Інструкція з електробезпеки для осіб, які мають ІІ кваліфікаційну групу з електробезпеки

1. Загальні положення

1. Інструкція встановлює вимоги безпеки для працівника, який має ІІ кваліфікаційну групу з електробезпеки і здійснює експлуатацію електроустановок та виробничо-техгологічного обладнання.

Підсумковий тест із охорони праці — 2023

1.2. Інструкція з електробезпеки для осіб, які мають ІІ кваліфікаційну групу з електробезпеки, розроблена відповідно до:

• Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9 (у редакції наказу Мінсоцполітики України від 30.03.2017 № 526);
• Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15;
• Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4 (далі — ПБЕЕС);
• Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики від 25.07.2006 № 258 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.02.2012 № 91№; далі — ПТЕЕС).

1.3. Електробезпека – це система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля, статичної електрики.

1.4. Працівники з ІІ групою з електробезпеки належать до електротехнологічного персоналу, який обслуговує установки електротехнологічних процесів, вантажопідіймальних механізмів, ручних електричних машин, переносних та пересувних струмоприймачів, складного енергонасиченого виробничо-технологічного обладнання, під час роботи якого необхідно постійно проводити технічний нагляд, зміну, коригування ведення технологічних режимів за допомогою штатних засобів регулювання електроапаратури, електроприводів.

Основні знаки з електробезпеки на підприємстві

СКАЧАТИ

1.5. Працівники, які мають II групу з електробезпеки, повинні:

• чітко усвідомлювати небезпеку, пов’язану з роботою в електроустановках;
• знати і вміти застосувати на практиці правила безпеки в обсязі, потрібному для роботи, яка виконується;
• знати будову і улаштування електроустановок;
• знати, що таке струмоведучі і струмопровідні елементи, що таке заземлення і з яких складових воно складається, як безпечно подати живлення на електроустановку і зняти з неї напругу, а також, до якої мережі і яким чином можна підключати електроустановку;
• уміти практично надавати домедичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків.

1.6. Для присвоєння II групи з електробезпеки електротехнічні працівники, адміністративно-технічні, інспектувальні, чергові, ремонтні та оперативно-ремонтні працівники повинні мати мінімальний стаж роботи в електроустановках з попередньою групою.

1.7. Особам, молодшим за 18 років, не дозволяється присвоювати групу з електробезпеки вище II.

1.8. Працівнику, який пройшов перевірку знань за ПБЕЕС, видається посвідчення встановленої форми із зазначенням групи з електробезпеки, яке він зобов’язаний мати при собі під час роботи.

1.9. Дія електричного струму на організм людини.

1.9.1. Електрична енергія, як фактор підвищеної невидимої небезпеки, це реальна небезпека ураження електричним струмом при контакті з електроустановками, що призводить до тяжких наслідків (порушення серцевої діяльності, зупинка дихання, шоковий стан, опіки) чи втрата життя.

1.9.2. Наявність небезпеки і ймовірність ураження струмом можна визначити лише за такими ознаками, як робота електродвигунів, світильників, нагрівальних елементів тощо чи за умови використання спеціальних приладів.

 Група з електробезпеки для керівників підприємств: чи обов’язкова

1.9.3. Чинниками, що впливають на тяжкість ураження електрострумом, є:

• величина струму, що протікає через організм (5-10 мА);
• величина напруги доторкання;
• електричний опір організму людини (1000 – 50.000 Ом);
• частота і тип струму;
• шлях протікання струму через організм (руки, голова, ноги, внутрішні органи, серцево-судинна система);
• індивідуальні особливості та стан організму (вживання алкоголю, вік);
• час дії струму;
• неочікуваність дії струму;
• середовище – температура, вологість, струмопровідність підлоги, навність агресивних речовин тощо.

1.9.5. Через дію електричного струму на організм людини виникають термічні, електролітичні та біологічні ураження.

1.9.6. Електротравми поділяються на:

• місцеві електротравми — електричний опік, електричні знаки, металізація шкіри;
• загальні електротравми, за яких уражається весь організм людини через порушення діяльності нервової системи, нормальної діяльності життєво важливих органів.

