Вибухонебезпечні зони

UA RU
Автор
юрист-практик, експерт з питань охорони праці
Щоб запобігти виникненню пожеж і вибухів, електрообладнання конструюють і виготовляють з урахуванням вибухопожежонебезпечних зон. Зі статті ви дізнаєтеся про класифікацію вибухонебезпечних зон та особливості кожної з них.

 

Підставою для встановлення нормативних вимог щодо конструктивно-планувальних рішень на промислових об’єктах, а також вирішення інших питань забезпечення їх вибухопожежобезпеки є визначення категорій приміщень та будівель виробничого, складського і невиробничого призначення за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Електробезпека: як організувати експлуатацію електроустановок

Що потрібно знати про вибухопожежну та пожежну небезпеку приміщень

Категорія пожежної (вибухопожежної) небезпеки — це класифікаційна характеристика пожежної (вибухопожежної) небезпеки будинку (або частини будинку у межах протипожежного відсіку), приміщення, зовнішньої установки, що визначається кількістю та пожежовибухонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) в них, з урахуванням особливостей технологічних процесів виробництв.

Відповідно до нормативів приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д).

Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

У таблиці категорії приміщень наведено згідно з пунктом 6.1. розділу 6 ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою від 15.06.2016 № 158.

Категорія приміщення

Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться
(зберігаються, переробляються, транспортуються) у приміщенні

1

2

А

вибухопожежо-
небезпечна

Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не вище 28 °С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні газопароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, який перевищує 5 кПа, і/або речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа

Б

вибухопожежо-небезпечна

Горючі пил і/або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху вище 28 °C, горючі рідини, нагріті вище температури спалаху, у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило-, пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа

В

пожежонебезпечна

Горючі гази, легкозаймисті, горючі і/або важкогорючі рідини, а також під час взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним; тверді горючі і/або важкогорючі речовини і матеріали (включно з горючим пилом і/або волокнами), за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються), не відносяться до категорій А або Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих, горючих та важкогорючих речовин і/або матеріалів на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж·м-2. Якщо питома пожежна навантага не перевищує 180 МДж·м-2, то приміщення відноситься до категорії Д за умови виконання вимог пунктів 7.6.5 та 7.6.8

Г

помірно
пожежонебезпечна

Негорючі речовини і/або матеріали у гарячому, розпеченому і/або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, утворенням іскор і/або полум’я; горючі гази, рідини і/або тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо

Д

знижено
пожежонебезпечна

Речовини і/або матеріали, що зазначені вище для категорій приміщень А, Б і В (крім горючих газів, горючих пилу і/або волокон), а також негорючі речовини і/або матеріали в холодному стані (за температури навколишнього середовища), за умов, що приміщення, в яких знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються) зазначені вище речовини і/або матеріали, не відносяться до категорій А, Б або В

 

Після визначення категорії приміщень визначається категорія будівель у цілому.

123.png Зверніть увагу! Найбільшу небезпеку становлять електроустановки, розташовані у вибухонебезпечних зонах.

Безпечність устаткування досягається шляхом правильного вибору технологічних схем і елементів конструкцій, використанням механічних автоматизованих пристроїв з дистанційним керуванням, використанням у конструкціях нешкідливих матеріалів, дотриманням ергономічних вимог тощо.

Нормативне регулювання

Нормативним документом, який містить класифікацію вибухонебезпечних зон, є Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі — Правила), затверджені наказом Мінсоцполітики від 21.06.2001 № 272 (НПАОП 40.1-1.32-01).

Згідно з Правилами вибухонебезпечною зоною є простір у приміщенні або навколо зовнішньої установки, в якому наявне вибухонебезпечне середовище, яке може утворюватися внаслідок природних чи виробничих чинників у такій кількості, що вимагає вжиття спеціальних заходів при конструюванні електрообладнання та під час його монтажу і експлуатації.

У приміщенні вибухонебезпечною вважається зона в межах до 5 м по горизонталі та вертикалі від обладнання, з якого можливе виділення горючих газів або парів легкозаймистих рідин (ЛЗР).

Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким здійснюються вибір і розміщення електроустановок, визначається технологами разом з електриками відповідної проектної або експлуатаційної організації.

У Правилах вказано, що газо-пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні — вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.

Характеристика вибухонебезпечних зон

Вибухонебезпечна зона класу 0 є простором, у якому вибухонебезпечне середовище наявне постійно або протягом тривалого часу. Така зона може існувати тільки в межах корпусів технологічного обладнання і, набагато рідше, — в робочому просторі (вугільна, хімічна, нафтопереробна промисловість).

Прикладом зони класу 0 може бути резервуар, у якому зберігається бензин.

Вибухонебезпечна зона класу 1 — це простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи електроустановки, яка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів.

Прикладом зони класу 1 може бути муловідстійник ацетиленової станції.

Вибухонебезпечна зона класу 2 є простором, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо і виникає, то нечасто і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) не повинні розглядатися під час проектування електроустановок.

Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газо-пароповітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості.

Прикладом зони класу 2 може бути фарбувальне приміщення за наявності основного та резервного вентиляційних агрегатів.

До вибухонебезпечної зони класу 20 належить простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Як правило, це відбувається всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.

Прикладом зони класу 20 можуть бути верстати, що використовуються у технологічному процесі отримання борошна.

Електрообладнання: вимоги пожежної безпеки

Вибухонебезпечна зона класу 21 це простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.

Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пилоповітряної суміші.

Прикладом зони класу 21 може бути приміщення для здрібнювання кам’яного вугілля за відсутності резервних агрегатів системи аспірації.

Вибухонебезпечна зона класу 22 є простором, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися нечасто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії. Така зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення.

Прикладом зони класу 22 можуть бути виробничі приміщення млина.

Згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні для всіх будівель та приміщень виробничого характеру та лабораторій повинна бути визначена категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони, які повинні бути позначені на вхідних дверях та на межах таких зон.

Клас зони

Опис вибухонебезпечної зони

Клас 0

Простір, у якому вибухонебезпечне середовище (далі – ВНС) наявне постійно або протягом тривалого часу.

Може бути лише в межах корпусів технологічного обладнання.

Клас 1

Простір, у якому ВНС може утворитися під час нормальної роботи (тут і далі «нормальна робота» — ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів).

Клас 2

Простір, у якому ВНС за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості) не мають розглядатися під час проектування електроустановок.

Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газо-, пароповітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості.

Клас 20

Простір:

  • у якому під час нормальної експлуатації (далі – НЕ) хмара вибухонебезпечного пилу наявна постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям;
  • де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Зазвичай це можливо всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.

Клас 21

Простір, у якому під час НЕ ймовірна поява пилової хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.

До цієї зони може належати простір:

  • поблизу місця порошкового заповнення або осідання;
  • де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пилоповітряної суміші.

Клас 22

Простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з’являтися нечасто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.

До цієї зони належать простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення.

 

Залежно від класу зони згідно з вимогами ПУЕ здійснюється правильний вибір типу виконання електроустаткування, що виключає можливість виникнення пожежі чи вибуху за умови підтримання допустимих режимів його експлуатації.

Усі електричні машини, апарати і прилади, розподільні пристрої,трансформаторні і перетворювальні підстанції, елементи електропроводки, струмоводи, світильники тощо мають використовуватися у виконанні, яке б відповідало класу зони з пожежовибухонебезпеки, тобто мали відповідний рівень і вид вибухозахисту або ступінь захисту оболонок згідно зі стандартами і правилами.

Над вибухонебезпечними зонами будь-якого класу як у приміщеннях, так і в зовнішніх вибухонебезпечних установках заборонено:

  • розміщувати електрообладнання без засобів вибухозахисту;
  • прокладати електропроводи і кабелі над цими зонами способами, що не допускаються у вибухонебезпечних зонах відповідно до Правил № 272.

Електроустаткування повинно мати чітке маркування щодо його вибухозахисних властивостей і ступеню захисту оболонки згідно з чинними нормативами.

 

Вебінар ОП

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді