Минулого року на підприємства було накладено приблизно 1,6 млрд грн штрафів. При цьому сплачена лише дуже незначна частина — 3-5%. Таку інформацію озвучив Роман Чернега. Все інше, за його словами, — у судах.
«Але цього варто було очікувати — ми проводимо інспекційні відвідування, підприємство виправляє порушення, але потім кожен може скористатися правом на оскарження. У разі, якщо ми виявляємо 10 незареєстрованих працівників, це штраф більше 1 млн грн. Зрозуміло, що підприємець буде намагатися оскаржити його. Але в нас вже є випадки, коли ми дійшли до касаційної інстанції, і підтвердили позицію інспекторів Держпраці про правильність накладеного штрафу», — розповів голова Держпраці.
Однак не завжди суди ставали на бік Держпраці. Якщо при оформленні документації інспекційного відвідування та його результатів інспектори допускали помилки, наприклад, навідувалися до суб’єкта господарювання без посвідчення, це було серйозною підставою для ухвалення судом рішення на користь підприємства.
Корисна стаття з Довідника: Які помилки представників Держпраці під час інспекції вам на руку
За словами Романа Чернеги з 14 тис. здійснених заходів контролю штрафи були накладені у 70% випадків. При цьому йдеться не лише про нелегальну працю, а й про затримки зарплати, відсутність індексації та інші порушення.
Голова Держпраці також детально розповів про роботу інспекторів. Він навів такі дані: у системі Держпраці працює близько 730 інспекторів праці, ще близько 560 — в органах місцевого самоврядування. Інспектори ОМС мають такий же статус та посвідчення інспектора праці, як і їхні колеги з Держпраці. При цьому станом на лютий ще близько 25% вакансій залишається незаповненими.
Середня зарплата інспектора праці — 12 тис. грн. Найближчим часом заплановане лише незначне підвищення. Цим Роман Чернега пояснив проблему з дефіцитом кадрів.
Тому в нас така велика кількість незайнятих вакансій — ці гроші не завжди виправдовують ризики, які беруть на себе інспектори. Ми постійно намагаємося підіймати це питання. Є, наприклад, ідея залишати інспекторам певний відсоток від накладених штрафів.
Існує і проблема з діяльністю псевдоінспекторів. Непоодинокими були випадки, коли група осіб «працювала» ринках: приходили, демонстрували саморобні «корочки» і з кожного продавця брали по 100-200 грн. Як зазначив голова Держпраці, спосіб боротьби з такими інспекторами досить простий. Підприємцю потрібно зайти в реєстр на офіційному сайті Держпраці і звірити посвідчення інспектора.
Без посвідчення інспекційне відвідування проводити не можна. І бізнес це знає, до інспекторів праці зазвичай ставляться дуже прискіпливо.
Зверніть увагу!
Повноваження інспекторів праці діють на території регіонального підрозділу. При цьому Держпраці може практикувати виїзні перевірки, коли група інспекторів праці їздить по різних областях, щоб проводити раптові інспекційні відвідування для виявлення неофіційних працівників.
Державний нагляд за дотриманням законодавства про працю
Якщо підприємці скаржаться на дії інспекторів праці, Держпраці проводить внутрішнє розслідування і може скасувати рішення інспектора або навіть анулювати його посвідчення.
У 2018 році було 22 випадки, коли інспекторів затримували за хабарництво. У 2019 вже був один такий випадок — у Київській області затримали начальника одного із відділів.
Роман Чернега також розповів, як визначають ефективність роботи інспекторів.
Основний KPI (ключові показники ефективності. — Ред.) для інспекторів та управлінь Держпраці в цілому — це зростання кількості застрахованих осіб в регіоні.
Крім того, у Держпраці є метрика, за якою у 2018 році ефективність роботи інспекторів становила 73% зі 100%.
«Я вважаю, що це непогано. Питання виникнуть у разі, коли показник впаде до 50% і менше. Але значною мірою ефективність залежить не від самих інспекторів, а від того, наскільки якісно працює наша аналітика, тобто як ми визначаємо потенційних порушників на етапі перевірки звітності», — зазначив голова Держпраці.
