Зразок інструкції з охорони праці під час виконання робіт на обладнанні, яке працює під тиском

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи Підприємства, де монтують, демонтують, експлуатують (використовують за призначенням, проводять технічне обслуговування, ремонт), модифікують (реконструюють чи модернізують), перевіряють технічний стан (проводять технічний огляд) обладнання, що працює під тиском понад 0,5 бар та трубопроводів гарячої води з температурою понад 110 °C.

Пройдіть тест: інструкції з охорони праці

• Пройдіть тест і пригадайте, як складати інструкції з охорони праці на підприємстві

1.2. Інструкція розроблена відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, та Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, затверджених наказом Мінсоцполітики від 05.03.2018 № 333.

1.3. До робіт з експлуатації та обслуговування обладнання, що працює під тиском, допускають осіб, не молодших 18 років, які пройшли:

• навчання з питань охорони праці, безпечних методів та прийомів виконання робіт, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків;
• вступний та первинний інструктажі з охорони праці;
• стажування на робочому місці протягом не менше ніж шість змін під керівництвом кваліфікованого працівника згідно з програмою стажування, що діє на Підприємстві;
• перевірку знань вимог охорони праці, безпечних методів і прийомів виконання робіт;
• медичний огляд;
• спеціальне навчання і перевірку знань із питань охорони праці з оформленням протоколу засідання комісії встановленої форми.

1.4. Під час перебування на території підприємства, у виробничих і побутових приміщеннях, на ділянках робіт та на робочих місцях працівник зобов’язаний:

• виконувати тільки ту роботу, яку доручив йому керівник, і не передоручати свою роботу будь-кому іншому;
• бути уважним, не відволікатися від роботи самому та не відволікати інших;
• не допускати до робочої зони сторонніх осіб;
• не курити та не вживати їжу на робочому місці; їсти можна лише під час установлених перерв у спеціально відведених для цього місцях;
• працювати у спецодязі відповідно до чинних норм;
• дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, трудової дисципліни та особистої гігієни.

1.5. Протягом роботи відповідно до професії та кваліфікації працівники повинні дотримуватися Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, цієї інструкції, інструкцій з охорони праці для працівників відповідних професій та видів робіт, а також інструкцій підприємств-виробників з експлуатації застосовуваних ними протягом роботи газових балонів, засобів захисту, інструменту, оснащення, пристосувань.

1.6. Заборонено розпочинати роботу у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп’яніння, у хворобливому або стомленому стані.

1.7. Основні види небезпеки, небезпечних ситуацій та небезпечні чинники, що можуть виникнути під час нормальної експлуатації і в разі порушення умов нормальної експлуатації обладнання, що працює під тиском, та які становлять небезпеку для працівника:

1.7.1. Механічні види небезпеки, пов’язані з підіймальними операціями та спричинені:

• падінням предметів, перекиданням обладнання внаслідок недостатньої стійкості, неконтрольованої амплітуди руху механізмів і складників обладнання;
• недостатньою механічною міцністю складників і деталей;
• невідповідною конструкцією;
• невідповідними умовами для встановлення, монтажу, демонтажу, налагодження, випробування, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту, реконструкції та модернізації.

1.7.2. Механічні види небезпеки, пов’язані зі складниками обладнання та зумовлені формою, місцем установлення, масою і стійкістю, масою та швидкістю, пришвидшенням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи руйнувань, накопиченням енергії усередині обладнання, порушенням безпечних відстаней:

• здавлювання;
• поріз;
• розтинання чи відсікання;
• намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;
• удар;
• укол або проколювання;
• розбризкування рідини під високим тиском;
• утрата стійкості елементів;
• ковзання, спотикання або падіння працівників.

1.7.3. Електричні види небезпеки, що можуть призвести до травм або смерті від електрошоку чи опіків, а також до того, що внаслідок несподіваного електричного удару працівник упаде з причини:

• контакту з частинами, що зазвичай перебувають під напругою (прямий контакт);
• контакту з частинами, що перебувають під напругою через несправність (непрямий контакт);
• наближення до частин, що перебувають під високою напругою;
• непридатності ізоляції для передбачених умов використання;
• дії електростатичних процесів — наприклад, контакту працівника з електрично зарядженими частинами;
• термічного випромінювання, хімічних процесів під час коротких замикань, перевантажень тощо.

1.7.4. Термічні види небезпеки, що призводять до опіків та інших травм, спричинених:

• контактом працівника з предметами або матеріалами з дуже високою температурою;
• полум’ям або вибухом;
• випроміненням джерел тепла;
• роботою в гарячому виробничому середовищі.

1.7.5. Небезпека, спричинена шумом, може призвести до тривалого порушення гостроти слуху; дзвону у вухах; утоми, стресу; інших наслідків, зокрема до порушень рівноваги, послаблення уваги; перешкоди мовним комунікаціям, акустичним сигналам тощо.

Небезпека, спричинена вібрацією, може призвести до значних порушень здоров’я — розладу судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо.

1.7.6. Небезпека, спричинена матеріалами, речовинами та їхніми компонентами, що їх використовує або виділяє обладнання, яке працює, внаслідок:

• їх вдихання, заковтування обслуговувальним і ремонтним персоналом шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолів, парів і пилу, а також їхнього контакту зі шкірою, очима та слизовою оболонкою, проникнення через шкірний покрив;
• вогне- і вибухонебезпечності.

1.7.7. Небезпека, спричинена нехтуванням ергономічних вимог і принципів під час експлуатації обладнання:

• незручна робоча поза або надмірне чи повторюване фізичне навантаження на організм;
• нехтування засобами індивідуального захисту (ЗІЗ);
• недостатнє місцеве освітлення;
• розумове перевантаження, стрес тощо, що виникають під час робочого процесу, процесу контролю за роботою обладнання або технічного обслуговування в межах їх використання за призначенням;
• неправильне поводження працівника;
• незручна конструкція, розміщення або маркування елементів керування;
• незручна конструкція або розміщення приладів контролю.

1.7.8. Небезпека, спричинена несподіваним пуском, перевищенням швидкості тощо, внаслідок:

• виходу з ладу або порушення в роботі системи керування;
• припинення подавання енергії і відновлення енергопостачання після перерви;
• зовнішнього впливу на електрообладнання;
• інших зовнішніх впливів (сила ваги, тиск тощо);
• помилки в програмному забезпеченні;
• помилки оператора обладнання — через недостатню відповідність обладнання здібностям і навичкам оператора.

1.7.9. Небезпека, спричинена помилками під час складання або монтажу обладнання.

1.7.10. Небезпека, спричинена поломками під час роботи, внаслідок утомного руйнування; неприпустимої величини деформації; критичного спрацювання; корозії.

1.7.11. Небезпека, спричинена предметами, що падають, — інструментом, деталями обладнання, речами обслуговувального та ремонтного персоналу тощо.

1.7.12. Небезпека, пов’язана з робочим місцем техніка:

• падіння під час спроби зайняти або залишити робоче місце;
• викид газів та рідин або нестача кисню на робочому місці;
• пожежа (займистість обладнання, нестача засобів пожежогасіння);
• механічні види небезпеки на робочому місці: падіння предметів; проникнення предметів; поломка деталей, які обертаються з високою швидкістю; контактування працівників зі складниками, деталями обладнання;
• недостатній огляд із робочого місця;
• невідповідне освітлення;
• незручне місце для роботи;
• шум, вібрація на робочому місці;
• недостатні можливості евакуації або аварійного виходу.

Хто повинен підготувати газову котельню до опалювального сезону: власник чи орендар

Олександр Довмантович інженер з охорони праці, Цифрове видавництво Експертус, Київ

Законодавство не надає однозначної відповіді щодо відповідальності за безпечне утримання систем газопостачання. Однак воно встановлює, що...

