Захистіть ваших працівників від перенапруження: сумна статистика захворювань опорно-рухового апарату на підприємствах

Загальна інформація та статистичні спостереження за захворюваннями опорно-рухового апарату на виробництві

Захворювання опорно-рухового апарату професійного ґенезу формується за рахунок уражень периферичної нервової системи та хвороб кістково-м’язової системи (артрити, периартрити, епікондиліти, спондильоз, асептичний некроз). Останнім часом спостерігається тенденція до зростання частки таких захворювань у загальній структурі профзахворювань серед працюючих в Україні. З 2011 року питома вага захворювань опорно-рухового апарату з 18% зросла до 34,1% у 2015 і все ще продовжує збільшуватися.

Патологія опорно-рухового апарату в переважній більшості випадків пов’язана з фізичним перевантаженням та перенапруженням окремих органів та систем. Наприклад, часте підіймання вантажу, робота у вимушеній позі, вібрація, напруження, що повторюється, важка робота в цілому є зв’язаними з роботою факторами виникнення артрозу. Нахили, тривале сидяче положення та підняття вантажу (особливо раптово важких предметів) – це фактори, що сприяють розвитку люмбалгії (радикулопатії).

Порядок встановлення профзахворювання

Дослідження факторів виробничого середовища та оцінка умов праці на робочому місці

Актуальною залишається проблематика якісного проведення досліджень факторів виробничого середовища під час атестації робочих місць за умовами праці та з метою визначення контингенту осіб, які підлягають попередньому (періодичним) медичним оглядам.

Процедура проведення атестації робочих місць та визначення переліку осіб, що підлягають медоглядам, передбачає проведення гігієнічної оцінки умов праці на робочих місцях і проводиться відповідно до Гігієнічної класифікації умов праці, відповідно до критеріїв та методик, визначених цією класифікацією, та застосовується на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності у випадках, передбачених законодавством.

Показник важкості праці як фактор ризику розвитку захворювань опорно-рухового апарату

Зазначена гігієнічна оцінка повинна проводитися з урахуванням не тільки фізичних, хімічних та біологічних виробничих факторів, а й факторів трудового процесу, до яких відносяться важкість та напруженість праці. Важкість праці при певних умовах може призвести до розвитку професійної патології, в тому числі й до розвитку захворювань опорно-рухової системи.

Умови праці належать до шкідливих (важка праця) за наступних показників важкості праці:

• загальні енергозатрати організму (більше за 290 Вт);
• маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну (для чоловіків – більше за 30 кг, для жінок – більше за 7 кг);
• стереотипні робочі рухи (кількість за зміну): при локальному навантаженні (за участю м’язів кистей та пальців рук) – понад 40 тис, при регіональному навантаженні (при роботі з переважною участю м’язів рук та плечового суглоба) – понад 20 тис;
• статичне навантаження (утримання вантажу, докладання зусиль, за зміну, кг/с): однією рукою для чоловіків – понад 36 тис, для жінок – понад 22 тис, двома руками – для чоловіків – понад 70 тис, для жінок – понад 42 тис, за участю м’язів тулуба та ніг для чоловіків – 100 тис, для жінок – понад 60 тис. Показник вираховується множенням маси вантажу, що утримується, на тривалість його утримання протягом робочої зміни в секундах (наприклад: при утриманні вантажу масою 10 кг протягом 1 год величина статичного навантаження становить 10*3600=36000кг/с);
• робоча поза: періодичне перебування в незручній та/або фіксованій робочій позі від 25% до 50% часу зміни; перебування у вимушеній позі (навпочіпки, на колінах тощо від 10 до 25% часу зміни, перебування в позі «стоячи» від 60% до 80% часу зміни);
• нахили тулуба (більше 100 за зміну);
• переміщення в просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом, протягом зміни, км – по горизонталі – від 8 км, по вертикалі – від 4 км)

Гарячі статті зі свіжого номера

• Витрати на охорону праці: оформлюємо правильно
• Перевіряємо стан охорони праці на підприємстві. Перелік документів
• Як проводити інструктажі та навчання на мікропідприємствах

Оцінка важкості трудового процесу

Проводити лабораторно-інструментальні дослідження факторів трудового процесу (важкості та напруженості праці) та інших факторів виробничого середовища мають право як державні так і приватні структури, які отримали Свідоцтво на право проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу з метою атестації робочих місць.

