. 10 розд. VI Правил пожежної безпеки.
На всіх видних місцях необхідно вивісити плакати з інформацією про обов’язки водія під час заправлення автотранспорту, а також з інструкціями про заходи пожежної безпеки.
Заборонено заправляти транспорт із працюючим двигуном, транспорт із небезпечним вантажем та, крім легкових автомобілів, транспорт із пасажирами (п. 10.13 гл. 10 розд. VI Правил пожежної безпеки). Пункт 30 гл. 1 розд. VII Правил № 658 забороняє заправлення під час зливання нафтопродуктів до резервуарів АЗС, а під час грози — як зливання, так і заправлення.
Інструкція про заходи пожежної безпеки для АЗС
Вимоги до пересувних автозаправних станцій
Під час експлуатації пересувних автозаправних станцій (ПАЗС) мають бути дотримані вимоги пожежної безпеки. Потрібно нанести фарбою написи «Пересувна АЗС», «Вогненебезпечно» та знак класифікації вантажу. Укомплектувати ПАЗС первинними засобами пожежогасіння: не менше ніж двома вогнегасниками, протипожежним покривалом, ящиком із піском, лопатою. Кожна ПАЗС повинна мати інструкцію щодо заходів пожежної безпеки для водія-заправника. Підстава — пп. 1, 2 п. 10.14 гл. 10 розд. VI Правил пожежної безпеки.
Перед початком відпускання нафтопродуктів водій-заправник зобов’язаний:
- забезпечити надійне гальмування автомобіля й причепа на майданчику;
- надійно заземлити ПАЗС (вертикальний заземлювач під час установлення забивають у землю на глибину 0,5–0,6 м);
- підготувати до застосування первинні засоби пожежогасіння;
- надійно зафіксувати дверцята шафи паливороздавальних агрегатів під час відкривання, протерти підлогу шафи;
- перевірити герметичність трубопроводів та паливороздавальних агрегатів, за потреби негайно усунути виявлені несправності. Підстава — пп. 3 п. 10.14 гл. 10 розд. VI Правил пожежної безпеки.
Тимчасові зварювальні та інші вогневі роботи, пов’язані із застосуванням відкритого вогню під час технічної експлуатації АЗС, потрібно виконувати відповідно до Правил пожежної безпеки. Застосовують гл. 1 розд. VII цих Правил та розд. VIII Правил № 658; постійні вогневі роботи на АЗС заборонено (п. 10.3 гл. 10 розд. VI Правил пожежної безпеки).
Вимоги пожежної безпеки на АГЗС та АГЗП
На автомобільних газозаправних станціях (АГЗС) та автомобільних газозаправних пунктах (АГЗП) можна заправляти зрідженим вуглеводневим газом тільки балони, установлені на газобалонних автомобілях. Заправлення побутових газових балонів на АГЗС/АГЗП не допускається (п. 1 гл. 2 розд. VII Правил № 658).
Перш ніж заправляти газобалонні автомобілі, потрібно вимкнути їхні двигуни. Вмикати двигун можна тільки після того, як від’єднано гумовотканинні рукави й установлено заглушки на відмикаючі пристрої. Це передбачено пунктом 5 глави 2 розділу VII Правил № 658.
Незалежно від наявності у вибухонебезпечних приміщеннях АГЗС/АГЗП автоматичних приладів сигналізації про небезпечну концентрацію газу в повітрі не рідше ніж раз за зміну за допомогою переносних приладів проводять аналіз повітря в цих приміщеннях на наявність суміші пропан-бутану. Результати аналізу фіксують у журналі. Підстава — п. 6 гл. 2 розд. VII Правил № 658.
Ступінь заповнення резервуарів не має перевищувати 85% їхнього внутрішнього об’єму, якщо різниця температур зрідженого газу під час заповнення та наступного зберігання становить не більше ніж 40 ºC. Якщо ця різниця перевищує 40 ºC, то ступінь заповнення резервуарів зменшується з урахуванням коефіцієнта об’ємного розширювання зрідженого газу. Підстава — п. 10 гл. 2 розд. VII Правил № 658.