1.9.7. Електричний опік — це струмовий опік у мережах до 2 кВ і опік дугою. Дуга може виникати під час випадкових коротких замикань в електроустановках під час проведення робіт під напругою, вимірів переносними приладами та ін. У мережах з напругою вище 10 кВ дуга може виникати під час наближення людини до струмопровідних частин, що перебувають під напругою.

1.9.8. Електричні опіки поділяються на опіки:

• І ступеня – почервоніння шкіри;
• ІІ ступеня – пухирі;
• ІІІ ступеня – значні опіки з ушкодженням до 30 % тіла;
• ІV ступеня – опіки не тільки значних частин тіла (понад 30 % шкіряного покрову), а й вигоряння м’язів аж до кісток.

1.9.9. Електричні знаки — це плями сірого чи блідо-жовтого кольорів на поверхні шкіри, як правило, безболісні (загрубіння шкіри в місцях протікання струму).

1.9.10. Металізація шкіри є наслідком проникнення углиб шкіри парів металу, коли людина опиняється поблизу від місця утворення електричної дуги. Можлива при коротких замиканнях.

1.9.11. Офотольмогічна дія – дія ультрафіолетового випромінювання електричної дуги на сітчатку очей з частковою або повною втратою зору.

1.9.12. Скорочення м’язів рук, легенів, серця, язика, дихальних шляхів, інших внутрішніх органів. При цьому наступає кисневе голодування.

1.9.13. Електролітична дія – характеризується тим, що під час протікання струму через внутрішні органи, в яких міститься кислота (шлунковий сік) та вода (70 % в організмі), здійснюється електроліз, що призводить до руйнування клітин людини, ушкоджуються внутрішні органи, виникають гастріти, коліти, виразки шлунку, інші ушкодження.

1.9.13. Параліч серцевої діяльності — може виникнути, як унаслідок безпосередньої дії електричного струму, що проходить через область серця, — первинна фібриляція, так і через рефлекторний спазм артерій — вторинна фібриляція.

1.9.14. Параліч дихання є наслідком впливу електричного струму на м’язи грудної клітки, що забезпечують процес дихання. Утруднення дихання відчувається при 20-25 мА змінного струму, яке підсилюється зі зростанням сили струму. При тривалому впливі струму настає асфіксія — удушення через нестачу кисню і надлишок вуглекислоти в організмі людини.

1.10. Для захисту працівників в умовах електричного поля для роботи в електроустановках до 1000 В включно застосовуються відповідні електрозахисні засоби.

1.11. При виконанні робіт в умовах електричного поля, параметри якого перевищують допустимі, застосовуються індивідуальні екранувальні комплекти одягу та екранувальні пристрої.

1.12. Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників засобами захисту, за організацію належних умов їх зберігання, проведення періодичних оглядів і випробувань, вилучення непридатних засобів несе власник.

1.13. Електрозахисні засоби повинні оглядатись перед кожним їх застосуванням. При цьому перевіряється: справність засобу, відсутність тріщин, подряпин та деформації ізолювальних елементів, а також терміни проведення чергової перевірки.

Працівника вразило електричним струмом. Що робити?

МИХАЙЛО ЧЕМЕРИС експерт із питань домедичної допомоги, директор ліцею № 208 м. Києва, вчитель медико-санітарної підготовки

Як врятувати життя потерпілому й не наразитися на небезпеку самому?

Скористайтеся порадами експерта

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи працівник повинен:

• ознайомитися зі станом та режимом роботи устаткування на своїй дільниці в обсязі, встановленому відповідними інструкціями;
• у разі проведення робіт позмінно, одержати від працівника попередньої зміни інформацію про стан обладнання, за яким необхідно вести ретельний нагляд для запобігання аваріям та неполадкам, а також про стан устаткування, що перебуває в ремонті або резерві;
• перевірити стан освітлення, відрегулювати його рівень, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, вимикачів, розеток, заземлювальних пристроїв тощо;
• перевірити і прийняти інструменти, матеріали, ключі від приміщень, засоби захисту, оперативну документацію та інше;
• ознайомитись з усіма записами та розпорядженнями за час, що минув за період останньої зміни;
• підготувати необхідні засоби індивідуального захисту;
• оформити, якщо це нормативно передбачено, приймання зміни у відповідному журналі.

