Державна політика в галузі охорони праці

Відповідь

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України ВРУ і спрямовується на створення належних та безпечних умов праці, запобігання нещасним випадкам та профзахворюванням.

 Читайте на порталі: Положення про систему управління охороною праці на підприємстві

Відповідно статті 4 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII державна політика в галузі охорони праці базується на наступних принципах:

• пріоритетність життя і здоров’я працівників, цілковитої відповідальності роботодавця за створення безпечних та здорових умов праці;
• підвищення рівня промислової безпеки, який реалізується шляхом забезпечення повного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
• комплексного рішення задач у сфері охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм із цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;
• соцзахисту працівників, повного відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань;
• встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів господарської діяльності;
• адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психофізіологічного стану;
• використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить діючому законодавству;
• інформування населення, проведення навчання, профпідготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
• забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами населення під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та загальнодержавному рівнях;
• використання міжнародного досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі співробітництва між державами.

 

Гарячі статті

• Порядок розслідування нещасних випадків
• Покажчик НПАОП 2019
• Навчання з питань охорони праці
• Штрафи за порушення законодавства про працю у 2019 році