Відповідь
Статтею 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП) передбачено, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємство), якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (ст. 2
Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).
Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах із підприємством і тому має право на оплачувану щорічну відпустку.
Згідно зі статтею 56 КЗпП робота за сумісництвом є одним із різновидів роботи на умовах неповного робочого часу. Частиною третьою цієї статті при роботі на умовах неповного робочого часу гарантовано недопущення будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (ст. 2
Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).
Отже, при наданні щорічних відпусток сумісникам мають бути виконані умови, передбачені частиною четвертою статті 24 Закону про відпустки, згідно з якою за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією.
При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не має бути менше ніж 24 календарні дні. Тому працівнику, про якого йдеться у запитанні, грошова компенсація може бути виплачена лише за чотири календарні дні, після надання 24 календарних днів щорічної відпустки.
Чинним законодавством передбачені пільги та компенсації за роботу у важких і шкідливих умовах праці. Зі статті ви дізнаєтеся, як нараховується доплата за шкідливі умови праці, якими нормативно-правовими актами це регулюється та яка відповідальність чекає на тих, хто порушує вимоги щодо призначення доплат.
Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів забезпечується відповідними законодавчими нормами. Адже через певні фізичні, фізіологічні та інші особливості жінкам, неповнолітнім, інвалідам складніше реалізувати своє право на працю. У статті розповідаємо, як забезпечити рівні можливості для всіх працівників, незалежно від статі, віку чи інвалідності, та створити безпечні умови праці для всіх.
Наказ про доплату за шкідливі умови праці допоможе встановити доплату за шкідливі умови праці, підтверджені під час атестації робочих місць за умовами праці. Скачайте зразок наказу про доплату за шкідливі умови праці.
Якими нормами законодавства урегульована охорона праці жінок на підприємстві у мирний та воєнний час? Що потрібно знати про особливості роботи жінок з вантажами, роботу жінок у нічний час, про нюанси працевлаштування та звільнення жінок? Детально про трудові права жінок — у статті.
Чинним законодавством передбачені пільги та компенсації за роботу у важких і шкідливих умовах праці. Зі статті ви дізнаєтеся, як нараховується доплата за шкідливі умови праці, якими нормативно-правовими актами це регулюється та яка відповідальність чекає на тих, хто порушує вимоги щодо призначення доплат.
