Ефективність шиномонтажних робіт залежить від фахового рівня обслуговувального персоналу, технічного стану використовуваних засобів виробництва та дотримання вимог їх технічної і безпечної експлуатації.
Скачайте інструкцію з охорони праці під час виконання шиномонтажних робіт
Як безпечно виконувати шиномонтажні роботи
Шиномонтажні роботи передбачають заміну коліс транспортного засобу (ТЗ), монтаж і демонтаж шини тощо. Операції щодо заміни шин не належать до реконструкції, модернізації, технічного переоснащення та інших видів поліпшення колісних ТЗ (п. 3.19 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 30.03.1998 № 102).
Дозвільні документи
Монтаж, демонтаж і накачування шин ТЗ належать до робіт підвищеної небезпеки (п. 106 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15).
Отримувати дозвіл від Держпраці на шиномонтажні роботи не потрібно. Порядок видачі дозволів на виконання робіт з підвищеною небезпекою та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі — Постанова № 1107), не вимагає цього.
Якщо під час шиномонтажних робіт використовуєте компресорне обладнання, яке підпадає під дію Технічного регламенту обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2019 № 27, то на його експлуатацію отримайте дозвіл. Підстава — пункт 5 групи А Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2021 № 77, та пункт 6 Постанови № 1107.
Отримайте також дозвіл на технічний огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування); монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкцію компресора (п. 5, п. 11 групи А додатка 2 до Постанови № 1107).
Домкрати, які використовуєте для піднімання ТЗ і які підлягають випробуванню перед початком експлуатації, а також через кожні 12 місяців та після кожного ремонту, підпадають під дію пункту 8 групи Б Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ № 77. Тому на підставі пункту 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою № 1107, подайте декларацію на їх експлуатацію.
Відповідальні особи
Суб’єкт господарювання призначає працівників, відповідальних за справний технічний стан і безпечне проведення робіт підіймачами, і обслуговувальний персонал. Номер і дату наказу про призначення працівника, відповідального за справний технічний стан і безпечне проведення робіт підіймачами, зафіксуйте в паспорті підіймача (п. 2.26 розд. VІІІ Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом МНС від 09.07.2012 № 964; далі — Правила № 964).
В’їжджати (виїжджати) у приміщення і ставити ТЗ на пости технічного обслуговування та ремонту можна тільки з дозволу та під керівництвом відповідальної особи — майстра або начальника дільниці (п. 6.2 розд. Х Правил № 964).
Шиномонтажні роботи проводить слюсар з ремонту автомобілів. Цю професію передбачає Національний класифікатор професій ДК 003:2010 (код 7231.2). Професію «шиномонтажник» ДК 003:2010 не передбачає.
Якими ЗІЗ забезпечити слюсаря з ремонту автомобілів
Вимоги безпеки
Перевірте, чи ви дотримуєте вимог безпеки до приміщень, у яких проводите шиномонтажні роботи, і під час таких робіт.
Вимоги до приміщення
Шиномонтажні роботи проводьте на спеціально відведеній дільниці (посту, стенді), яку для фіксування тиску під час накачування шини забезпечте магістраллю стиснутого повітря або повітророздавальною колонкою з манометром або дозатором тиску повітря (п. 8.2 розд. Х Правил № 964).
Робоче освітлення у приміщеннях, де виконуєте шиномонтажні роботи, має бути загальним локалізованим (п. 1.9 розд. V Правил № 964).
Умови обладнання приміщень для автомобільного транспорту установками пожежогасіння або системами игналізації визначає розділ 11 таблиці А.2 додатка А до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Автоматичні установки пожежогасіння незалежно від площі приміщення мають бути у приміщеннях для зберігання, технічного обслуговування і ремонту (крім постів миття) автомобілів, що розміщені:
- в окремо розташованих підземних і цокольних гаражах незалежно від поверху;
- у підземних і цокольних поверхах будинків іншого призначення;
- у службових приміщеннях гаражів для обслуговувального та чергового персоналу, а також технічного призначення;
- у зонах, зайнятих електрошафами, у приміщеннях вентиляційних камер, бойлерних, теплопунктів і насосних станцій.
