Інструкція з охорони праці для вантажника є інструкцією за професією, що встановлює вимоги безпеки під час виконання вантажних робіт. Скачайте примірну інструкцію та за потреби адаптуйте її до умов вашого підприємства.
1.2. Інструкція з охорони праці для вантажника розроблена відповідно до таких нормативних актів:
Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9;
Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15;
Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених наказом Міненерговугілля від 19.01.2015№ 21;
Мінімальних вимог безпеки та гігієни ручного переміщення вантажів, затверджених наказом МОЗ від 30.06.2023 № 1191;
Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міненерговугілля від 19.12.2013№ 966;
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.02.1998 № 4, з наступними змінами і доповненнями.
1.3. До роботи вантажником допускають осіб, не молодших 18 років, які пройшли медичний огляд, вступний інструктаж, інструктаж із охорони праці на робочому місці, інструктаж із пожежної безпеки та спеціальне навчання з питань охорони праці. Особи, молодше 18 років, можуть бути допущені до вантаження і вивантаження вантажу, граничні норми якого відповідають Граничним нормам підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми (затверджені наказом МОЗ від 22.03.1996 № 59).
1.4. Вантажник проходить інструктаж згідно з цією інструкцією перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці. У журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка проводила інструктаж, та вантажника.
1.5. Перед тим, як вантажника допустять до самостійної роботи, він має пройти стажування на робочому місці. Працівника допускають до самостійної роботи при позитивних результатах стажування, перевірки вміння та навичок безпечного виконання робіт.
1.6 Вантажник повинен пройти спеціальне навчання з безпеки праці та мати дозвіл на право виконання робіт з підвищеною небезпекою у разі, якщо його залучають до виконання вантажно-розвантажувальних робіт:
із застосуванням транспортних і вантажопідйомних машин;
які виконуються вручну з важкими великогабаритними вантажами;
з переміщення зріджених газів у балонах під тиском, вибухонебезпечних, легкозаймистих та інших небезпечних і шкідливих речовин (кислот, лугів тощо)
1.7. Вантажник має знати:
правила навантаження і вивантаження вантажів;
правила застосування вантажно-розвантажувальних пристроїв;
норми підіймання та перенесення вантажу;
правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт.
1.8. Вантажник зобов’язаний проходити:
навчання безпеки праці:
на діючому обладнанні — щорічно, а на новому обладнанні — перед введенням його в експлуатацію на підприємстві;
перевірку знань з охорони праці:
на роботах з підвищеною небезпекою — щорічно;
перевірку знань з електробезпеки:
при використанні обладнання, яке працює від електричної мережі — щорічно;
якщо він безпосередньо працює з продуктами харчування — щорічно;
якщо на нього впливають небезпечні та шкідливі виробничі чинники — відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 21 травня 2007 року № 246).
1.9. Вантажник повинен:
виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
1.11. Вантажник зобов’язаний знати про поділ вантажів на категорії за вагою:
I категорія — одиничні до 80 кг і сипучі;
II категорія — від 80 до 500 кг;
III категорія — понад 500 кг.
Про групи вантажів за ступенем небезпеки:
1 група — малонебезпечні (овочі, фрукти, консерви, продукти харчування, цегла тощо);
2 група — небезпечні, які пилять і гарячі матеріали (цемент, вапно, асфальт тощо);
3 група — небезпечні, горючі матеріали (бензин, нафту, спирт тощо);
4 група — небезпечні, які обпалюють (кислоти, луги);
5 група — балони зі стисненим і зрідженим газом;
6 група — небезпечні за своїми габаритами;
7 група — особливо небезпечні (отруйні речовини, отрути тощо).
1.12. Під час вантажно-розвантажувальних робіт, які виконують вручну, необхідно дотримуватися норм, що обмежують підіймання і перенесення важких речей, відповідно до нормативно-правових актів:
підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разівна годину) жінкам — 10 кг;
переміщення вантажів постійно протягом робочого дня жінкам — 7 кг; чоловікам — до 30 кг;
сумарна маса вантажу, яку переміщують протягом кожної години робочого дня, не має перевищувати для жінок: з робочої поверхні — 350 кг, з підлоги —175 кг.
До маси переміщуваного вантажу входить маса тари й упакування.