Ремені передач для приводів насосно-компресорного обладнання мають бути чистими і захищеними від потрапляння на них бруду, мастила, води та інших речовин, які можуть змінити електропровідність покриття ременів. Шківи й усі металеві предмети поблизу ременя потрібно заземлити. Огородження ремінних передач установлюють на відстані не менше ніж 0,2 м від ременів.
Перш ніж уводити АГЗС/АГЗП в експлуатацію, складають виробничу інструкцію з експлуатації і ремонту обладнання, порядку заправлення автомобілів, а також технологічні схеми та інструкції з пожежної безпеки, які затверджує наказом керівник підприємства.
Щоб запобігти вибуху газу, а також самозайманню пірофорних відкладень, перед початком внутрішнього огляду та ремонту резервуар:
- повністю вивільняють від зрідженого газу;
- від’єднують від трубопроводів рідкої і парової фази та установлюють заглушки;
- продувають парою чи інертним газом;
- заповнюють водою при відкритому верхньому люку;
- піддають гідравлічному випробуванню.
Після звільнення резервуара від води та провітрювання відбирають пробу повітря з його нижньої частини. Допуск усередину можливий лише після аналізу повітря за безпечних показників; під час робіт контролюють концентрацію газу. Застосовують ізолювальні або шлангові протигази; фільтрувальні заборонено (п. 20 гл. 2 розд. VII Правил № 658). Роботи всередині резервуара виконують за нарядом-допуском із заходами безпеки відповідно до пп. 7.1, 7.5 розд. VII Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міненерговугілля від 15.05.2015 № 285.
Зливати зріджені гази з автоцистерни мають двоє працівників, одного з яких призначають старшим. Злив здійснюють в денний час.
Транспортну цистерну встановлюють на відстані не ближче ніж 5 м до стаціонарної цистерни/резервуара. Підстава — п. 22 гл. 2 розд. VII Правил № 658; виконання газонебезпечних робіт у світлий час доби, крім ліквідації наслідків аварії, передбачено також п. 7.13 розд. VII Правил безпеки систем газопостачання.
Цистерни, гумовотканинні шланги, за допомогою яких проводять злив або налив, потрібно заземлити. Від’єднувати їх від заземлювального пристрою можна тільки після закінчення зливо-наливних операцій. На штуцерах вентилів цистерн установлюють металеві заглушки. Гумовотканинні шланги маркують: вказують інвентарний номер, робочий тиск, дату виготовлення, стійкість до вуглеводів і термін чергового випробування.
У разі виявлення витоків газу з території АГЗС/АГЗП потрібно негайно вивести сторонніх осіб, заглушити двигуни всіх автомобілів, які перебувають на території, і вжити заходів для ліквідації аварії. Підстава — п. 29 гл. 2 розд. VII Правил № 658. Повідомлення аварійних служб здійснюють із безпечного місця поза загазованою зоною.
Робота АЗС в умовах воєнного стану
Червоний рівень означає ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову загрозу; жовтий — дронову загрозу. Класифікацію встановлено пп. 1 п. 1 постанови КМУ від 04.09.2026 № 1092, зі змінами, внесеними постановою від 15.09.2026 № 1128. Про оголошення тривоги обов’язково повідомляють персонал і відвідувачів (пп. 2 п. 1 постанови № 1092).
В інструкції АЗС закріпіть такий порядок дій за червоного рівня або безпосередньої загрози удару БпЛА типу «Shahed» («шахед»):
1. Припиніть обслуговування. Зупиніть відпускання і зливання пального штатними засобами за інструкцією аварійної зупинки, якщо це безпечно та не затримує перехід в укриття. Не повертайтеся до обладнання під час атаки.
2. Оповістіть людей, укажіть маршрут до визначеного укриття та прямуйте туди. Не затримуйтеся біля колонок, резервуарів, автоцистерн і скла. Автомобіль та навіс АЗС не є укриттям.
