Трудовий договір vs цивільно-правовий договір: у чому відмінність

Відповідь

Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю Далі – КЗпП).

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання такої форми є обов’язковим для випадків, наведених у ст. 24 КЗпП.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення належним чином оформленого трудового договору та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.

Натомість, цивільно-правовий договір – це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності.

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Маєте працівників, з якими не оформили трудового договору? Тоді вам потрібно знати про адміністративну відповідальність за допуск працівника до роботи без трудового договору

Отже, трудовий договір – це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально–визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати певну трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт чи послуг.

Вам може бути цікаво: Організаційні заходи у разі залучення підрядника до робіт на території підприємства

Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

За даними Управління Держпраці у Полтавській області

Гарячі статті

• Порядок розслідування нещасних випадків
• Покажчик НПАОП 2019
• Навчання з питань охорони праці
• Штрафи за порушення законодавства про працю у 2019 році