Відповідальність підприємця за неоформленого працівника
Запитання
Чи можливо притягнути роботодавця до відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) одночасно за декількома різними статтями?
Відповідь
Частиною 2 ст. 265 КЗпП, а також ч. 3 ст. 41 КпАП передбачено відповідальність для фізичних осіб − підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Водночас штраф за ч. 2 ст. 265 КЗпП є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за ч. 3 ст. 41 КпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно з рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Ключової відмінністю цих двох статей є суб’єктний склад правопорушення: за ст. 265 КЗпП до відповідальності може бути притягнено юридичну особу як роботодавця, а за ст. 41 КпАП − посадову особу цієї юридичної особи.
Корисні статті про працевлаштування
Однак у разі притягнення до відповідальності фізичної особи – підприємця на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КпАП повністю збігаються суб’єкт відповідальності та вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).
Оскільки в обох нормах йдеться про юридичну відповідальність за одне й те саме правопорушення, для застосування ст. 61 Конституції України (відповідно до якої ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення) необхідно з’ясувати, чи належить відповідальність, передбачена ст. 265 КЗпП і ст. 41 КпАП, до одного виду.
Закон не визначає, до якого саме виду юридичної відповідальності належать заходи впливу за правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП.
Кваліфікуючи вид цієї відповідальності, суд узяв до уваги:
- мету відповідальності − покарання роботодавців за порушення законодавства про працю та легалізація фонду оплати праці;
- характер шкоди − шкоду заподіяно суспільству, а не працівнику;
- вид стягнення − фінансова санкція у виді штрафу;
- суб’єкт, який притягує до відповідальності − державний орган;
- джерело сплати − штраф зараховується до державного бюджету.
Враховуючи наведені вище ознаки, а також пріоритетність тлумачення, яке найбільше відповідає інтересам людини, ВС/КАС дійшов висновку, що правопорушення, передбачені у ч. 2 ст. 265 КЗпП так само, як і правопорушення, передбачене у ч. 3 ст. 41 КУпАП, належать до адміністративної відповідальності.
Відповідно, одночасне притягнення підприємця до відповідальності за ч. 2 ст. 265 КЗпП та ч. 3 ст. 41 КпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є неправомірним.