Який порядок проведення психофізіологічної експертизи? Хто повинен проходити психофізіологічну експертизу та які нормативні акти регулюють її проведення? Відповіді читайте далі.
Для чого потрібна психофізіологічна експертиза
Процедурою, яка оцінює психофізіологічні можливості працівника ефективно виконувати певний вид діяльності та психологічну придатність до виконання робіт підвищеної небезпеки, є психофізіологічна експертиза (ПФЕ).
Під час ПФЕ визначають:
- рівень розвитку уваги, пам’яті;
- стійкість до впливу стресів;
- здатність орієнтуватися у просторі;
- швидкість реагування;
- інші якості, необхідні для роботи в напружених і небезпечних умовах.
Результати психофізіологічних тестів дають змогу оцінити професійно важливі психофізіологічні якості працівника та ухвалити рішення щодо успішності та надійності його діяльності.
Нормативне регулювання
Законодавець з метою реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності встановив обмеження щодо виконання роботи працівником, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я, та одночасно передбачив можливість допуску роботодавцем до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, осіб, які мають висновок психофізіологічної експертизи.
Правовою підставою для проведення експертного дослідження працівників є стаття 5 Закону України «Про охорону праці», в якій зазначено, що до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
У наказі Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» (п. 3.2) також зазначено, що до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджений наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці від 23.09.1994 № 263/121 (далі — Перелік № 263).
Що стосується переліку робіт підвищеної небезпеки, які потребують наявності висновку ПФЕ, то нині він відсутній.
За відсутності переліку робіт підвищеної небезпеки, який потребує наявності висновку ПФЕ, потрібно керуватися ст. 13 Закону про охорону праці. Вона зобов’язує роботодавця створити на робочому місці здорові та безпечні умови праці, зокрема завдяки функціонуванню системи управління охороною праці (СУОП).
На виконання вимог ст. 5 Закону про охорону праці роботодавець має право самостійно, з урахуванням специфіки своєї діяльності, як елемент СУОП, визначати перелік робіт підвищеної небезпеки, відповідно до якого його працівники проходитимуть ПФЕ. А з огляду на те, що основні психофізіологічні показники МОЗ розробило тільки для робіт, де є потреба у професійному доборі, то роботодавці керуються переважно Переліком № 263.
Така інформаційно-рекомендаційна аргументація викладена в листі Держгірпромнагляду України від 19.06.2014 «Щодо проведення психофізіологічної експертизи».
Завантажте заявку на проведення психофізіологічної експертизи
Психофізіологічна експертиза працівників підприємства
Оцінити професійно важливі психофізіологічні якості працівника можна лише провівши психофізіологічні тести.
Процедура ПФЕ полягає у виконанні обстежуваним певного набору тестових методик, за результатами яких проводиться аналіз окремих складових елементів діяльності й фіксуються окремі показники сприйняття, перероблення інформації, характеристики емоційно-вольових та особистісних проявів, психомоторних і поведінкових реакцій тощо.
Таким чином можна отримати прогнозовану оцінку успішності та надійності діяльності працівника при виконанні конкретної роботи підвищеної небезпеки, чи такої, що потребує професійного добору.
Психофізіологічна експертиза працівників проводиться:
- під час прийому на роботу.
- під час попередніх, періодичних медичних оглядів.
- під час переведення з одного виду робіт на інший.
У процесі психофізіологічного обстеження визначається рівень розвитку таких якостей працівника, як увага, пам’ять, стійкість до впливу стресів, орієнтація у просторі, швидкість реагування та інші професійно важливі якості, необхідні для надійної роботи в напружених і небезпечних умовах.
Періодичність проведення психофізіологічної експертизи як правило, збігається з термінами проведення медичних оглядів працівників певних категорій.
Дізнайтеся про права та пільги осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану
Де проводять психофізіологічну експертизу працівників
Психофізіологічний добір та експертизу в Україні проводять понад 90 спеціалізованих підрозділів системи психофізіологічної експертизи. Крім того, вони встановлюють строк дії висновку ПФЕ.
Предметом психофізіологічної експертизи є ⇒
- стан фізичного здоров’я особи;
- емоційні, психологічні, інтелектуальні та кваліфікаційні здібності та характеристики робітника.
Після того, як працівник проходить відповідні тести, йому видається висновок, для допуску до виконання конкретного виду робіт підвищеної небезпеки.
Хто повинен проходити психофізіологічну експертизу
Згідно з Переліком № 263 проходженню психофізіологічної експертизи підлягають працівники, які виконують:
- усі види підземних робіт;
- роботу в кесонах, барокамерах, замкнутих просторах;
- водолазні роботи;
- роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов'язані з підйомом на висоту;
- роботи по обслуговуванню діючої електроустановки;
- роботи, пов'язані із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо- та вогненебезпечних виробництвах;
- роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї;
- аварійно-рятувальні роботи та роботи по гасінню пожеж;
- роботи, пов'язані з управлінням наземним, підземним, повітряним та водним транспортом;
- роботи, пов'язані з нервово-емоційним напруженням (авіадиспетчери, диспетчери по управлінню рухом залізничного транспорту, оператори енергетичних систем);
- роботи по технічному обслуговуванню і експлуатації компресорних нафтоносних та газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- газопроводів;
- роботи, пов'язані з бурінням, видобутком та переробкою нафти, газу, конденсату та підготовкою їх до транспортування та зберігання;
- роботи, які безпосередньо пов'язані з виробництвом чорних та кольорових металів.
Роботодавцям варто враховувати, що найбільшого професійного ризику зазнають працівники старшої вікової групи, які протягом значної кількості часу перебувають під впливом небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. Вже після 4 років в умовах підвищеної небезпеки адаптаційно-компенсаторні механізми організму виснажуються. Саме тому перед продовженням роботи працівників старшої вікової групи в умовах підвищеної небезпеки так важливо провести психофізіологічну експертизу.
Висновок психофізіологічної експертизи
Після того, як працівник проходить тести психофізіологічної експертизи, лікарі визначають, до якої групи професійної придатності він належить за своїми професійно важливими психофізіологічними якостями. Інформацію про це містить Висновок психофізіологічної експертизи.
Групи професійної придатності
Існує чотири групи, до яких можуть віднести працівника за результатами психофізіологічної експертизи.
Перша група професійної придатності
За своїми психофізіологічними якостями повністю відповідає вимогам щодо виконання роботи підвищеної небезпеки. Працівники, які отримали в результаті тестування такий висновок, повною мірою відповідають професійним вимогам для виконання робіт підвищеної небезпеки.
Друга група професійної придатності
Працівники, які отримали в результаті тестування такий висновок, в цілому відповідають професійним вимогам до виконання робіт підвищеної небезпеки. При цьому існує низка незначних нюансів, які не мають особливого впливу на результат виконання робіт.
Третя група професійної придатності
Працівники, які отримали в результаті тестування такий висновок, можуть бути допущені до виконання робіт підвищеної небезпеки, з обмеженнями, які регламентуються лікарем-психофізіологом в індивідуальному порядку, залежно від виду робіт, конкретних умов професійної діяльності працівника. Також зазначений висновок передбачає, що працівник потребує проведення повторної психофізіологічної експертизи через один рік під час проходження чергового медичного огляду.
Четверта група професійної придатності
За своїми психофізіологічними якостями обстежуваний не відповідає вимогам щодо виконання роботи підвищеної небезпеки. Працівники, які отримали в результаті тестування такий висновок, не можуть бути допущені до виконання робіт підвищеної небезпеки. Остаточне рішення про придатність (або непридатність) працівника для роботи за професією приймає голова комісії з проведення медичних оглядів.
Висновок психофізіологічної експертизи підписують лікар-психофізіолог і керівник спеціалізованого підрозділу психофізіологічної експертизи. Підписи закріплюють печаткою.
Якщо за результатом ПФЕ встановлено, що працівник не відповідає професійним вимогам та не може бути придатним до виконання конкретного виду робіт, роботодавець має вжити профілактичних заходів:
- призначити додаткове поглиблене медичне обстеження для виявлення можливих функціональних зрушень, чи початкових проявів розладу здоров‘я працівника;
- оптимізувати виробничу діяльність — відпрацювання робочих поз і рухів, розміщення інструментів чи устаткування, тренування пам'яті та уваги, координації рухів, вестибулярного апарату тощо.
Негативний висновок ПФЕ — це також підстава для заходів, спрямованих на зниження ризику виникнення нещасних випадків і виробничого травматизму:
- працівника переводять на менш відповідальні ділянки роботи або на іншу посаду, не пов'язану із виконанням робіт підвищеної небезпеки;
- проводять додаткові тренування та інструктаж, що може частково компенсувати невідповідність певних професійно важливих якостей;
- проводять додаткову перевірку знань з питань охорони праці.
Остаточне рішення про придатність або непридатність працівника до роботи за професією ухвалює голова комісії з проведення медичних оглядів.
Дізнайтеся про 