2.2. Перед виконанням робіт з підвищеною небезпекою, які проводяться за розпорядженням або нарядом-допуском, переконатися в належному оформленні документації, пройти цільовий інструктаж та виконувати заходи, передбачені нарядом-допуском, розпорядженням, вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

2.2.1. Видалити із зони проведення робіт з підвищеною небезпекою сторонніх осіб, звільнити робоче місце від зайвих предметів і матеріалів, огородити за необхідності робочу зону та встановити знаки безпеки.

2.3. Одягти спецодяг.

2.4. Робоче місце повинно утримуватись в у чистоті, захаращення робочого місця і проходів не допускається.

2.5. Не допускається використовувати ручний електричний інструмент, переносні світильники, електрообладнання, електрообігрівачі, комп’ютери і допоміжне обладнання до них, що мають ушкодження.

2.6. Про всі виявлені неполадки і дефекти доповісти керівництву для вжиття заходів щодо їх усунення.

Як зміни в законодавстві впливають на роботу спеціаліста з охорони праці під час війни

3. Вимоги безпеки під час роботи.

3.1. Під час роботи працівник зобов’язаний:

• утримувати обладнання в технічно-справному стані;  
• використовувати безпечні прийоми праці;
• користуватися спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту за їх призначенням;
• не допускати на своє робоче місце сторонніх осіб;
• не виконувати роботи, не передбачені змінним завданням;
• здійснювати постійний контроль за справністю обладнання, інструментів, блокувальних, вмикаючих і вимикаючих пристроїв, сигналізації, електропроводки;
• звертати увагу на поведінку інших працівників, стан їх здоров’я, застосування ними безпечних прийомів праці;
• вести затверджену у встановлкеому порядку технічну і оперативну документацію;
• своєчасно і якісно забезпечувати проведення заземлення (занулення) корпусів електроустаткування;
• застосовувати за потреби для захисту електромережі та для безпеки роботи з електротехнологічним устаткуванням пристрої захисного відключення;
• правильно користуватись відповідними засобами захисту (діелектричні рукавички, килимки, боти і калоші, підставки, що ізолюють інструмент, тощо).

3.2. Під час роботи не допускаються сторонні розмови, також слід забепечити дотримання встановлених перерв в роботі, згідно з затвердженими на підприємстві правилами внутрішнього трудового розпорядку.

3.3. У разі виявленні електричного струму на корпусі електрообладнання, а також виявлення пошкоджених електророзеток, ізоляції струмопровідних дротів слід негайно припинити роботу і вжити відповідних попереджувальних заходів. У місцях, де можливе ураження струмом працівників, необхідно вивісити попереджувальні написи (знаки).

3.4. Забороняється:

• працювати при недостатньому освітленні;
• курити в приміщеннях;
• залишати без нагляду електронагрівальні прилади;
• торкатись відкритих неогороджених струмопровідних частин електрообладнання (пошкоджені вилки, розетки, дроти з пошкодженою ізоляцією тощо);
• допускати потрапляння вологи на електрообладнання, вимикачі, електророзетки;
• виконувати вологе прибирання обладнання, яке увімкнене в електромережу;
• забивати цвяхи, скоби та інші металеві предмети в місця, де може бути схована електропроводка;
• виконувати роботу на обладнанні, досвіду роботи з яким працівник не має;
• працювати несправним електроінструментом;
• працювати без засобів індивідуального захисту;
• вимикати електроінструмент та інше обладнання шляхом смикання за провід живлення;
• наступати на прокладені на землі електричні дроти й кабелі тимчасової проводки;
• користуватись саморобними надовшувачами, які не відповідають встановленим вимогам;
• залишати без догляду увімкнене електрообладнання.

