Додаткова відпустка офісних працівників

Як розрахувати додаткову відпустку

Нормативне регулювання

Як призначають щорічну додаткову відпустку, регулює Закон про відпустки від 15.11.1996 № 504/96-ВР. Згідно зі ст. 8 цього Закону існують такі види щорічних відпусток:

• основна відпустка;
• додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
• додаткова відпустка за особливий характер праці;
• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки тощо).

Щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці надають:

• окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або яку виконують в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я;
• працівникам із ненормованим робочим днем.

Такі відпустки надають за відповідними списками.

Конкретну тривалість такої відпустки встановлюють трудовим або колективним договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Розглянемо детальніше, чи мають право офісні працівники на додаткову відпустку за особливий характер праці, а саме за роботу з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням і за ненормований робочий день.

Якщо ви працюєте з комп’ютером

Ольга ЧЕРНЕТЕНКОексперт із охорони праці

Працівники проводять увесь робочий час за комп’ютером. Чи належить їх робота до шкідливої? Чи мають право такі працівники

на щорічну додаткову відпустку

Додаткова відпустка за роботу з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням

Право на відпустку за особливий характер праці визначають за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (далі — Список).

Зверніть увагу! Щоб підтвердити право на додаткову відпустку за особливий характер праці та встановити її тривалість, атестація робочих місць за умовами праці не вимагається.

Позицією 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку передбачено, що усі працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, зокрема на персональному комп’ютері, та яким тривалість щорічної відпустки не визначена іншими актами законодавства, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.

До часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад (п. 6-7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.1998 № 16).

Відповідно, якщо працівник працює з персональним комп’ютером, то ті дні, коли ця робота становить не менше половини тривалості робочого дня, зараховують до стажу, що дає право на таку відпустку.

Чи можна відправити працівників у відпустку без збереження зарплати на час воєнного стану

Додаткова відпустка за ненормований робочий день

Додаткову відпустку за ненормований робочий день надають працівникам за списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Її тривалість — до семи календарних днів.

Додаткову відпустку надають як компенсацію за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодично виконувати службові завдання понад встановлену тривалість робочого часу.

Конкретну тривалість такої відпустки встановлюють колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором.

На працівників із ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві режим робочого часу. У зв’язку з цим власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад установлену тривалість робочого часу.

Що таке ненормований робочий день

Ненормований робочий день на підприємствах незалежно від форми власності можна встановлювати для керівників, спеціалістів і працівників, а саме:

• осіб, праця яких не підлягає точному часовому обліку;
• осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості;
• осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.

Список професій і посад, на яких можна застосовувати ненормований робочий день, визначають колективним договором.

При цьому аналізують чинники відповідно до Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.1997 № 7:

• потреба виконувати роботу понад нормальну тривалість робочого дня;
• коло обов’язків;
• обсяг виконаних робіт (навантаження);
• ступінь напруженості;
• складність і самостійність у роботі.

Ці чинники враховують і тоді, коли визначають розмір компенсації за роботу в таких умовах. Тобто те, якою буде конкретна тривалість додаткової відпустки за ненормований робочий день.

Якщо сторони колективного договору визначили необхідність установити працівнику щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день, його посаду вносять до вказаного Списку.

Зверніть увагу, що згідно зі статтею 10 Закону про відпустки щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці надають понад щорічну основну відпустку за однією підставою. Працівник має сам обрати, за якою підставою її отримати.

Додаткову відпустку за кількома підставами нормує п. 1 Постанови № 1290, який зазначає, що щорічні додаткові відпустки з кількох підстав надають працівникам, професії та посади яких позначені у Списках значком *.

Такі працівники мають право на щорічні додаткові відпустки за двома підставами: за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці. Тривалість відпусток сумують.