Розслідування пожеж

Автор
юрист-практик, експерт з питань охорони праці
В яких нормативних актах встановлено порядок розслідування пожеж, як здійснюється облік пожеж та визначаються матеріальні збитки від них — розповідаємо у статті.

Нормативне регулювання

Пожежею називають неконтрольований процес горіння, внаслідок якого знищується або пошкоджується майно, природні ресурси, а також виникають небезпечні чинники, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей, тварин, негативно впливають на навколишнє природне середовище Таке визначення дає Кодекс цивільного захисту України (п. 32 ст. 2).

Як встановити протипожежний режим на підприємстві

Пожежна безпека, тобто стан захищеності життя та здоров’я людини, майна, навколишнього природного середовища від пожеж, досягається шляхом проведення організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки працівників, зниження майнових втрат та створення умов для швидкого гасіння пожеж.

Статтею 130 КЦЗ встановлено, що для організації діяльності єдиної державної системи цивільного захисту центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також суб’єктами господарювання затверджуються відповідні плани діяльності з питань цивільного захисту, зокрема щодо:

  • реагування на надзвичайні ситуації;
  • локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків на об’єктах підвищеної небезпеки;
  • цивільного захисту на особливий період;
  • проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій тощо.

Розслідування пожеж  Зверніть увагу, суб’єкт господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше розробляє та затверджує не план, а інструкцію щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

Порядок розслідування пожеж

Розслідування пожеж регламентуються Порядком спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов’язаних з пожежами (далі — Порядок спільних дій), затвердженим наказом МВС України від 24.07.2017 № 621.

Відповідно до вимог вказаного Порядку спільних дій:

  • органи поліції проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на виявлення, фіксацію та збирання доказів, установлення обставин виникнення пожеж, а також умов, що призвели до їх виникнення, установлення осіб, причетних до вчинення правопорушень та їх притягнення до відповідальності згідно з вимогами чинного законодавства, а також забезпечення відшкодування збитків, завданих потерпілим;
  • територіальні органи ДСНС залучаються для встановлення причин виникнення пожеж, а також обставин і умов, що сприяли їх виникненню.

Керівники структурних та територіальних підрозділів Головного управління національної поліції, а також структурних підрозділів територіальних органів ДСНС у межах повноважень забезпечують виїзди слідчо-оперативних груп поліції (далі — СОГ), уповноважених посадових осіб ДСНС та її територіальних органів на кожну пожежу.

Після прибуття на місце пожежі члени СОГ з’ясовують обставини щодо виникнення та розвиток пожежі, місце виникнення, час, умови перебігу та причини вчинення правопорушення, встановлюють свідків, прикмети осіб, які причетні до виникнення пожежі, забезпечують фіксацію доказової інформації а також встановлюють інші обставини.

Для участі в огляді місця пожежі обов’язково залучаються спеціалісти з гасіння, ліквідації та дослідження пожежі, за потреби можуть залучатися відповідні спеціалісти газового господарства, енергонагляду та технічного нагляду, з ремонту побутової техніки, з контролю за устаткуванням, ремонтом та експлуатацією систем пічного опалення тощо.

Розслідування пожеж Як обрати й безпечно експлуатувати вогнегасники

Порядком спільних дій також затверджена форма протоколу огляду місця події, пов’язаного з пожежею, та надано окремі роз’яснення щодо її заповнення.

Слід також зазначити, що у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на підприємстві утворюється комісія з розслідування таких випадків відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженому постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок).

Медичні заклади незалежно від форми власності зобов’язані протягом доби повідомити територіальні органи ДСНС про звернення чи доставку до них для надання медичної допомоги осіб з тілесними ушкодженнями чи отруєнням, отриманими під час пожежі (її вторинних проявів), або тих, що померли від травм і впливу небезпечних факторів пожежі, з поданням висновку про причину смерті.

Також страхові організації незалежно від форми власності зобов’язані у 3-денний строк письмово повідомляти територіальні органи ДСНС про звернення до них юридичних та фізичних осіб із заявою про страховий випадок, спричинений пожежею.

Згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків у разі отримання інформації про нещасний випадок від пожежі роботодавець зобов’язаний протягом однієї доби повідомити орган ДСНС з використанням засобів зв’язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення за формою встановленою додатком 2 зазначеного Порядку.

Ведення обліку пожеж

Стаття 131 Кодексу зобов’язує вести єдиний облік надзвичайних ситуацій у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.

Облік пожеж здійснюжться з метою проведення аналізу причин та умов виникнення пожеж, визначення витрат на їх гасіння, оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів та об’єктів, прогнозування ситуації та розроблення превентивних заходів для недопущення пожеж та загибелі чи травмування людей, запобігання знищенню матеріальних цінностей (майна) та захисту від пожеж довкілля, створення умов для їх гасіння.

