Аудит пожежної та техногенної безпеки проводять, щоб проаналізувати стан діяльності суб’єкта господарювання або іншої юридичної особи щодо відповідності вимогам законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки будинків, споруд. Про порядок проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки — далі.
Порядок проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки затверджено постановою Кабміну від 02.05.2023 № 436 (далі — Порядок № 436). Він визначає механізм організації та проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки.
На які вимоги цього нормативного акта мають передусім звернути увагу керівники і відповідальні особи підприємств, коли організовуватимуть такий аудит, для чого він потрібний, які етапи аудиту — розповідаємо у статті.
Кодекс цивільного захисту України (КЦЗ) надає таке визначення аудиту (стаття 461):
Аудит пожежної та техногенної безпеки — це аналіз стану діяльності суб’єкта господарювання або іншої юридичної особи, що проводять за його заявою, щоб запобігти, виявити та усунути порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Під час проведення аудиту, зокрема, аналізують стан діяльності суб’єкта господарювання або іншої юридичної особи щодо відповідності вимогам законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки будинків, споруд, у тому числі об’єктів будівництва, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та форми власності, територій, систем (засобів) протипожежного захисту, автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення та інших систем, які не входять до їх складу, але з ними функціонально пов’язані, зовнішнього (внутрішнього) протипожежного водопостачання, вогнезахисту та блискавкозахисту.
Строк аудиту не може перевищувати 10 робочих днів.
Етапи аудиту
Аудит пожежної та техногенної безпеки складається з підготовчого, основного та заключеного етапів.
Підготовий етап
Під час час цього етапу відбувається:
ознайомлення з діяльністю суб’єкта аудиту щодо забезпечення пожежної та техногенної безпеки на об’єкті аудиту;
попереднє вивчення об’єкта аудиту, в тому числі його об’ємно-планувальних та конструктивних рішень, характеристик (загальна площа, кількість поверхів, наявність горищ, підземних та підвальних приміщень, кількість робочих місць та відвідувачів, клас наслідків (відповідальності), ступінь вогнестійкості, ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки суб’єкта аудиту, системи (засоби) протипожежного захисту, автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення та інші системи, які не входять до їх складу, але з ними функціонально пов’язані, зовнішнє (внутрішнє) протипожежне водопостачання, вогнезахист конструкцій та блискавкозахист);
проведення аналізу наявної в суб’єкта аудиту проектної та технічної документації, організаційно-розпорядчих та інших документів з питань пожежної та техногенної безпеки;
складення плану проведення аудиту, що повинен включати поетапні заходи з їх детальним описом, строком проведення та необхідними ресурсами, який затверджується керівником організації, що проводить аудит, і погоджується із суб’єктом аудиту або уповноваженою ним особою.
здійснення інших заходів, передбачених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами з питань пожежної і техногенної безпеки;
проведення огляду (обстеження) об’єкта аудиту щодо його відповідності вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Підстава — пункт 3 Порядку проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки.
Хто проводить аудит пожежної та техногенної безпеки
Суб’єкт господарювання або інша юридична особа, щодо яких проводиться аудит, можуть самостійно визначати організацію, яка буде проводити аудит. Це передбачено пунктом 5 Порядку № 436.
Вимоги до організацій
Аудит проводиться організаціями незалежно від форми власності, які внесено до відповідного реєстру, визначеного законом. Критерії, яким повинні відповідати організації, що проводять аудит пожежної та техногенної безпеки, затверджені наказом МВС від 05.04.2023 № 277.
Зокрема, така організація повинна мати атестат про акредитацію Національного агентства з акредитації відповідно до вимог стандарту ДСТУ ENISO/IEC 17020:2019 (ENISO/IEC 17020:2012, IDT; ISO/IEC 17020:2012, IDT) Оцінка відповідності. Вимоги до роботи різних типів органів з інспектування (в частині проведення робіт у сфері пожежної та техногенної безпеки).