Результати цих досліджень оформлюють протоколами за формами, затвердженими МОЗ України. На підставі фактично виміряних (розрахованих) показників проводиться гігієнічна оцінка умов праці.

Важкість трудового процесу визначається та оцінюється за показниками, наведеними в Гігієнічній класифікації праці, за так званими основними та допоміжними показниками, що є характерними для конкретного робочого місця: основні показники важкості праці – це фізичне динамічне навантаження, стереотипні робочі рухи, статичне навантаження, переміщення у просторі.

Гігієнічна оцінка важкості праці проводиться шляхом додавання відношень виміряних або розрахованих показників до їх допустимих рівнів, помножених на коефіцієнт значимості показника (1,0 – для основних показників, 0,15 – для допоміжних). Клас та ступінь важкості праці визначаються відповідно до розрахованих балів (сума відношень основних та допоміжних показників до їх нормативних рівнів, помножених на відповідний коефіцієнт).

Залежно від виміряних та розрахованих параметрів умови праці за показниками «важкість» трудового процесу відносяться до:

• І класу – оптимальний (легка праця),
• ІІ класу – допустимий (середньої важкості),
• ІІІ класу – шкідливий (важка праця). Найвищі клас та ступінь за факторами «важкість» (особливо важка праця).

Особи, які працюють у важких (особливо важких) умовах праці, проходять періодичні (попередні) медогляди відповідно до наказу МОЗ України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» (далі – Порядок № 246), в якому, передбачені шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд. Порядком № 246 також визначені спеціалісти, які повинні бути залучені до медоглядів (невропатолог, хірург, уролог), конкретний обсяг лабораторних, функціональних та інших досліджень, та періодичність проведення медоглядів цієї категорії осіб.

Медичні протипоказання для роботи у важких умовах праці

У Порядку № 246 також вказані медичні протипоказання (на додаток до загальних) для роботи в таких умовах, які повинні враховуватися при проходженні попереднього (при влаштуванні на роботу) та періодичних медичних оглядів.

Наприклад, це такі протипоказання, як:

• хронічні захворювання периферичної нервової системи, облітеруючі захворювання артерій, периферичні ангіоспазми;
• виражене варикозне розширення вен нижніх кінцівок, тромбофлебіт, трофічні порушення, геморой;
• виражений ентероптоз, грижі, випадіння прямої кишки; аномалії жіночих статевих органів, опущення (випадіння) жіночих статевих органів;
• хронічні запальні захворювання матки і придатків, ішемічна хвороба серця;
• хронічні захворювання внаслідок травм і вади розвитку опорно-рухового апарата незалежно від ступеня декомпенсації.

Заходи щодо усунення факторів виникнення профзахворювань

Якісна оцінка умов праці на конкретних робочих місцях, виявлення факторів, що можуть бути причиною виникнення профзахворювань, дають підстави для застосування заходів щодо усунення дії цих факторів за рахунок проведення низки санітарно-профілактичних заходів. Такими заходами є:

• раціоналізація режиму праці та відпочинку,
• ергономічна організації робочих місць,
• вирішення організаційно-технічних питань,
• організація проведення профілактичних медичних оглядів цієї категорії осіб тощо.

Профілактика професійних захворювань

На останок зазначимо, що відповідальне ставлення роботодавців при організації атестації робочих місць, фахівців, які беруть участь у виявленні шкідливих виробничих факторів на конкретних робочих місцях, організовують та проводять дослідження факторів виробничого середовища, проводять гігієнічну оцінку умов та характеру праці, організовують та проводять профілактичні медогляди, а також відповідальне ставлення самих працівників до свого здоров’я є основними складовими зниження ризиків виникнення профзахворювань серед працюючого населення та обов’язковою передумовою запобігання їх виникненню.

За матеріалами Управління Держпраці у Закарпатській області

Гарячі статті

• Порядок розслідування нещасних випадків
• Покажчик НПАОП 2019
• Навчання з питань охорони праці
• Штрафи за порушення законодавства про працю у 2019 році