Відповідь
Скачати Наказ про перенесення відпустки з виробничих потребПрацівник 1 серпня 2018 року влаштувався на роботу на посаду підсобного робітника. 2 жовтня він завершив навчання і перейшов на посаду покрівельника рулонних покрівель та покрівель зі штучних матеріалів 3-го розряду. Відповідно до наказу керівника підприємства «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» працівник отримав право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю сім календарних днів. Як правильно розрахувати тривалість додаткової відпустки працівника за перший робочий рік? Чи враховують при визначенні тривалості додаткової відпустки святкові та неробочі дні?
Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) установлює такі види щорічних відпусток:
- основна відпустка (ст. 6);
- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7);
- додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8);
- інші додаткові відпустки.
Відповідно до ст. 5 Закону про відпустки при визначенні тривалості щорічних відпусток, зокрема основної, додаткових, святкові та неробочі дні не враховують.
У перший рік роботи працівник має право на щорічні основну і додаткові відпустки повної тривалості тільки після шести місяців безперервної роботи на підприємстві. Якщо відпустки надають до закінчення цього терміну, їх тривалість визначають пропорційно відпрацьованому часу. Виняток — випадки, які передбачає ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки.
Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника надають одночасно зі щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Тому стаж роботи, який дає право на відпустку, розраховують окремо для основної і додаткових відпусток.
Так як працівник розпочав працювати підсобним робітником 1 серпня 2018 року, а 2 жовтня його перевели на посаду покрівельника рулонних покрівель та покрівель зі штучних матеріалів (далі — покрівельник) на робоче місце зі шкідливими умовами праці відповідно до результатів атестації робочих місць. Через шість місяців роботи на підприємстві, тобто після 31 січня 2019 року, працівник має право отримати щорічну відпустку повної тривалості (24 к. д. основної відпустки + 7 к. д. додаткової відпустки).
Компенсація за невикористану частину відпустки суміснику
Однак така можливість є у працівника лише у перший рік роботи. Потім він може отримувати щорічні відпустки в будь-який час відповідного робочого року. При цьому конкретну тривалість щорічних додаткових відпусток визначають за ст.-ст. 7-8 Закону про відпустки, а саме:
- за роботу із шкідливими та важкими умовами праці — встановлюють колективним договором або трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах;
- за особливий характер праці — встановлюють колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Додаткові відпустки надають пропорційно фактично відпрацьованому часу.
Облік часу, який працівник відпрацював в зазначених умовах, здійснює власник або уповноважений ним орган. Законодавство не визначає, як саме здійснювати такий облік, тому роботодавець вирішує це самостійно.
У другий рік роботи покрівельнику нададуть додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці вже за фактично відпрацьований час роботи із шкідливими умовами праці. За потреби слід зробити перерахунок її тривалості з урахуванням наданої додаткової відпустки авансом у перший рік роботи.
Як бути, якщо працівник звільнився до закінчення робочого року, за який він вже отримав відпустку повної тривалості? Щоб ліквідувати заборгованість, власник або уповноважений ним орган має провести відрахування із заробітної плати працівника за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого часу (ст. 22 Закону про відпустки).