3. Якщо вибухи вже почалися й укриття недоступне, ляжте за найближчим міцним захистом від уламків, подалі від пального й автомобілів, прикрийте голову. До уламків БпЛА не наближайтеся, не торкайтеся їх; повідомте 101 або 102 із безпечного місця.
4. Залишайтеся в укритті до офіційного відбою. Відновлюйте роботу після перевірки безпечності території та обладнання відповідальною особою. За пошкоджень, витоку пального/газу або підозрілих уламків — лише після усунення небезпеки відповідними службами.
За жовтого рівня умови продовження роботи визначають за пп. 2 п. 1 постанови № 1092 та об’єктовою інструкцією; звук дрона поблизу чи вибухи потребують негайних захисних дій. Практичні заходи вище сформульовано з урахуванням рекомендацій ДСНС щодо повітряної тривоги та небезпечних уламків.
Первинні засоби пожежогасіння на АЗС
Усі автозаправні станції потрібно оснастити системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» з чинними змінами № 1 та № 2. Крім цього, АЗС мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння. Їх вид і кількість розраховують згідно з Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом МВС від 15.01.2018 № 25, а також Правилами № 658. Конкретний склад систем визначають за нормативними вимогами до відповідних будівель, приміщень і технологічного обладнання (п. 1.2 гл. 1 розд. V Правил пожежної безпеки).
Усі первинні засоби пожежогасіння, розташовані в приміщеннях або на території АЗС, утримують в справному стані. Вони завжди мають бути готові до негайного застосування. Відповідальна особа оглядає вогнегасники не рідше одного разу на місяць і записує результати в журнал (п. 10 розд. III Правил, затверджених наказом МВС від 15.01.2018 № 25).
Щоб зазначити місце розташування первинних засобів пожежогасіння, потрібно установити вказівні знаки відповідно до чинних державних стандартів. Знаки розміщують на видних місцях на висоті від 2 до 2,5 м від рівня підлоги як всередині, так і поза приміщеннями (за потреби). Підстава — п. 3.10 гл. 3 розд. V Правил пожежної безпеки. .
Якими вогнегасниками оснастити АЗС
Кількість заправок за добу | Кількість вогнегасників |
До 100 автомобілів включно (контейнерні та модульні АЗС малої потужності) | Один пересувний порошковий вогнегасник з масою заряду вогнегасної речовини (в. р.) не менше ніж 100 кг |
Від 100 до 750 автомобілів включно | Два пересувних порошкових вогнегасники з масою заряду в. р. по 100 кг кожний |
Понад 750 автомобілів | Три пересувних порошкових вогнегасники з масою заряду в. р. по 100 кг кожний |
Підстава — пункт 6 додатка 2 до Правил № 658.
Додатково кожну паливороздавальну колонку на окремому заправному острівці оснащують одним переносним порошковим вогнегасником із зарядом не менше ніж 9 кг. Якщо на одному острівці декілька колонок, передбачають один такий вогнегасник не більше ніж на дві колонки (п. 6 додатка 2 до Правил № 658).
Також АЗС потрібно оснастити двома ящиками з піском місткістю по 0,5 м3, лопатами, засобами для перенесення піску (ноші, возик тощо) та двома покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу розміром 1,5×2 м.
Пересувні АЗС комплектують не менше ніж двома переносними порошковими вогнегасниками з масою заряду в. р. по 10 кг кожний та покривалом розміром 1,5×2 м.
Кожну колонку заправки автомобілів зрідженим вуглеводневим газом оснащують вогнегасниками за наведеними нижче нормами.