Для проведення аудиту організації залучають експертів у сфері пожежної та техногенної безпеки, які пройшли професійну атестацію та внесені до відповідного реєстру, визначеного законом. Як організації, що проводять аудит, так і експерти під час провадження своєї професійної діяльності несуть відповідальність згідно із законодавством.
Суб’єкти аудиту або уповноважені ними особи на час проведення аудиту мають забезпечити експерту (експертам) безперешкодний доступ до будівель, споруд та територій об’єкта аудиту, а також до інформації, документів і матеріалів, необхідних для його проведення.
Засоби вимірювальної техніки та обладнання, що застосовуються експертом під час проведення аудиту, повинні відповідати нормативно-правовим актам та нормативним документам, що містять вимоги до таких засобів та обладнання.
Організація та експерти, що проводять аудит, забезпечують відповідно до законодавства збереження (нерозголошення) комерційної таємниці та конфіденційної інформації щодо суб’єкта аудиту.
Аудит пожежної та техногенної безпеки проводиться відповідно до цивільно-правового договору, укладеного між організацією, що проводить аудит, та суб’єктом аудиту або уповноваженою ним особою згідно з вимогами законодавства за зверненням суб’єкта аудиту.
Зверніть увагу, цивільно-правовий договір про проведення аудиту не повинен містити положень, реалізація яких може вплинути на якість та результат аудиту, в тому числі результат не повинен залежати від умов оплати суб’єктом аудиту.
Суб’єкт аудиту подає звернення до організації, що проводить аудит, особисто, поштою або в електронній формі. Воно повинно містити:
найменування та контактні дані суб’єкта аудиту;
адресу фактичного місця розташування;
характеристики об’єкта аудиту — ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері пожежної та техногенної безпеки суб’єкта аудиту та клас наслідків (відповідальності);
інформацію про наявність на об’єкті аудиту систем (засобів) протипожежного захисту, зовнішнього/внутрішнього водопостачання, автоматизованих систем раннього виявлення загрози надзвичайних ситуацій та оповіщення населення.
Строк розгляду організацією, що проводить аудит, звернення не може перевищувати п’яти робочих днів з дати його реєстрації. За результатами розгляду звернення організація, що проводить аудит, повідомляє суб’єкту аудиту або уповноваженій ним особі про можливість (неможливість) проведення аудиту. Це можна зробити поштою або в електронній формі.
Аудит проводиться не пізніше 45 днів після отримання відповідного звернення суб’єкта аудиту або уповноваженої ним особи до організації, що проводить аудит, відповідно до законодавства.
За результатами аудиту організація, що його проводила, складає акт у трьох примірниках, типову форму якого затверджує МВС.
Акт містить детальний опис виявлених порушень із посиланням на вимоги нормативно-правових актів і нормативних документів, які порушили.
Перший і другий примірники акта надають суб’єкту аудиту в останній день, але не пізніше ніж протягом 45 днів із дати реєстрації звернення до організації, що проводить аудит. Роблять це в спосіб, що визначає цивільно-правовий договір. Третій примірник акта зберігає організація, що проводила аудит, у встановленому законодавством порядку.
За результатами аудиту об’єктів, які розташовані за різними адресами одного суб’єкта аудиту, складають окремі акти, якщо інше не визначає цивільно-правовий договір.
Акт дійсний протягом трьох місяців із дня, коли його склали.
За результатами аудиту організація, що його проводить, надає суб’єкту аудиту рекомендації, як усунути виявлені порушення, поліпшити стан пожежної та техногенної безпеки, якщо це передбачає цивільно-правовий договір.
Чи знаєте ви, 
Зверніть увагу, цивільно-правовий договір про проведення аудиту не повинен містити положень, реалізація яких може вплинути на якість та результат аудиту, в тому числі результат не повинен залежати від умов оплати суб’єктом аудиту.
