Працівники, зайняті на роботах, де є негативний вплив на здоров’я шкідливих виробничих факторів, мають право на щорічну додаткову відпустку за Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (далі — Список).
Тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюють колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника у цих умовах. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (далі — Порядок 442).
Тривалість щорічної додаткової відпустки базується на результатах гігієнічного оцінювання умов праці. Показники та критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, затверджені наказом МОЗ і Мінпраці від 31.12.1997 № 383/55.
Згідно з Порядком 442 атестації підлягає кожне робоче місце (не професія, не працівник), на якому технологічний процес, обладнання, сировина чи матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників. Тому, якщо особи працюють за однаковою професією на різних робочих місцях, то за результатами атестації їх робочих місць вони можуть мати щорічну додаткову відпустку різної тривалості.
Варто зауважити, що додаткову відпустку надають пропорційно фактично відпрацьованому часу в умовах, передбачених Списком. Цей показник також впливає на тривалість відпустки. Це зазначено у пункті 9 Порядку застосування Списку виробництв, цехiв, професiй i посад iз шкiдливими i важкими умовами працi, зайнятiсть працiвникiв на роботах в яких дає право на щорiчну додаткову вiдпустку, затвердженого наказом Мiнпрацi вiд 30.01.1998 № 16 (далі — Порядок № 16).
Під час розрахунку часу, що дає право працівнику на відповідну додаткову відпустку, враховують лише ті дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими та важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад (пункт 10 Порядку № 16).
Отже, щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими та важкими умовами праці надають за результатами атестації кожного робочого місця, враховуючи фактично відпрацьований час кожним працівником в цих умовах.
