Відшкодування вартості навчання випускником, котрий не відпрацював за направленням

Відповідь

Державний вищий навчальний заклад звернувся до суду про стягнення коштів за навчання. Позов мотивовано тим, що відповідач без поважних причин після завершення навчання не відпрацював за місцем направлення трьох років, що передбачено умовами укладеної між ними угоди.

Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Цивільного суду ВС не погодилась із висновком судів попередніх інстанцій і зобов’язала відповідача відшкодувати вартість навчання.

Згідно з п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В укладеній угоді було передбачено, що у випадку не відпрацювання за направленням трьох років, відповідач зобов’язаний відшкодувати вартість навчання.

При цьому Верховний суд не взяв до уваги те, що норма ст. 52 Закону «Про освіту» (у редакції на час вступу відповідача до університету), якою було передбачено, що випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, зобов’язані відпрацювати за направленням, була виключена у зв’язку із прийняттям 1.07.2014 Закону «Про вищу освіту».

ВС вказав, що відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК новий акт законодавства застосовується до правовідносин, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, таке відшкодування не загрожує випускникам, які здобувають освіту після вступу в силу Закону «Про вищу освіту».

Відповідну постанову у справі № 607/3681/17-ц ВС прийняв 31.10.2018.