3.5. Під час роботи в електроустановках без зняття напруги на струмовідних частинах або поблизу від них необхідно дотримуватись таких вимог:

• огородити розташовані поблизу робочого місця струмовідні частини, що перебувають під напругою, і до яких можливий дотик;
• працювати в діелектричному взутті або стоячи на діелектричному килимку;
• застосовувати інструмент із ізолювальними рукоятками, чи користуватися діелектричними рукавицями;
• тримати ізолювальні частини засобів захисту за рукоятки до обмежувального кільця;
• користуватися тільки сухими і чистими ізолювальними частинами засобів захисту з непошкодженим лаковим покриттям;
• не торкатися ізоляторів електроустановки, що перебуває під напругою, без застосування електрозахисних засобів;
• не працювати у зігнутому стані, якщо у разі випрямлення відстань до струмовідних частин буде меншою, ніж встановлена нормами;
• не застосовувати металевих драбин, не працювати стоячи на ящиках або інших сторонніх предметах;
• під час снігопаду, дощу, туману не допускається виконання робіт, які вимагають застосування захисних ізолювальних засобів.

3.6. Працівник бере участь у виконанні приписів органів державного нагляду за охороною праці, служби охорони праці підприємства за напрямом своєї діяльності.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після закінчення роботи необхідно привести в порядок робоче місце.

4.2. Відключити і знеструмити обладнання та світильники.

4.3. Прибрати інструменти і матеріали, що використовувались у виробничому процесі в призначене для їх зберігання місце.

4.4. Перевірити зроблені за час роботи записи в експлуатаційних журналах. Внести відповідні записи у змінний журнал.

4.5. Зняти спецодяг та засоби індивідуального захисту, покласти їх у відведене для них місце.

4.6. Повідомити безпосереднє керівництво про виявлені під час роботи неполадки і несправності обладнання та про інші фактори, що впливають на безпеку праці.

4.7. Здійснити інші заходи, які передбачені посадовою інструкцією чи іншими локальними актами.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У разі виникнення аварійних ситуацій і аварій (поява запаху газу, задимлення, виявлення підвищеного тепловиділення від устаткування, підвищеного рівня шуму при його роботі, несправності заземлення, загоряння матеріалів і обладнання, раптовому припиненні подачі електроенергії та інше) працівник вживає заходи щодо їх ліквідації згідно з планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

5.2. У випадку, якщо він самостійно не спроможний вжити належних заходів з усунення виявлених порушень в роботі обладнання, працівник зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника, а у випадку його відсутності — керівника вищого рівня та викликати за необхідності представників аварійної та технічної служб.

5.3. При пожежі, задимленні або загазованості потрібно негайно вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення відповідно до затвердженого плану евакуації та приступити до ліквідації пожежі наявними засобами пожежогасіння. При цьому при загорянні електрокабелю та електроустаткування необхідно їх негайно знеструмити.

5.4. У разі нещасного випадку (травми) слід надати домедичну допомогу потерпілому, за необхідності викликати швидку медичну допомогу.

Дізнайтеся більше про інформаційні ресурси з охорони праці_Журнал



Перейти до відео

5.5. Домедична допомога при ураженні струмом надається послідовно, зокрема потрібно:

• усунути вплив на організм небезпечних факторів (звільнити від дії електричного струму, загасити одяг);
• оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, загрозу для його життя;
• виконати необхідні заходи щодо порятунку потерпілого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу);
• викликати швидку медичну допомогу чи лікаря, або вжити заходів щодо транспортування потерпілого в найближчу лікувальну установу;
• підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медиків.

5.6. Звільнення потерпілого від дії електричного струму здійснюється шляхом негайного відключення тієї частини електроустановки, якої торкається потерпілий.

5.7. Для відокремлення потерпілого від струмопровідних частин слід скористатися засобами захисту, що не проводять електричний струм, чи відтягнути потерпілого за сухий одяг.

5.8. Для ізоляції рук, працівник котрий надає допомогу, повинен одягти діелектричні рукавички або обмотати руки сухим одягом. Можна використати для ізолювання гумовий килимок чи інші предмети, що не проводять електричний струм.

5.9. В усіх випадках необхідно виконувати вимоги нормативних документів та вказівки керівництва щодо ліквідації аварії та усунення її наслідків.