Підстава — пункт 11.10 таблиці А.2 додатка А до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
У разі наявності інших робочих місць або проходів поруч із місцем, де проводите шиномонтажні роботи, використовуйте захисні екрани (ширми, щити).
Вимоги безпеки під час робіт
Монтаж і демонтаж
Перед тим як зняти колеса, перевірте положення замкового кільця, ослабте затягнення гайок, вивісіть ТЗ або його частину на спеціальному підіймачі або за допомогою іншого підіймального механізму. В останньому випадку під колеса, які не піднімаються, поставте спеціальні упори (колодки), а під вивішену частину автомобіля — спеціальні підставки (козелки).
Перед тим як відкручувати гайки кріплення здвоєних бездискових коліс, щоб зняти їх, упевніться, що на внутрішньому колесі покришка не зійшла з обода. Якщо виявили будь-які відхилення, знімайте обидва колеса разом.
Операції зі зняття, переміщення та встановлення коліс масою понад 20 кг механізуйте — використовуйте спеціальні візки, гайковерти тощо.
Увага! Не перекочуйте вручну колеса, диски та шини масою понад 20 кг
Не знімайте одне зі здвоєних коліс з автомобіля, наїжджаючи другим здвоєним колесом на предмет, що виступає.
Перед демонтажем шини з диска колеса повітря із камери повністю спустіть. Монтуйте й демонтуйте шини на спеціальному стенді за допомогою монтажного інструменту.
Перед монтажем перевірте справність і чистоту обода, диска колеса, бортового і замкового кілець, а також шини. Замкове кільце під час монтажу шини на диск колеса має надійно входити у виїмку обода всією внутрішньою поверхнею.
Редуктор на стенді для демонтажу та монтажу шин закрийте захисним кожухом. Для огляду внутрішньої поверхні шини застосовуйте спредер — автоматичний поворотний захватний пристрій. Під час роботи з пневматичним стаціонарним підіймачем піднятий ТЗ або його частину фіксуйте стопорним пристроєм.
Під час монтажу та демонтажу шин заборонено:
- виконувати монтаж та демонтаж шин на стенді з незакритим захисним кожухом редуктора;
- вибивати диск кувалдою (молотком) при демонтажі шини;
- користуватися викруткою, шилом або ножем (слід використовувати кліщі) під час виймання з шини сторонніх предметів;
- поправляти положення бортового та замкового кілець, шини на диску;
- бити по замковому кільцю молотком, кувалдою або іншими предметами під час накачування шини або якщо шина під тиском;
- монтувати шини на диски коліс, що не відповідають розміру шин, або застосовувати при монтажі шини замкові та бортові кільця, що не відповідають цій моделі;
- використовувати ободи або їх елементи, що мають пошкодження, гострі кромки і задирки, іржу у місцях контакту з шиною, розроблення кріпильних отворів понад допустимі розміри, а також ободи без однієї гайки.
Накачування
На дільниці накачування шин вивісіть таблицю робочих тисків у шинах ТЗ, що експлуатує підприємство.
Накачуйте та підкачуйте зняті з ТЗ шини лише у запобіжних клітках або використовуйте інші запобіжні пристрої, що перешкоджають вильоту кілець і травмуванню працівників у разі розриву шини.
Довжина шланга для накачування шин не повинна перевищувати відстань від місця його приєднання на магістралі стиснутого повітря або повітророздавальної колонки до середини запобіжної клітки. Запобіжні клітки розташовуйте у безпосередній близькості від магістралі стиснутого повітря (повітророздавальної колонки).
Накачуйте шини у два етапи:
- спочатку до тиску 0,05 МПа (0,5 кг/см2) з перевіркою положення замкового кільця;
- потім, переконавшись, що кромка кільця розташована під бортом шини, — до максимального тиску, встановленого інструкцією (таблицею робочих тисків).
