Володимир Дрозд — сертифікований експерт Європейського співтовариства з охорони праці (CE ESOSH). Досвідчений фахівець-практик, який підкаже, як діяти інженеру ОП в будь-якій ситуації
Незважаючи на вимоги законодавства, в Україні завжди досить велика кількість робочих місць з небезпечними та шкідливими виробничими факторами, не завжди санітарно-побутові умови праці відповідають нормативним вимогам. Багато людей потерпає від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві. Однією із причин такого становища є незадовільний стан безпеки праці та неналежні праці на підприємствах.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про охорону праці» працівники мають право на належні умови праці на робочих місцях, безпеку технологічних процесів, машин і механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, та санітарно-побутові умови що відповідають законодавству.
Безпека виробництва забезпечується тільки при постійній оцінці та ефективному контролі за виробничими ризиками та належними умовами праці, своєчасному прийнятті управлінських рішень та вжиття необхідних заходів на основі достовірної та повної інформації стану охорони та безпеки праці на робочих місцях.
забезпечення безпечних та здорових умов праці на робочих місцях;
виконання запланованихзаходівз охорони та безпеки праці;
мінімізація ризиків;
визначення пріоритетності, ефективності та доцільності заходів.
Згідно з кращими практиками вважається, що моніторинг направлений на:
перевірку відповідності роботи системи управління охороною праці та завдань, які нею встановлені;
підвищення швидкості необхідних оперативних рішень та реагування на всіх рівнях контролю;
перевірку відповідності бажаному результату;
виявлення змін при веденні безпечних умов праці;
оптимальний вибір цілей та завдань у сфері охорони праці.
Складові системи моніторингу
Система моніторингу небезпечних факторів полягає у взаємозв'язку технічного, програмного і методичного забезпечення з необхідністю взаємного контролю результатів спостереження та визначення корегувальних дій в системі управління охороною праці. Система моніторингу небезпечних факторів виступає складовою системи пріоритетного перерозподілу економічних та людських ресурсів на необхідні заходи з охорони та безпеки праці на робочих місцях.
Задля безпечного виконання робіт роботодавцеві необхідно провести моніторинг всіх наявних ризиків: фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних, організаційних.
Хто має проводити моніторинг
Для проведення моніторингу на підприємстві створюються комісії для проведення моніторингу, до складу яких входять найкращі фахівці структурних підрозділів та підприємства. Звичайно, дані фахівці повинні досконало знати обладнання та виробничі процеси, а також здатні аналізувати небезпеки та виявляти ризики на робочих місцях. Обов’язки та права членів комісії з моніторингу визначаються розпорядчими документами підприємства.
інформацію про виконання приписів, наказів, розпоряджень тощо;
протоколи конференцій по прийняттю колективного договору і розгляду його виконання;
протоколи нарад з питань охорони праці.
Результати моніторингу
Члени комісії, за результатами моніторингу, роблять відповідні висновки щодо наявних небезпек (або їх відсутності) та розробляють заходи зменшення їх впливу на працівників.
Терміни виконання даних заходів та відповідальні особи узгоджуються з керівником структурного підрозділу. Це важливо, адже для виконання дуже часто необхідні фінансові та людські ресурси.
За результатами моніторингу роботодавець приймає відповідні рішення для покращення умов та безпеки праці на робочих місцях.
Висновок
Роботодавець повинен пам’ятати, що відповідно до статті 6 Закону України «Про охорону праці» працівник має повне право відмовитись від дорученої роботи, якщо створюються виробничі ситуації, що є небезпечними для його життя та здоров’я або для людей, що його оточують.