1.13. При переміщенні вантажу на візках чи в контейнерах докладені зусилля для жінок не мають перевищувати 10 кгс.
1.14. Підіймання вантажу з укладанням у штабель вручну не має перевищувати 2 м для чоловіків і 1,5 м для жінок. Висота штабелів або стелажів за ручного укладання металопрокату не має перевищувати 1,5 м.
1.15. Місця для укладання вантажів мають містити основу, що забезпечує стійкість транспортних засобів, складованих матеріалів.
1.16. На майданчиках для укладання вантажів необхідно позначити межі штабелів, проходів і проїздів між ними. Заборонено розміщувати вантажі у проходах і проїздах.
гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях інструмента, обладнання, інвентарю, товарів і тари;
фізичні перевантаження.
1.18. Існують такі ризики травмування у працівників під час ручного переміщення вантажу:
травми спини, плечових зв’язок;
розтягнення;
переломи;
запаморочення;
втрата свідомості.
1.19. Вантажник забезпечується засобами індивідуального захисту, спецодягом, відповідно до типових норм:
костюм бавовняний — на 12 місяців;
рукавиці — на 1 місяць;
черевики шкіряні — на 12 місяців.
При виконанні зовнішніх робіт узимку, а також у приміщеннях з температурою, що нижча за допустиму, додатково видається куртка бавовняна на утеплювальній прокладці (термін носіння — 36 місяців).
1.20. Під час одержання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту керівник робіт має проінструктувати вантажника про те, як застосовувати ці засоби, та ознайомити його з порядком догляду за ними.
1.21. Працівники відповідно до своєї підготовки та інструкцій, що надав роботодавець, повинні правильно користуватись:
засобами індивідуального захисту;
устаткуванням, апаратурою, інструментами, небезпечними речовинами, транспортним обладнанням та іншими засобами виробництва відповідно до інструкцій виробника;
пристроями безпеки, встановленими на устаткуванні, апаратурі, інструментах, виробничих об’єктах і будівлях.
1.22. Для забезпечення пожежо- і вибухобезпеки забороняється:
здійснювати вантаження і вивантаження горючих рідин і інших легкозаймистих речовин під час роботи двигуна автомобіля;
кидати і кантувати бочки з горючими рідинами, користуватися стальними ломами для їх перекочування.
1.23. Робоче місце в зоні проведення вантажно-розвантажувальних робіт і на всьому шляху перенесення вантажів у темний час доби потрібно забезпечити достатнім освітленням. Освітленість має бути рівномірною, без сліпучої дії світильників на працівників.
1.24. Вантажнику заборонено підійматися на висоту понад 1,3 м. За потреби працювати на висоті понад 1,3 м вантажник має пройти спеціальне навчання з роботи на висоті, інструктаж із охорони праці при роботі на висоті, інструктаж із застосування запобіжних поясів.
1.25. При використанні вантажопідйомних механізмів (зокрема штабелеукладачів, навантажувачів) вантажник має пройти спеціальне навчання з керування цими механізмами.
1.26. Вантажник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про особисту безпеку і здоров’я довколишніх при виконанні будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.
1.27. За порушення цієї інструкції вантажник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.
2.1.Одягнути спецодяг, спецвзуття; за необхідності — інші засоби індивідуального захисту (окуляри, респіратор тощо).
2.2. Отримати від керівника (завідувача складу) завдання та інструктаж щодо безпечного виконання робіт, розписатися в книзі нарядів.
2.3. Підготувати робочу зону для безпечної роботи:
звільнити шляхи переміщення вантажу і місце його укладання від сторонніх предметів;
покласти на шляху переміщення вантажу тверде покриття, настили шириною 1,5 м;
перевірити стан освітленості проходів і місць складування, за необхідності потрібно освітити місця навантаження, розвантаження і переміщення вантажів;
позначити на майданчику для укладання вантажів границі штабелів, проходів і проїздів між ними;
у холодний період року очистити від снігу, посипати піском чи шлаком покриті льодом нахили та інші ділянки проходів, проїздів і вантажно-розвантажувальні площадки.
2.4 Перевірити справність вантажозахватних пристроїв і наявність на них клейм, бирок з позначенням номеру і вантажопідйомності.
