Що потрібно знати про цивільно-правовий договір на виробництві

Роботодавець може укласти з працівником як трудовий, так і цивільно-правовий договір (далі — ЦПД). Обидві форми договорів передбачені законодавством. Головне — не підміняти трудові відносини цивільно-правовими, адже за таке правопорушення роботодавцю загрожують штрафні санкції.

Цивільно-правовий договір на виробництві: що варто знати

Що таке цивільно-правовий договір і коли він потрібен

Cуб’єкт підприємницької діяльності вільний при укладенні договорів, зокрема у виборі контрагента та визначенні умов договору з громадянином на використання його праці. Це передбачено статтею 627 Цивільного кодексу України (ЦКУ) та статтею 46 Господарського кодексу України.

Зазвичай договори з громадянами на використання їх праці реалізуються відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП) у формі трудового договору.

У статті 24 КЗпП визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас згідно з цивільним законодавством суб’єкти господарювання мають право з метою забезпечення своєї діяльності на укладення з громадянами договорів цивільно-правового характеру (далі — ЦПД), зокрема:

• договорів підряду – в таких випадках правовідносини регулюються главою 61 ЦКУ (статті 837-891);
• договорів про надання послуг – правовідносини регулюються главою 63 ЦКУ (статті 901-907).

Зокрема, статтею 837 ЦКУ визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу

Трудовий договір — угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець — виплачувати працівнику заробітну плату та забезпечувати умови праці для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Про це йдеться у статті 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП).

На осіб, які працюють за трудовим договором, поширюється трудове законодавство, зокрема КЗпП, Закон про охорону праці.

ЦПД — угода, за якою одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник — прийняти й оплатити виконану роботу. На це вказує ст. 837 Цивільного кодексу України (ЦК). Формою ЦПД є договір підряду, трудова угода, договір доручення тощо.

Особа, яка працює за ЦПД, є підрядником, на якого не поширюється трудове законодавство. У цьому випадку замовник не повинен дбати про умови праці підрядника, визначати йому робоче місце, надавати обладнання, засоби з охорони праці, оплачувати відпустку та лікарняні. Такі особи не входять до облікової кількості штатних працівників.

Тобто предметом цивільно-правового договору є кінцевий результат, тут немає роботодавця і працівника, а є виконавець, який зобов’язується виконати у встановлений термін певну роботу або надати послугу, а з іншої сторони – замовник, який зобов’язується після прийняття роботи оплатити її згідно з умовами ЦПД.

Коли цивільно-правовий договір визнають трудовим договором

Під час перевірки підприємства орган контролю може визнати ЦПД трудовим, відповідно й відносини за цим договором — трудовими. Наведемо найпоширеніші ситуації підміни трудових відносин цивільно-правовими:

• підрядник виконує доручення посадових осіб підприємства, які визначають процес організації трудової діяльності; обсяг його обов’язків збігається з обов’язками за посадою (професією);
• підрядник керується внутрішніми актами підприємства — наприклад, правилами внутрішнього трудового розпорядку;
• на підприємстві видано наказ або розпорядження про прийняття на роботу підрядника;
• підрядник відмічається у книзі реєстрації виходу на роботу, на нього ведуть табель обліку робочого часу;
• з підрядником провели інструктаж з охорони праці, уклали додатковий договір про повну матеріальну відповідальність; йому видали засоби індивідуального захисту, надали матеріальну допомогу;
• у штатному розписі підприємства є вакантна посада, за якою визначено певні кваліфікаційні вимоги та функціональні обов’язки, проте їх фактично виконує фізична особа відповідно до ЦПД;
• після закінчення строку ЦПД, укладеного в письмовій формі, цей договір не переуклали або його дію не продовжили в порядку, встановленому цивільним законодавством, і фізична особа продовжувала виконувати визначені цим договором роботи з відома замовника.

Якщо ЦПД визнали трудовим, сторони цього договору набувають правового статусу працівника та роботодавця. При цьому відносини, що виникають за таким договором, регулюють норми не цивільного, а трудового права. Окрім того, на особу, з якою уклали нібито ЦПД, поширюються пільги й гарантії, визначені трудовим законодавством.

Згідно з частиною 5 статті 50 розділу IX Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI роботодавцям заборонено застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин та вчиняти дії, щоб приховати трудові відносини. Тому підміна трудових відносин цивільно-правовими є правопорушенням. 

Дізнайтеся більше про Інформаційні ресурси з охорони праці_Система



Перейти до відео

Штрафні санкції за допуск до роботи працівника без оформлення трудового договору

За порушення вимог законодавства про працю у разі допуску роботодавецем працівника до роботи без оформлення трудового договору передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств незалежно від форми власності та фізичних осіб -— підприємців, які використовують найману працю, в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ).

Повторне протягом року вчинення зазначеного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб (фізичних осіб – підприємців), від 1000 до 2000 НМДГ.

Що стосується відповідальності самого суб’єкта господарювання то вона встановлена статтею 265 КЗпП України.

Так, у випадку фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) до юридичних та фізичних осіб — підприємців застосовується штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Водночас до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження.

За вчинення вищезазначеного порушення повторно протягом 2-х років з дня виявлення порушення передбачено накладення штрафу у тридцятикратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

З 1квітня 2024 року місячний розмір мінімальної заробітної плати становитиме 8000 гривень.

Особливістю накладення штрафних санкцій є те, що згідно з Законом України »Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, не застосовуються.

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ

• Цивільний захист на підприємстві під час надзвичайної ситуації

Чи можна виконувати роботи підвищеної небезпеки за ЦПД

Законодавство не встановлює перелік видів робіт, до яких заборонено залучати осіб за ЦПД. Проте деякі нормативні документи визначають види робіт, до яких необхідно допускати осіб лише на умовах трудового договору. Наприклад, персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18‑річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із підприємством. Це передбачено ст. 11 Закону України «Про охоронну діяльність» від 22.03.2012 № 4616-VI.

