Охорона праці при роботі з комп’ютером: що потрібно знати
Нормативне регулювання
ЕОМ експлуатують на підставі такого нормативно-правового акта:
- Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями, затверджені наказом Мінсоцполітики від 14.02.2018 № 207.
План комплексних перевірок на 2026 рік (швидкий пошук)
Вимоги щодо улаштування увідної мережі електроживлення ЕОМ регламентують:
- Правила улаштування електроустановок, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.07.2017 № 476 (глава 3 «Релейний захист»);
- Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258;
- Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4 (НПАОП 40.1-1.21-98).

Вимоги до улаштування та експлуатування комп’ютерних класів визначають:
- Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів систем загальної середньої освіти, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 16.03.2004 № 81 (НПАОП 80.0-1.12-04).
Загальні вимоги пожежної безпеки під час експлуатації комп’ютерної техніки визначають:
- Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 № 1417;
- Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджені наказом МОН України від 15.08.2016 № 974.
Приміщення, в яких планується установка та подальша робота з комп'ютером, повинні відповідати проєктній документації будівлі, погодженій з уповноваженими державними органами.
Обов’язки роботодавця
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний під розписку поінформувати працівника про стан робочого місця. Це включає повідомлення про всі фізичні, психофізіологічні та біологічні фактори, які ще не усунуто (наприклад, рівень освітленості або зорове навантаження), та їх можливий вплив на здоров’я.
Допуск до роботи з ноутбуком, монітором чи іншим екранним пристроєм можливий лише після проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці. Це правило діє як при прийнятті на роботу, так і при кожній суттєвій модифікації обладнання чи зміні організації робочого процесу.
Під час облаштування робочих місць пріоритет надається устаткуванню, яке не створює надлишкового шуму та тепловиділення.
- Шум: має відповідати нормам ДСН 3.3.6.037-99.
- Ергономіка: робоче місце має бути адаптованим під фізіологічні потреби працівника (регульовані крісла, підставки, відсутність відблисків на екрані).
Оскільки старий ДСанПіН 3.3.2.007-98 втратив чинність, роботодавець повинен самостійно встановити внутрішні регламентовані перерви для відпочинку за рахунок тривалості робочої зміни. Це критично для запобігання зоровій втомі та розладам опорно-рухового апарату. Рекомендовано впроваджувати перерви кожні 1-1,5 години роботи.
Роботодавець зобов'язаний за власний кошт організовувати медичні огляди (згідно з наказом МОЗ № 1393).
Згідно зі ст. 13 Закону «Про охорону праці», роботодавець має проводити лабораторні дослідження умов праці. Головна мета — вчасно виявити ризики погіршення зору, виникнення стресу чи фізичного перенапруження та вжити заходів для їх усунення.
Наказ про проведення атестації робочих місць
Вимоги до особистого робочого місця працівника
Організація робочого простору при роботі з комп'ютерною технікою сьогодні базується на принципах антропометрії та мінімізації професійних ризиків. Нижче наведено ключові вимоги до облаштування робочих місць згідно з чинним законодавством України.
Конструкція та габарити робочого місця мають бути спроєктовані таким чином, щоб забезпечити працівнику достатній простір для вільної зміни робочого положення та рухів. Це є критичним фактором для профілактики розладів опорно-рухового апарату.
Відповідно до вимог безпеки, усі рівні випромінювання від екранних пристроїв повинні бути зведені до гранично допустимих значень. Під цим розуміється такий вплив факторів довкілля (шуму, вібрації, температури, електромагнітних полів), який не спричиняє соматичних або психічних розладів, а також негативних змін у стані здоров’я чи працездатності працівника.
Організація робочого місця має гарантувати гармонійну відповідність усіх елементів устаткування ергономічним, антропологічним та психофізіологічним вимогам. Розташування техніки повинно враховувати характер виконуваних робіт та індивідуальні особливості працівника.
Освітленість робочої зони має забезпечувати оптимальний контраст між екраном та навколишнім середовищем. На заміну скасованим нормам 1998 року, сьогодні слід керуватися вимогами ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення». Освітлення повинно бути організоване так, щоб уникати відблисків на екрані та надмірного зорового напруження.
У виробничих приміщеннях з екранними пристроями параметри повітряного середовища повинні підтримуватися на постійному рівні. Нормативним орієнтиром залишаються Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, які регламентують допустимі показники температури та вологості залежно від категорії важкості праці.
Робочий стіл повинен мати:
- достатню площу для гнучкого розміщення монітора, клавіатури, документів та периферійного обладнання;
- матову поверхню з низькою відбивною здатністю для запобігання світловим завадам.
Для підтримання фізіологічно правильної постави робоче крісло має бути стійким та мобільним. Конструкція крісла обов'язково повинна передбачати:
- регулювання сидіння за висотою;
- регулювання спинки за висотою та кутом нахилу;
- наявність підставки для ніг (за індивідуальною потребою працівника) для забезпечення стійкої опори та розвантаження нижніх.
Мінімальні вимоги безпеки під час роботи та до екранних пристроїв
Для безпечної експлуатації екранних пристроїв встановлено такий регламент:
- перед початком зміни екран слід очистити від пилу. Після завершення роботи або у разі виникнення аварійної ситуації пристрій необхідно негайно відключити від електромережі;
- не допускається ремонт чи налагодження техніки безпосередньо на робочому місці під час виконання основних обов'язків. Заборонено втручатися в конструкцію захисних пристроїв або працювати з несправним обладнанням (нестабільне зображення, сторонні звуки).
При виконанні операторських робіт з високим нервово-емоційним напруженням роботодавець зобов'язаний забезпечити оптимальний мікроклімат згідно з ДСН 3.3.6.042-99.
Сучасні стандарти безпеки висувають жорсткі вимоги не лише до фізичних параметрів техніки, а й до зручності інтерфейсів.
Монітор та клавіатура
- Зображення має бути стабільним, без миготіння. Символи – чіткі, з можливістю легкого регулювання яскравості та контрастності працівником.
- Монітор повинен вільно нахилятися та повертатися. Клавіатура має бути автономною (відокремленою від екрана) з матовою поверхнею та контрастним маркуванням клавіш для запобігання втомі рук.
- Устаткування не повинно бути джерелом надлишкового тепла або шкідливого випромінювання (за межами видимого спектра).
Програмне забезпечення та адаптація завдань
Найважливішим аспектом організації цифрового робочого місця є відповідність софту людському чиннику. Роботодавець зобов'язаний забезпечити використання такого програмного забезпечення, яке:
- повністю відповідає робочим завданням;
- є інтуїтивно зрозумілим та простим у використанні;
- адаптоване до рівня знань та професійного досвіду конкретного працівника.
Дізнайтеся від експерта, як скласти акт медоглядів працівників, що працюють за комп’ютером
Небезпеки під час роботи з комп’ютерною технікою
Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що можуть впливати на користувача:
- напруга зорових органів і пов’язана з нею втома та побічні ефекти;
- монотонність праці, значний обсяг інформації, оброблюваної за одиницю часу;
- тривале перебування в одному і тому самому статичному положенні, що викликає застійні явища в організмі;
- нервово-емоційне напруження при роботі на ПК;
- різного виду випромінювання (при використанні відео моніторів на електронно-променевих трубках);
- ураження електричним струмом та інше.