Читати повністю за посиланням

1.7.13. Небезпека, пов’язана із системою керування обладнанням: неправильне розміщення органів керування; неправильна конструкція органів керування та неправильний режим їхньої роботи.

1.7.14. Небезпека, пов’язана з джерелами та передаванням енергії; двигуном та акумулятором; передаванням енергії між складниками обладнання; з’єднаннями.

1.7.15. Небезпека, пов’язана з третіми особами: несанкціонований запуск або експлуатація; відсутність або невідповідність візуальних чи звукових попереджувальних сигналів.

1.7.16. Небезпека, пов’язана з несприятливими природними чинниками: вітрове, снігове навантаження; ожеледиця, зледеніння; сейсмічне навантаження; грозові електричні розряди.

1.7.17. Недостатньо розроблені інструкції з охорони праці тощо.

Ризики від впливу основних видів небезпеки необхідно унеможливити або мінімізувати. Для цього вживають запобіжних заходів, щоб запобігти прогнозованим ризикам і забезпечити безпеку під час експлуатації обладнання та виконання робіт.

1.8. Працівника забезпечують спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ відповідно до Типових галузевих норм для відповідної професії та виду виконуваної роботи.

1.9. За порушення вимог цієї інструкції працівника притягують до відповідальності згідно з чинним законодавством.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Працівник зобов’язаний:

• ознайомитися із записами в експлуатаційному журналі, звернути увагу на записи про незакінчені роботи з ремонту обладнання; перевірити наявність необхідної технічної дoкyмeнтaцiї, захисних засобів та інструменту, попереджувальних плакатів, вимірювальних приладів, резервних матеріалів і обладнання;
• отримати від керівника робіт завдання;
• оглянути й надягти спецодяг та, за потреби, інші ЗІЗ;
• перевірити робоче місце та підходи до нього на відповідність вимогам охорони праці;
• провести зовнішній огляд обладнання, арматури, гарнітури; переконатися у справності контрольних і вимірювальних приладів, комутаційних пристроїв, сигналізації та блокувань, освітлювальних приладів і електропроводки, оснащення, пристосувань, інструменту, огороджень, вентиляції;
• переконатися у відсутності на робочому місці вибухо- та пожежонебезпечних матеріалів.

2.2. Перевірити цільність і легкість відкривання та закривання вентилів, спускних кранів, справність водяних насосів.

2.3. Перевірити стан системи автоматики і регулювання та протипожежного інвентаря.

2.4. Оглянути стан та положення кранів і засувок на газопроводі як працюючих, так і резервних котлів. Особливу увагу звернути на відсутність витікання палива та теплоносія, стан і роботу вентиляторів, запобіжних, вибухових клапанів. Герметичність арматури та трубопроводів підведення газу перевіряють мильною водою.

Чекліст. Посудини під тиском

2.5. Заборонено розпочинати роботу, якщо виявили такі порушення вимог охорони праці:

• порушення цілісності обладнання — наявність тріщин або вм’ятин;
• несправність редуктора тиску — нещільність прилягання накидної гайки, пошкодження корпусу тощо;
• несправність манометра на обладнанні — відсутність клейма з датою щорічного випробування або несвоєчасне проведення чергових випробувань, розбите скло або корпус, пошкодження корпусу, нерухомість стрілки при подачі газу до редуктора;
• недостатня освітленість робочого місця та підходів до нього;
• відсутність витяжної вентиляції при роботі в закритих приміщеннях;
• наявність у робочій зоні вибухо- та пожежонебезпечних матеріалів;
• несправність оснащення, пристосувань, інструменту.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Перевірити зовнішнім оглядом справність арматури.

На обладнанні, що працює під тиском, має бути встановлена справна арматура, контрольно-вимірювальні прилади та запобіжні пристрої:

• засувки для відключення посудин від трубопроводів;
• манометр, який вказує тиск повітря всередині посудин;
• запобіжний клапан;
• пристрій для продування та видалення конденсату;
• зворотний підвідний клапан на трубопроводі.