2.5. Перевірити цілісність тари, упаковки товарів тощо.
2.6. Вантажник повинен негайно інформувати роботодавця та/або осіб, відповідальних за забезпечення безпеки та охорони здоров’я працівників про будь-які:
робочі ситуації, що становлять загрозу для безпеки та здоров’я;
недоліки у системах захисту.
2.7. У разі виявлення недоліків повідомити керівнику робіт, роботу при цьому не розпочинати.
3.2. Працювати в справному спецодязі, спецвзутті та касці.
3.3. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.
3.4. Під час роботи використовувати тільки справне обладнання та інвентар.
3.5. Під час пересування по складу бути обережним і уважним, не з’являтися несподівано на поворотах та біля дверей, переконатися у відсутності транспорту, що рухається.
3.6. Переносити вантажі необхідно тільки в рукавицях.
3.7. Піднімати і переміщати вантажі вручну необхідно тільки за умови дотримання норм, встановлених чинним законодавством.
3.8. Переміщення, вантаження і вивантаження вантажу проводити з урахуванням його категорії та ступеня небезпеки.
3.9 Важкі штучні вантажі, устаткування переміщують методом кантування за допомогою роликових ломів або пристосувань. Заборонено перекочувати і кантувати вантаж на себе.
3.10. При ручному перенесенні запасних частин і вантажів, зібраних у невеликі зв’язування, необхідно спочатку переконатися в міцності зв’язування.
3.11. При перекочуванні бочок, коліс працівник має пересуватися слідом за вантажем і контролювати швидкість його переміщення.
3.12. Складати матеріали, які розвантажують, дозволено лише в місцях, відведених для цього в проекті проведення робіт. Заборонено складати вантажі в охоронних зонах діючих повітряних і кабельних ліній електропередачі й інших комунікацій.
3.13. Укладаючи вантаж на візки необхідно стежити, щоб він лежав стійко, не міг випасти під час руху.
3.14. При переміщенні вантажу по похилій площині треба стояти збоку.
працювати на автомобілях з несправними підлогами, бортами і запорами кузова;
зістрибувати з кузова автомобіля або рампи;
перебувати і виконувати роботи під піднятим вантажем, на шляхах транспорту;
розвантажувати вантаж у місцях, для цього не пристосованих — на тимчасові перекриття, безпосередньо на труби паро- і газопроводів, електричні кабелі, на рейкові шляхи, впритул до огорож та стін різних споруд і пристроїв;
перебувати в кузові автомобіля під час перевезення довгомірних, займистих, вибухових, горючих вантажів, а також вантажів, що пилять, хімікатів, балонів зі стисненим газом та великогабаритних вантажів;
під час руху автомобіля не можна навантажувати, розвантажувати, перекладати вантаж з місця на місце;
користуватися вантажопідіймальними механізмами;
захаращувати матеріалами, тарою й іншими предметами проходи між штабелями та стелажами;
їсти під час робіт;
курити поза спеціально відведеними для цього місцями.
3.16. При навантаженні та укладанні вантажів у кузов автомобіля необхідно дотримуватися таких правил:
під час подачі автомобіля до місця вантаження (вивантаження) відійти в безпечне місце;
при навантаженні навалом вантаж має бути не вище борту кузова;
штучні вантажі, що підносяться над бортом кузова, необхідно пов’язати міцними канатами. Висота вантажу не повинна перевищувати висоту проїздів під мостами, загальна висота від поверхні дороги до найвищої точки вантажу не повинна бути більше 3,8 м;
ящики, бочки та інші штучні вантажі слід вантажити таким чином, щоб при різкому гальмуванні, рушанні та на крутих поворотах не відбувалося зсуву, навалки на борти, потертості вантажу і тари;
при встановленні вантажів у такій тарі, що котиться, та бочковій у декілька рядів їх треба накочувати по латах; бочки з рідким вантажем слід встановлювати пробкою догори.