Загальні вимоги до ведення обліку пожеж та їх наслідків, зокрема і спричинених воєнними (бойовими) діями, врегульовані Порядком обліку пожеж та їх наслідків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030 (далі — Порядок № 2030), в редакції постанови КМУ від 07.04.2023 № 313.

Порядком № 2030 визначено, що обліку підлягають усі пожежі незалежно від місця їх виникнення, причин та наслідків, крім пожеж визначених пунктом 4 Порядку.

Облік пожеж та їх наслідків ведеться територіальними органами ДСНС — у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, за винятком пожеж, облік яких здійснюють:

  • Держлісагентство — у лісах державних підприємств, що належать до сфери його управління;
  • Мін’юст — в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;
  • Міноборони, Міненерго,  МВС, СБУ, Національна поліція, ДАЗВ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держспецзв’язку, Адміністрація Держприкордонслужби — на територіях, об’єктах і транспортних засобах, які належать до сфери їх управління.

Підстава — пункт 6 Порядку № 2030.

Обліку також підлягають усі особи, загиблі та травмовані внаслідок пожеж, крім осіб, що загинули чи травмовані внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень або вчинення інших насильницьких дій, вбивства (замах на вбивство) чи самогубства (спроби самогубства) шляхом самоспалення.

Загиблий на пожежі — це особа, виявлена загиблою на місці пожежі та смерть якої має прямий причинний зв’язок із пожежею (внаслідок дії небезпечних чинників пожежі або їх вторинних проявів).

Травмований на пожежі — це особа, що зазнала тілесних або інших ушкоджень безпосередньо під час пожежі, її ліквідації або рятування з місця пожежі.

Заклади охорони здоров’я, незалежно від форми власності зобов’язані впродовж доби повідомляти територіальним органам ДСНС про звернення чи доставку до них для надання медичної допомоги осіб із тілесними ушкодженнями чи отруєнням, отриманими під час пожежі, або тих, що померли від травм і впливу небезпечних чинників пожежі, із наданням впродовж місяця висновку (довідки) судово-медичної експертизи про причину смерті.

Документом, що засвідчує факт пожежі, є акт про пожежу, який складається представником органу виконавчої влади, що веде облік пожеж відповідно до пункту 6 Порядку № 2030, на місці пожежі не пізніше 24 годин із моменту ліквідації пожежі чи подання письмової заяви та підписується комісією, до складу якої входить не менше трьох осіб, зокрема представник органу виконавчої влади, що веде облік пожеж, власник об’єкта (постраждалий) або його представник та свідок або поліцейський. Так скеровує пункт 5 Порядку № 2030.

Перевірку повноти і якості ведення обліку пожеж у центральних органах виконавчої влади, інших державних органах, зазначених у пункті 6 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, один раз на п’ять років проводить ДСНС.

Дізнайтеся більше про Інформаційні ресурси з охорони праці_Система

Дізнайтеся більше про Інформаційні ресурси з охорони праці_Система

Перейти до відео

Визначення матеріальних збитків від пожеж

Визначення розміру збитків є одною зі складових частин розслідування пожеж.

Матеріальні втрати від пожежі — це сума прямих, побічних збитків і витрат на гасіння пожежі за цінами, що діють на час виникнення пожежі. Облік прямих, побічних збитків і витрат на гасіння пожежі ведеться окремо.

Прямі та побічні збитки від пожежі визначаються:

  • завдані суб’єктам господарювання та іншим юридичним особам — на підставі довідок про оціночну вартість знищених та/або пошкоджених матеріальних цінностей (акта оцінки знищеного та/або пошкодженого майна, експертного висновку знищеного та/або пошкодженого майна, висновків експертів), складених згідно із законодавством;
  • завдані фізичним особам — на підставі відомостей страхових організацій, витягів із рішень судових органів, висновків експертних організацій з надання відповідних послуг, висновків експертів, документів чи письмових відомостей, наданих власниками матеріальних цінностей (майна).

Витрати на гасіння пожежі визначаються за методикою, затвердженою МВС.

Органи державної влади, місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, інші юридичні та фізичні особи зобов’язані впродовж 10 діб із моменту ліквідації пожежі подавати територіальному органу ДСНС документи (довідки, витяги, письмові заяви тощо) про суму прямих та побічних збитків, завданих пожежею, та суму врятованих матеріальних цінностей.

Контроль за веденням обліку пожеж у центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб і відповідальність за достовірність інформації про випадки пожеж покладається на їх керівників.



зміст

Вебінар ОП

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді