Зміст статті
Методика організації евакуації
Методика планування заходів з евакуації (далі – Методика) встановлює вимоги до документації, необхідної для планування заходів по рятуванню та вивезенню населення і матеріальних цінностей із осередку надзвичайної ситуації або збройного конфлікту.
Обов’язок щодо забезпечення виконання норм Методики покладається на центральні та територіальні органи державної влади, а також на суб’єкти господарювання в межах їх компетенції.
Комісія з питань евакуації
З метою виконання Методики в державних органах, на підприємствах, установах та організаціях створюються спеціальні органи – комісії з питань евакуації. Невеликим підприємствам, чисельність штату яких не перевищує 50 осіб, дозволяється замість утворення комісії призначити відповідального робітника, який виконуватиме функції комітету одноосібно.
Для початку планування евакуації комісія приймає окреме рішення розпорядчого характеру, в якому визначаються:
- аналіз наявної ситуації та майбутні ризики виникнення надзвичайної події;
- зони, в яких необхідно буде здійснювати заходи з евакуації;
- безпечні місця для розміщення евакуйованого населення та майна;
- кількість часу, потрібного для повної евакуації населення та майна;
- порядок і маршрути вивезення населення та майна;
- централізоване керування процесом евакуації;
- заходи збереження здоров’я та життя людей, а також майна.
За наслідками прийнятого рішення комісії відповідного рівня оформлюють наступні документи:
- комісії з питань евакуації державних органів влади – план евакуації співробітників апарату;
- комісії з питань евакуації територіальних органів влади – план евакуації населення, що проживає в межах відповідної адміністративної одиниці, та план приймання і розміщення евакуйованих людей;
- комітети підприємств – план евакуації працівників.
Ці плани щороку уточнюються до 1 березня станом на 1 січня поточного року. Внесення змін до планів засвідчується підписом голови комісії з питань евакуації.
Прийняті плани евакуації підписуються головою комісії, затверджуються головою уповноваженого органу або директором підприємства та погоджуються з органом, на території якого планується розміщення врятованих людей. У разі необхідності внесення змін до Планів, такі зміни підлягають затвердженню з боку голови комісії.
Повноваження щодо загальної координації діяльності в сфері організації евакуації покладаються на Державну службу України з надзвичайних ситуацій.
З метою підтримки планів евакуації в актуальному стані територіальні органи влади щорічно до 15 березня поточного року зобов’язанні надсилати в електронній формі уточнені заходи з евакуації до ДСНС України.
План евакуації працівників
Форма Плану евакуації працівників повинна складатись із текстової та графічної частини, що наочно допоможе постраждалим зорієнтуватися на місці події.
Текстова частина плану евакуації працівників
Текстова частина плану евакуації має охоплювати наступні теми:
Розробка заходів з організації евакуації
- перелік уповноважених органів, відповідальні особи за виконання заходів з евакуації;
- способи інформування населення про необхідність евакуації;
- розподіл населення за категоріями;
- системи аварійного оповіщення;
- маршрути виведення і вивезення людей та майна з небезпечної зони;
- правила користування транспортними засобами у разі виникнення аварії;
- надання першої медичної допомоги постраждалим;
- безпечні зони розміщення евакуйованих осіб тощо.
Заходи для забезпечення проведення евакуації
- забезпечення централізованого управління рятувальною операцією;
- рекомендовані системи зв’язку та комунікацій;
- транспортне забезпечення, в тому числі розрахунок необхідної кількості автомобілів для вивезення людей і майна, кількість та строк виконання рейсів, маршрути руху транспорту, місця посадки та висадки евакуйованих осіб;
- медичний інвентар та забезпечення;
- бригади для охорони громадського порядку та супроводження евакуації (проведення інструктажів, надання консультативної допомоги);
- першочергове життєзабезпечення врятованих людей в безпечних районах;
- календарний графік проведення навчальних заходів з евакуації.
Евакуація окремих груп населення (маломобільні громадяни, діти тощо) - відповідно до розділу 5 Методики.
При складанні плану евакуації, що призначений для робітників підприємств, установ або організацій будь-якої форми власності та підпорядкування, необхідно передбачити такі аспекти:
- система оповіщення та місце збору робітників;
- оптимальні маршрути евакуації;
- календарний план інструктажів щодо невідкладних дій у разі настання надзвичайних подій;
- правила евакуації за допомогою транспортних засобів та їх розподіл їх між відокремленими відділами;
- розміщення робітників у безпечній зоні;
- можливі дії для запобігання поширенню аварії;
- порядок прийняття рішень та управління заходами з евакуації.
Організація охорони праці
Графічна частина плану евакуації працівників
На графічній частині (схемі) плану евакуації позначаються:
- місце розташування органів евакуації та найближчих оперативно-рятувальних бригад;
- межі зон виникнення надзвичайних подій;
- пункти посадки та висадки людей;
- безпечні зони розміщення евакуйованих осіб;
- маршрути руху транспортних засобів;
- розташування аварійних виходів;
- пости регулювання дорожнього руху;
- лікарські установи та пункти надання медичної допомоги;
- розміщення точок зв'язку;
- інші необхідні позначення, розрахунки та об’єкти.
У випадку наявності декількох маршрутів евакуації їм привласнюють окремі номери та зображують їх різним кольором. На дорогах вивезення людей автотранспортом вказуються відправні точки, назви міст і населених пунктів, через які проходитиме автоколона.
На маршрутах, призначених для пішої евакуації людей, позначаються місця відпочинку з розрахунку необхідності перепочинку кожні 1,5-2 години руху.
Роботи та устаткування підвищеної небезпеки