Якими вогнегасниками оснастити АГЗС і АГЗП
Будівля/споруда | Вид і кількість вогнегасників |
Кожна зливна колонка на АГЗС та кожна колонка заправлення автомобілів зрідженим вуглеводневим газом | • Два переносних порошкових вогнегасники з масою заряду в. р. не менше ніж 9 кг кожний • Один переносний вуглекислотний вогнегасник із масою заряду в. р. не менше ніж 5 кг |
Насосно-компресорне відділення на АГЗС | • Три переносних порошкових вогнегасники з масою заряду в. р. не менше ніж 9 кг кожний • Один пересувний порошковий вогнегасник із масою заряду в. р. не менше ніж 100 кг • Один переносний вуглекислотний вогнегасник із масою заряду в. р. не менше ніж 5 кг • Два пересувних вуглекислотних вогнегасники з масою заряду в. р. не менше ніж 28 кг кожний із розрахунку на кожні два насоси |
Резервуари для зберігання зрідженого газу на АГЗС | • Три переносних порошкових вогнегасники з масою заряду в. р. не менше ніж 9 кг кожний • Один пересувний порошковий вогнегасник із масою заряду в. р. не менше ніж 100 кг • Два переносних вуглекислотних вогнегасники з масою заряду в. р. не менше ніж 5 кг кожний • Два пересувних вуглекислотних вогнегасники з масою заряду в. р. не менше ніж 28 кг кожний із розрахунку на кожні 200 м3 загальної ємності резервуарів |
Допоміжні будівлі АГЗС | • Один переносний порошковий вогнегасник із масою заряду в. р. не менше ніж 9 кг • Один переносний вуглекислотний вогнегасник із масою заряду в. р. не менше ніж 5 кг на кожні 200 м2 |
АГЗП | • Два переносних порошкових і два переносних вуглекислотних вогнегасники з масою заряду в. р. не менше ніж 9 кг і 5 кг кожний відповідно • Один пересувний порошковий вогнегасник із масою заряду в. р. не менше ніж 100 кг із розрахунку на кожний резервуар АГЗП |
Підстава — пункти 9—10 додатка 2 до Правил № 658.
Допускається замінювати вогнегасники одного типу на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності вогнегасників за класом пожежі. Порядок такої заміни визначено п. 5 розд. VI та додатком 9 до Правил, затверджених наказом МВС від 15.01.2018 № 25; враховують також придатність вогнегасників до конкретного обладнання.
Для комплектування електроустановок і технологічного обладнання застосовують тільки порошкові або вуглекислотні вогнегасники. Застосовувати водопінні вогнегасники для гасіння пожеж електроустановок і технологічного обладнання, що перебувають під напругою, не дозволяється. Підстава — пп. 14, 15 додатка 2 до Правил № 658. Для електрообладнання під напругою дотримуються допустимої напруги та умов застосування, зазначених у паспорті вогнегасника (п. 6 розд. IV Правил, затверджених наказом МВС від 15.01.2018 № 25).
Вогнегасники мають бути встановлені в легкодоступних і помітних місцях — у коридорах, біля входів або виходів із приміщень тощо, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш імовірна поява осередків пожежі. При цьому вогнегасники потрібно захистити від прямих сонячних променів і безпосередньої, без загороджувальних щитків, дії опалювальних та нагрівальних приладів.
На кожні 5000 м2 території забудови об’єкта потрібно встановити не менше ніж один пожежний щит. Або, якщо є змога, установити утеплену будівлю (пожежний пункт) із температурою повітря взимку не нижче ніж 5 ºC із набором первинних засобів пожежогасіння, як-от:
- три порошкових вогнегасники з масою заряду в. р. не менше ніж 9 кг кожний;
- покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2×2 м;
- один ящик із піском місткістю не менше ніж 0,5 м3;
- дві лопати — совкова й штикова;
- два пожежних відра;
- два ломи;
- дві сокири;
- три гаки;
- ноші або возик для перенесення/перевезення пожежного інвентарю та піску. Підстава — п. 16 додатка 2 до Правил № 658; на об’єкті передбачають щонайменше один пожежний щит.
Пам’ятайте: пожежні щити/стенди, інвентар, інструмент, вогнегасники не мають створювати перешкод під час евакуації.