Експлуатувати обладнання, що працює під тиском, з несправною арматурою і приладами заборонено — це може призвести до вибуху.

3.2. На повітрозбірниках необхідно застосовувати манометри діаметром не менше ніж 150 мм, класу точності не нижче ніж 2,5.

3.3. Перевірку справності дії запобіжних клапанів, манометрів та іншої арматури ресивера має проводити обслуговувальний персонал щозміни з відповідним записом у журналі.

3.4. Продувати та видаляти конденсат з ресивера необхідно не рідше ніж через кожні дві години роботи.

3.5. Розміри та пропускна здатність запобіжних клапанів мають бути такими, щоб у посудині не утворився тиск понад 3,8 кгс/см².

3.6. Усі запобіжні клапани необхідно щозміни перевіряти шляхом примусового їх відкривання під тиском. Регулювати запобіжні клапани потрібно на спеціальних стендах не рідше ніж раз на шість місяців.

3.7. Негайно відключити устаткування від живлення і випустити повітря, якщо:

• тиск повітря в посудині підвищився на понад 4 кгс/см²;
• несправні запобіжні клапани;
• несправний манометр та неможливо визначити тиск за допомогою інших приладів;
• в основних елементах посудини виявили тріщини, видування, значне потоншення стінок, пропуски або випотівання у зварних швах, течу в клепаних і болтових з’єднаннях, розрив прокладок;
• несправні або неповна кількість кріпильних деталей кришок і люків;
• виникла пожежа, яка загрожує посудині, що працює під тиском.

3.8. Під час робіт заборонено курити, зберігати та вживати їжу безпосередньо на робочому місці.

Які документи з пожежної безпеки мають бути на підприємстві

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Упорядкувати інструмент та прибрати його до призначеного для зберігання місця.

4.2. Ретельно прибрати робоче місце та усунути причини, які можуть призвести до пожежі, — нагріті предмети, шлак, матеріали, що тліють, сміття. За наявності горючих конструкцій полити їх водою.

4.3. Доповісти керівнику про всі несправності та недоліки, які виявили під час роботи.

4.4. Якщо ведеться спеціальний журнал обліку робіт, зробити відповідний запис.

4.5. Зняти спецодяг та ЗІЗ, оглянути й помістити у спеціально призначене для зберігання місце.

4.6. Вимити руки й обличчя теплою водою з милом. Заборонено мити руки в мастилі, бензині, гасі та витирати їх ганчір’ям, забрудненим ошурками, тирсою, стружкою.

4.7. Якщо є змога — прийняти душ. Під час пересування вологою та мокрою підлогою роздягалень і душових необхідно бути дуже обережним. При кожному кроці впевнитися, що нога надійно стоїть на підлозі.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі:

• руйнування конструкцій та складників обладнання;
• ураження електричним струмом;
• надважких статичних та динамічних перенавантажень;
• поломки обладнання, пристроїв;
• пожежі, запаху гару, диму, горілої ізоляції тощо.

5.2. У разі аварійної або надзвичайної ситуації працівник зобов’язаний негайно вжити заходів, щоб усунути джерело аварійності:

• зупинити роботу обладнання;
• припинити всі роботи, не пов’язані з ліквідацією аварії;
• вжити заходів з надання домедичної допомоги, якщо є потерпілі;
• вжити заходів, щоб запобігти розвитку аварійної ситуації та впливу травмувальних чинників на інших осіб;
• забезпечити виведення людей із небезпечної зони, якщо є небезпека для їхнього здоров’я і життя;
• повідомити про те, що сталося, своєму керівнику, огородити небезпечну зону та не допускати до неї сторонніх осіб. Якщо керівника немає на місці, повідомити працівнику, який його заміщує.

Роботу можна відновити лише після того, як усунуть причини, що призвели до аварійної ситуації.