Очільник Держпраці також повідомив, який бізнес найчастіше використовує неофіційну працю. За його словами, великий бізнес, як правило, таке не практикує. Малий, середній бізнес – сфера торгівлі, готельно-ресторанний бізнес, будівництво, сільське господарство – так.
З початком нового агросезону розпочнуться перевірки на предмет нелегального працевлаштування селян.
Штрафи за неофіційне працевлаштування — досить значні. Роман Чернега розповів про одні з найбільших.
У Черкаській області було підприємство (санаторій «Україна») з 50 незареєстрованими особами, тобто можна вирахувати штраф — більше 5,5 млн грн. На Закарпатті — перевізник з 24 неофіційними працівниками. Був колл-центр на Рівненщині — кілька десятків. Але загалом, все, що більше 10 незареєстрованих, — це вже великі штрафи.
Якщо інспекторів не допускають на підприємство, вони викликають поліцію, фіксують факт недопуску та складають відповідний акт. Далі викликають власників або керівників до себе. Якщо не з’являються – на підприємство накладають штраф.
У 2018 році було більше сотні таких випадків, коли перевіряльників не допустили на підприємство.
Однак буває, що інспекторам доводиться стикатися з агресивною поведінкою тих, кого вони мають перевірити. За словами очільника Держпраці минулого року на Хмельниччині двох жінок-інспекторів облили кислотою. А нещодавно на Волині інспектору спалили машину.
Ми звертаємося до поліції, щоб взяли ці справи на контроль, але зрозуміло, що ми не застраховані від таких випадків у майбутньому.
Перевірки не завжди проводяться без попередження. Голова Держпраці пояснив різницю у підходах:
У деяких випадках ми виходимо з того, що немає сенсу підвищувати навантаження на бізнес, тому попереджаємо про інспекцію і радимо підготувати конкретний перелік документів. Але якщо йдеться про неофіційну працю — інспекція має бути несподіваною. Хоча й ми, на жаль, не застраховані від витоків інформації, тому буває й таке, коли інспектор праці приходить на підприємство у розпал робочого дня, а там зачинено й жодної людини немає.
Іноді підприємці хитрують: наприклад, у ветеринарних клініках працівники носять таку уніформу, щоб у разі чого, вдавати, ніби вони просто відвідувачі закладу. Але й у таких випадках інспектори Держпраці знають як діяти.
Інспектори можуть перевірити внутрішні табелі відвідування, є інформація ДФС — можливо, людина, була раніше оформлена офіційно, а зараз працює «в чорну», тобто сам факт її появи на підприємстві наштовхує на певні підозри. Для встановлення особи можемо викликати поліцію, а це вже зовсім інша розмова.
Іноді до жінок-інспекторів приставляють їхніх колег-чоловіків, які займаються охороною праці, і на виїзди вони виходять разом. Хоча у такому випадку чоловік не є суб’єктом перевірки, його присутність є своєрідною підтримкою — порушники вже не відчувають своєї безумовної переваги.
Читайте у Довіднику: Як укласти договір підряду, який не визнають трудовим
Загалом ситуація з нелегальною занятістю в Україні — не найкраща. За даними Держпраці у 70 випадках зі 100 перевірки виявляють хоча б одного неофіційного працівника. При цьому офіційна статистика говорить про 3 млн осіб, що працюють повністю неофіційно. Роман Чернега наголосив:
Треба враховувати, що ми перевіряємо тільки формальний сектор і лише компанії, що входять до наших груп ризику, тобто тут навіть не можна говорити про якийсь тренд загалом по державі. А ще ж є величезний пласт занятості у неформальній економіці — це підприємства, які повністю працюють у тіні без будь-якої державної реєстрації. Але це вже робота поліції та ДФС.
Скачайте Покажчик нормативно-правових актів з охорони праці 2019
У 2019 році Держпраці продовжуватиме боротьбу з нелегальною зайнятістю, яка складатиметься не лише з перевірок, а й з інформаційної роботи.
«Ми розуміємо, що є дуже багато людей, які взагалі не сплачують ніяких податків. Ми лише рік активно відпрацьовуємо цей напрям – і бачимо прогрес. Далі будемо «розширювати горизонти» — і це стосується навіть не заходів контролю, а інформаційної роботи, що найскладніше», — зауважив голова Держпраці.
За інформацією LIGA.net