між окремими одиницями вантажу при навантаженні ящиків, пачок, тюків тощо укладати дерев’яні прокладки і розпірки достатньої міцності;
при навантаженні вантажів кранами або іншими підйомно-транспортними механізмами слід використовувати жердини або гаки;
під час вивантаження автомобіля-самоскиду не знаходитися в його кузові або на підніжці;
очищати кузов автомобіля-самоскиду від залишків сипучих або в’язких вантажів скребками або лопатами з довгими рукоятками, перебуваючи на землі;
перед відкриванням бортів автомобіля пересвідчитися в безпечному розташуванні вантажу в кузові;
відкривати і закривати борти під контролем водія автомобіля одночасно двом працівникам, що розміщуються з боків борта, який відкривається;
вивантаження вантажів, які дозволяється скидати, проводити на естакаді, що огороджена з боків запобіжними брусами;
вивантажувати штучні довгомірні вантажі (колоди, дошки та інші) за допомогою міцних канатів не менш ніж двом працівникам, страхуючи при цьому вантаж канатами;
виконувати всі вказівки водія під час руху автомашини.
3.17. Перевозити вантажників у кузові автомобіля заборонено. Вони мають супроводжувати вантаж, перебуваючи у кабіні. Супроводжувати в кузові автомашини дозволяється тільки вантажі першої категорії першої групи.
3.18. Складати матеріали, які розвантажують, дозволено лише в місцях, відведених для цього в проекті проведення робіт. Заборонено складати вантажі в охоронних зонах діючих повітряних і кабельних ліній електропередачі й інших комунікацій.
3.19. Підіймати вантаж масою понад 30 кг мають не менше ніж два працівники.
3.20. За одночасного перенесення вантажів перебувати на відстані не менше ніж 3 м один від одного.
3.21. Переносити матеріали на ношах можна у виняткових випадках на відстань не більше ніж 50 м по рівному шляху. Заборонено переносити матеріали на ношах по сходах і драбинах.
5.1. У разі виникнення аварійних ситуацій, які перешкоджають виконанню роботи, потрібно припинити роботу і повідомити про це керівнику.
5.2. Якщо стався нещасний випадок, вантажник зобов’язаний зберегти обстановку в робочій зоні та устаткування такими, якими вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників та не призведе до більш тяжких наслідків), вжити заходів, щоб запобігти подібним інцидентам у майбутньому, поінформувати про подію керівника робіт (іншу відповідальну особу підприємства) та надалі керуватися його вказівками.
5.3. У разі пожежі (ознак горіння) викликати представників оперативно-рятувальної служби за телефоном «101» та вжити можливих заходів для евакуювання людей, гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами пожежогасіння та збереження обладнання. Дотримуватися порядку дій при ліквідації пожежі.
5.4. У разі нещасних випадків необхідно надати потерпілому домедичну допомогу згідно з інструкцією з надання домедичної допомоги, що діє на Підприємстві. За подальшого погіршення самопочуття потерпілого не припиняти надавати домедичну допомогу та викликати за телефоном «103» швидку медичну допомогу.
5.5. Дії під час воєнного стану:
встановити на телефоні застосунок «Повітряна тривога»;
носити із собою документ, що посвідчує особу;
уникати місць скупчення людей, колон техніки тощо;
мати з собою запис про групу крові;
не носити з собою зброї;
не підбирати покинуту зброю або боєприпаси тощо.
5.6. Необхідно знати де розташоване найближче сховище.
5.7. При виявленні мін та вибухонебезпечних предметів забороняється:
підходити до мін та вибухонебезпечних предметів і продовжувати біля них будь-які роботи;
торкатися та пересувати небезпечний предмет, намагатися його знешкодити;
користуватися біля вибухонебезпечних предметів мобільним телефоном.
5.8. Необхідно:
відійти на безпечну відстань та негайно сповістити про небезпеку людей, що перебувають поблизу, не допускати сторонніх осіб в небезпечну зону;
установити попереджувальні знаки або огорожу навколо вибухонебезпечних предметів;
зателефонувати за номером 101 або 102 та повідомити адресу або орієнтири місця де знайдено небезпечний предмет;
дочекатися прибуття фахівців, показати місце небезпечної знахідки та повідомити про час її виявлення.
5.9. При виклику оперативно-рятувальної служби вказати адресу підприємства, місце виникнення події, обстановку, наявність людей, а також своє прізвище.
У консультації зайдете відповіді на актуальні запитання працівників і роботодавців про те, як безпечно працювати під час воєнного стану, які зміни в законодавстві врахувати, які документи оформити тощо