5.3. Обладнання під тиском необхідно зупинити та відключити у випадках, передбачених виробничою інструкцією, а також, якщо:

• виявили несправності запобіжних пристроїв через підвищення тиску;
• тиск в обладнанні піднявся вище дозволеного на 10% і продовжує підніматися, незважаючи на те, що персонал дотримується усіх вимог, зазначених в інструкції;
• знизився рівень води нижче нижнього допустимого рівня (в котлах та посудинах з вогневим обігрівом);
• підвищився рівень води вище верхнього допустимого рівня;
• припинили працювати живильні пристрої;
• припинили працювати покажчики рівня води прямої дії;
• в основних елементах обладнання під тиском — барабані, колекторі, камері, пароводоперепускних і водоопускних трубах, парових і живильних трубопроводах, жаровій трубі, вогневій коробці, кожусі топки, трубній решітці, зовнішньому сепараторі, арматурі, обичайці, днищі — виявили тріщини, випини, пропуски в їхніх зварних швах, обрив анкерного болта або в’язі;
• недопустимо підвищився або знизився тиск у тракті прямоточного котла до вбудованих засувок;
• погасли факели в топці при камерному спалюванні палива;
• знизилася витрата води через водогрійний котел нижче мінімально допустимого значення;
• знизився тиск води в тракті водогрійного котла нижче допустимого;
• підвищилася температура води на виході з водогрійного котла до значення на 20 °C нижче температури насичення, яка відповідає робочому тиску води у вихідному колекторі котла;
• несправна автоматика безпеки або аварійної сигналізації, зокрема зникла напруга на цих пристроях;
• виникла пожежа, яка загрожує обслуговувальному персоналу, посудині, що перебуває під тиском, або котлу;
• несправний манометр і неможливо визначити тиск за допомогою інших приладів.

5.4. Причини аварійної зупинки обладнання під тиском потрібно записувати до змінного журналу.

5.5. Механізм здійснення аварійної зупинки обладнання під тиском має бути визначений у виробничій інструкції, що діє в межах Підприємства.

5.6. Якщо з працівником стався нещасний випадок, а також за раптового захворювання необхідно усунути дію на організм небезпечних чинників, які загрожують здоров’ю і життю потерпілого, — вивільнити від дії електричного струму, винести із зараженої території, загасити одяг, що горить, тощо.

5.7. За потреби надати потерпілому домедичну допомогу відповідно до Інструкції про порядок надання домедичної допомоги, що діє на Підприємстві.

5.8. Загальна послідовність дій під час домедичної допомоги потерпілому внаслідок аварії:

• усунути вплив на організм чинників, які загрожують життю і здоров’ю;
• оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми;
• виконати необхідні дії, щоб врятувати потерпілого;
• підтримувати основні життєві функції потерпілого, доки не прибуде медичний працівник;
• за подальшого погіршення самопочуття потерпілого не припиняти надавати домедичну допомогу та викликати за телефоном «103» швидку медичну допомогу або вжити заходів, щоб транспортувати потерпілого до найближчого медичного закладу.

5.9. У разі пожежі (ознак горіння) необхідно:

• негайно припинити роботу;
• відключити живлення обладнання;
• вжити заходів для гасіння (локалізації) пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння;
• електропроводку та електроустаткування гасити тільки вуглекислотними та порошковими вогнегасниками;
• подати сигнал оповіщення про пожежу через засоби зв’язку, оповіщення тощо;
• повідомити за телефоном «101» пожежну частину. При виклику вказати адресу, місце пожежі, наявність людей, а також своє прізвище;
• вжити заходів, щоб евакуювати людей та зберегти матеріальні цінності;
• за загрози виникнення або при виникненні інших аварійних ситуацій викликати інші аварійно-рятувальні служби (газорятувальну тощо) та діяти відповідно до вказівок керівника або особи, яка його заміщує;
• зберегти місце події таким, яким воно було на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників та довкіллю.

5.10. У всіх випадках виконувати вказівки керівника робіт, щоб ліквідувати небезпеку.