Питання, пов’язані з укладанням та виконанням договорів підряду на будівництві, наприклад, регламентуються Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 (далі — Загальні умови).

Відповідно до п.п. 66—68 Загальних умов підрядник повинен:

• залучити робочу силу в необхідній кількості та відповідної кваліфікації, якщо інше не передбачено договором підряду;
• забезпечити дотримання трудового законодавства, зокрема  створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку найнятих ним працівників (додержання правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони тощо), а також проведення відповідного інструктажу.

Замовник у випадках, передбачених договором підряду, може вимагати від підрядника відсторонення працівників від виконання робіт (будівництва об'єкта) з обґрунтуванням такої вимоги.

Яких заходів необхідно вжити при організації робіт за ЦПД

Оскільки особа, залучена до роботи за ЦПД, не є працівником, а є підрядником, то на неї поширюється дія п. 2.6 розділу ІІ Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом МНС від 25.01.2012 № 67 (НПАОП 0.00-7.11-12). Зокрема у випадках, коли діяльність кількох суб’єктів господарювання здійснюється одночасно на одній території або в одній робочій зоні, має бути:

• забезпечено співробітництво між ними;
• налагоджено взаємне інформування, координація дій та осіб, які відповідають за невиконання вимог охорони праці, з урахуванням характеру діяльності щодо захисту від небезпек та запобігання їм відповідно до чинного законодавства.

Також  для робіт, до яких залучатимуть підрядників, необхідно розробляти заходи з охорони праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії, екологічної безпеки. Наприклад, на об’єктах будівництва здійснення таких заходів передбачають:

• п. 4.13 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»;
• п. 4.18 Правил безпеки під час реконструкції будівель і споруд промислових підприємств, затверджених наказом Мінпраці від 02.04.2001 № 151 (НПАОП 45.2-1.12-01);
• п. 6.1.2 Правил з охорони праці під час будівництва та ремонту об’єктів житлово-комунального господарства, затверджених Держжитлокомунгоспом від 01.01.1990 (НПАОП 45.2-1.02-90);
• пункти 1, 2 розділу ІІ, пункт 8 розділу V Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках (НПАОП 45.2-7.03-17), згідно з якими якщо підрядник виконує роботу, що входить до переліку видів будівельних робіт, на які поширюються вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, то замовник будівництва повинен забезпечити складання плану з охорони праці будівельного майданчика та призначити координаторів із питань охорони праці.

Охорона праці на будівельному майданчику: аналізуємо вимоги

Розслідування нещасних випадків з особами, які працюють за ЦПД

Як розслідувати нещасні випадки, що сталися, зокрема, з особами, які працюють за ЦПД, регулює Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок № 337).

Порядком встановлено, що факт перебуванняє потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо працівника фактично допустили до роботи без оформлення трудового договору, встановлюють посадові особи Держпраці або її територіального органу чи у судовому порядку (п. 10 Порядку № 337).

У разі настання нещасного випадку з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, повідомлення про нещасний випадок надається керівником підприємства (установи, організації), в інтересах якого виконувалися роботи (надавалися послуги), або представником орендодавця, балансоутримувача тощо, на території (об’єкті) якого сталися нещасний випадок  (п. 8 Порядку № 337).

Нещасні випадки з особами, які працюють за ЦПД, підлягають лише спеціальному розслідуванню (п. 10 Порядку № 337).

Під час розслідування нещасних випадків, що сталися з підрядниками, необхідно проаналізувати організаційні заходи, пов’язані з їх допуском на територію виробничого об’єкта замовника, зокрема щодо:

• наявності спільних заходів (плану) з охорони праці, інструктажу, правил внутрішньооб’єктового режиму тощо;
• наявності відповідної професійної підготовки осіб, які залучаюится до виконання підрядних робіт;
• спроможності  їх виконувати передбачувані види робіт або експлуатувати обладнання підвищеної небезпеки.

Обставини, за яких нещасний випадок визнається пов’язаним із виробництвом, зазначені у підпунктах 1—23 п. 52 Порядку № 337 (підстава — пп. 25 п. 52 Порядку № 337). Отже, у разі настання нещасного випадку під час виконання перелічених робіт особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, такий нещасний випадок вважатиметься пов'язаним із виробництвом.

Особливості розслідування нещасних випадків під час воєнного стану

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 59 внесено зміни до Порядку № 337, які унормували процедуру розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного стану. Згідно з нововведеннями нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій) під час виконання трудових обов’язків, зокрема і з особами, які працювали на умовах цивільно-правового договору, внаслідок бойових дій підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм.

Якщо комісія із спеціального розслідування не матиме доступу на територію підприємства, протокол щодо обстеження місця, в якому стався нещасний випадок, складається на підставі акта, складеного роботодавцем у довільній формі. У ньому він фіксує обстановку на робочому місці, стан машин, механізмів, обладнання, у якому вони перебували на момент настання нещасного випадку, використовуючи для цього наявну технічну документацію, дані бухгалтерського обліку, документи, що підтверджують право власності на майно, фото- та/або відеоматеріали, пояснення свідків тощо.

Чи проводити інструктажі для працівника, що працює за цивільно-правовим договором

У разі неможливості утворити комісію та провести спеціальне розслідування через загрозу життю та здоров’ю членам комісії, пов’язану з веденням воєнних (бойових) дій, роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці повинні в максимально можливому обсязі зібрати, зафіксувати та систематизувати інформацію, про нещасний випадок на виробництві, що надходить або стає відомою, з метою його подальшого розслідування відповідно до вимог Порядку № 337 після припинення воєнних (бойових) дій.