Якщо виявили неправильне положення замкового кільця, випустіть повітря із шини, що накачується, поправте положення кільця, а потім знову починайте накачування шини. У разі повторного неправильного положення замкового кільця замініть його. Перед тим як накачувати шини на розбірних ободах із болтовим з’єднанням, переконайтеся, що всі гайки затягнені однаково відповідно до документації з технічного обслуговування автомобіля. Підкачуйте шини без демонтажу, якщо тиск повітря в них знизився не більше як на 40% від норми та ви впевнені, що не порушили правильність монтажу.
Увага! Заборонено накачувати шину тиском понад норму, встановлену заводом-виготовлювачем
Тиск коліс під час шиномонтажних робіт
Тиск коліс під час шиномонтажних робіт вимірюють у Бар (технічна атмосфера).
Так, 1 Бар = 0,07 МПа = 0,7 кгс/см2.
У шиномонтажних майстернях може використовуватись інша одиниця виміру тиску — PSI (фунти, поділені на квадратний дюйм).
Для того, щоб перевести PSI у Бар, діліть на 14,5. Наприклад, 36 PSI = 2,5 Бар = 1,75 МПа.
Мінімально допустимий тиск у автомобільних шинах — 0,05 МПа, максимальний — 0,7 МПа. Робочий тиск у передніх колесах вантажних автомобілів — 0,28–0,35 МПа. Тиск колеса вимірюють на холодній шині.
Дізнайтеся, як безпечно експлуатувати технологічні транспортні засоби
Вулканізація
Роботи з вулканізації шин і камер виконуйте в окремому приміщенні. Шини перед ремонтом очистіть від пилу, бруду, льоду тощо.
Верстати для шорсткості (зачистки) пошкоджених місць обладнайте місцевою відсмоктувальною вентиляцією, надійно заземліть, а для привода абразивного круга влаштуйте огородження. Під час надання шорсткості шинам одягніть захисні окуляри та увімкніть місцеву вентиляцію.
Під час вирізання латок лезо ножа переміщуйте від себе — від руки, у якій затиснутий матеріал. Працюйте лише ножем зі справною рукояткою та гостро заточеним лезом.
Не працюйте на несправному вулканізаційному апараті. Працівник, який обслуговує вулканізаційний апарат, не повинен залишати робоче місце під час роботи та допускати до роботи сторонніх осіб (п. 9.9 розд. X Правил № 964).
Робота з ручним інструментом
Осіб, які проводять шиномонтажні роботи, забезпечте справними засобами виробництва:
- ручним слюсарно-монтажним інструментом: гайкові ключі, молотки, кліщі, плоскогубці, викрутки, зубила тощо;
- механізованим інструментом: пневматичні гайковерти, домкрати, ручні візки тощо;
- витратним матеріалом у достатній кількості: (ріпильна арматура, змащувальні та ущільнюючі матеріали;
- засобами місцевого освітлення безпечної напруги — не більше ніж 42 В.
Щоб переносити ручний інструмент, використовуйте сумку або іншу спеціальну ношу.
Допуск працівників
Працівників допускайте до роботи з інструментом після того, як вони пройшли інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці у порядку, визначеному Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15.
Допуск до роботи з використанням засобів виробництва підвищеної небезпеки, наприклад, компресорне або вулканізаційне обладнання, підіймачі, потребує спеціального навчання та інструктажу з правил поводження з цими засобами виробництва.
Допускайте працівників до роботи з механізованим інструментом, електричним або пневматичним, і вулканізаційних робіт після інструктажу за інструкцією з охорони праці щодо безпечного проведення робіт цими засобами.
Механізований інструмент
На механізованому інструменті має бути інформаційне маркування:
- назва та адреса виробника;
- позначення серії або типу;
- серійний номер або номер партії;
- рік виготовлення;
- максимальний робочий тиск для пневматичних інструментів або максимальний тиск і витрата для гідравлічних інструментів.
Інструкція з експлуатації механізованого інструмента складається з робочої інструкції та інструкції з обслуговування заводу-виробника. На виробництві механізованому інструменту присвоюють інвентарний номер.
При роботі з електроінструментом заборонено:
- улаштовувати мережу живлення інструмента (з’єднувальні кабелі, рукави, шланги) таким чином, що може призвести до її пошкодження у місцях проходу, проїзду та через дію інших засобів виробництва;
- замінювати робочу частину інструмента без використання спеціальних пристроїв — ключів, воротків тощо;
- працювати з інструментом обертової дії у рукавицях, з розхристаним спецодягом і волоссям;
- переносити механізований інструмент, тримаючи його за робочу частину або живильний кабель (рукав).
Немеханізований інструмент
Під час шиномонтажних робіт використовуйте немеханізований ручний інструмент: гайкові ключі, молотки, плоскогубці, викрутки, струбцини, пилки по дереву та металу, ножі, заклепні пістолети, ломики, зубила, кліщі тощо.
Вимоги безпечної експлуатації ручного неелектрифікованого інструменту визначають стандарти серії ДСТУ EN 792 «Ручні неелектрифіковані механізовані інструменти. Вимоги безпеки».
Рукоятки ручного інструменту ударної дії виготовляють з дерева вологістю до 12% або синтетичних матеріалів, що забезпечують експлуатаційну міцність і надійність у роботі. Рукоятка кувалди повинна мати довжину до 700 мм, молотка — 300–360 мм. Під час роботи з кувалдою із застосуванням клинів (зубил) використовуйте клинотримач із рукояткою довжиною не менше ніж 700 мм.
Зубила, крейцмейселі, клини, керни та інший ручний інструмент ударної дії мають бути довжиною не менше ніж 150 мм, відтягнута їхня частина — 60–70 мм, робоча та затилкова їх частини — бути без пошкоджень, тріщин, наклепок.
Інструмент розміщуйте таким чином, щоб запобігати його скочуванню або падінню. Гострі частини інструмента під час перенесення захистіть, наприклад, чохлами.
Скачайте інструкцію з охорони праці при роботі з ручним немеханізованим інструментом
Робота з домкратом
Домкрат належить до підіймального обладнання та залежно від джерела живлення може бути з ручним, гідравлічним, пневматичним або електричним приводом (п. 3.1–3.2 ДСТУ EN 1494:2014 «Домкрати рухомі або пересувні та подібне підіймальне устатковання»).
Вимоги безпеки
Максимально допустиме зусилля для підіймання навантаженого домкрата — 400 Н (дод. С до ДСТУ EN 1494:2014).
Домкрати вагою понад 10 кг забезпечте важільними (переносними) гаками, проушинами або іншими засобами кріплення (п. 5.16 ДСТУ EN 1494:2014). Опорні поверхні педалей домкратів мають бути рифленими (п. 2.9 розд. VIII Правил № 964). Максимально допустима швидкість опускання домкрата під номінальним навантаженням не має перевищувати 0,15 м/с (п. 5.3 ДСТУ EN 1494:2014).
Перед тим як вивішувати частину ТЗ домкратом, спочатку встановіть ТЗ на рівній поверхні, зупиніть двигун, включіть нейтральну передачу, загальмуйте його стоянковим гальмом, підставте упорні колодки під колеса, що не підіймаються, перевірте стан опорної площадки кузова ТЗ.
Умови безпеки під час піднімання вантажів домкратами встановлюють пункти 6.2–6.7 розділу ІV Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міненерговугілля від 19.12.2013 № 966 (НПАОП 0.00-1.71-13).
Під домкрат залежно від маси вантажу підкладайте дерев’яну викладку, як-от шпали, бруски, дошки завтовшки від 40 до 50 мм, більшої площі, ніж площа основи корпусу домкрата.
Домкрат установіть у вертикальне положення відносно вантажу, що піднімаєте, а у разі пересування вантажу — без перекошування до опорної частини вантажу.
Головку (лапу) домкрата упирайте в міцні вузли обладнання, що піднімаєте домкратом. При цьому між головкою (лапою) і вантажем покладіть пружну прокладку. Головка (лапа) домкрата повинна опиратися на вантаж, що піднімає домкрат, усією своєю площиною.
Усі обертові частини привода домкрата повинні вільно (без заїдань) обертатися вручну. Частини домкрата, що труться, змастіть густим мастилом.
Під час піднімання вантажу стежте за його стійкістю. У міру того як піднімаєте вантаж, укладайте під нього підкладки, а у міру того як його опускаєте, поступово виймайте їх.
Звільняйте домкрат з-під піднятого вантажу та переставляйте його тільки після того, як надійно закріпили вантаж у піднятому положенні або уклали його на стійкі опори (шпальну кліть).
Заборонено:
- улаштовувати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під головку домкрата;
- перебувати під вивішеним на домкраті ТЗ без використання додаткових надійних опор;
- застосовувати подовжувачі (труби), що надягаються на рукоятку домкрата;
- знімати руку з рукоятки домкрата до опускання вантажу на підкладки;
- залишати вантаж на домкраті під час перерви в роботі;
- приварювати до головки домкрата металеві прокладки (кутники, труби тощо) або вносити інші конструктивні зміни, що впливають на безпеку під час експлуатації;
- експлуатувати гідравлічні домкрати з підтіканням робочої рідини.
Коли піднімаєте вантаж рейковим домкратом, собачку накиньте на храповик.
Якщо необхідно утримувати гідравлічними домкратами вантаж у піднятому положенні, під головку поршня між циліндром і вантажем підкладіть спеціальні сталеві підкладки у вигляді напівкілець. Це допоможе запобігти раптовому опусканню поршня внаслідок зниження тиску в циліндрі. Якщо необхідно утримувати вантаж у піднятому положенні тривалий час, обіпріть його на напівкільця і зніміть тиск.
Не використовуйте домкрати, у яких різьба гвинта чи гайки зношена більш ніж на 20%. Запобіжні клапани гідравлічних домкратів із ручним приводом, гідравлічних, електрогідравлічних і плунжерних підйомників не повинні допускати перевищення номінального тиску більше ніж на 12% (п. 2.27–2.28 підрозд. 2 розд. VIII Правил № 964).
Які документи регламентують вимоги безпеки під час шиномонтажних робіт
Марковання
На кожному домкраті має бути чітке марковання на нерухомій частині, що містить:
- назву й адресу виробника;
- код продукції;
- серійний номер або номер партії;
- рік виготовлення;
- попередження щодо можливих ризиків;
- інформацію про привод у разі використання зовнішнього джерела подання гідравлічної, пневматичної або електричної енергії;
- номінальне навантаження. Якщо навантаження залежить від конфігурації домкрата, воно має бути наведено для кожної конфігурації на вантажній табличці у вигляді діаграми або таблиці.
Підстава — пункт 7.2 ДСТУ EN 1494:2014.
Випробування
Порядок випробування домкрата визначає додаток В до ДСТУ EN 1494:2014 та встановлює такі основні вимоги:
- під час статичного випробування домкрата у максимально піднятому положенні передбачено навантаження вантажем 150% від номінального у ручного домкрата і максимально допустимого — у гідравлічного або пневматичного протягом 15 хв;
- під час динамічного випробування передбачено піднімання та опускання домкрата під навантаженням вантажем 125% від номінального у ручного домкрата і максимально допустимого — у гідравлічного або пневматичного;
- пристрій обмеження висоти піднімання випробовуйте шляхом здійснення руху домкрата без вантажу 10 разів у напрямку піднімання до спрацювання пристрою обмеження ходу;
- допустима максимальна просадка опорного майданчика домкрата протягом випробування становить 2 мм, для гідравлічних домкратів з механічним зчепленням (наприклад, домкрати вантажних візків) — 5 мм.
Додаткові випробування за температурним режимом гідравлічних домкратів, що використовуєте для дорожніх ТЗ, передбачає пункт В1.3 додатка В до ДСТУ EN 1494:2014. Домкрат витримуйте протягом щонайменше 12 год за температури +(50 ± 5) ºС, а потім протягом щонайменше 12 год за температури —(20 ± 5) ºС. Під час випробування недопустимі видимі витоки. Після випробування домкрат встановіть на випробувальний стенд, домкрат має підняти номінальний вантаж по всій довжині ходу.
