Існує декілька способів, як організувати роботу працівників при запровадженні воєнного стану. Залежно від умов, що склалися роботодавець обрати найбільш оптимальний для підприємства, а саме:
- перевести працівників на дистанційну роботу;
- оголосити простій;
- оформити відпустку;
- призупинити дію трудового договору.
У цій статті детальніше зупинимося на питаннях, які можуть виникнути у інженера охорони праці у зв'язку з оголошенням простою на підприємстві.
Де мають перебувати працівники під час простою
Простій на підприємстві
Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП).
Під час простою працівник не виконує трудові обов’язки, визначені трудовим договором. Тобто у процесі діяльності підприємства простій є винятковим випадком, коли працівник з об’єктивної причини тимчасово не має можливості виконувати свої трудові функції.
Згідно зі ст. 113 КЗпП про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб.
Зазвичай причини виникнення простою пов’язані з такими обставинами:
- припинення діяльності підприємства з вини роботодавця внаслідок перепрофілювання робіт, порушення підприємством договірних відносин з іншими суб’єктами господарської діяльності, відсутності попиту на вироблені товари (продукцію) тощо;
- втрата підприємством можливостей щодо експортування (реалізації) продукції (товарів) та в зв’язку з цим — доходів;
- призупинення виконання трудових обов‘язків з вини працівника через порушення техніки безпеки, трудової дисципліни, технологічного процесу чи пошкодження працівником обладнання (інструментів);
- внаслідок аварії, стихійного лиха, погодних умов, техногенної або природної катастрофи, інших не залежних від роботодавця чи працівника обставин, наприклад, запровадження воєнного стану та воєнні дії на території держави.
Наявність вказаних обставин надає роботодавцю право оголосити простій на підприємстві.
Чи може роботодавець вимагати, щоб під час простою працівники виконували свою роботу дистанційно
Порядок оформлення простою
Детальний порядок оформлення простою законодавством не встановлений. Як правило, на час простою не з вини працівника оформляються акт простою, в якому зазначаються: причини, що зумовили припинення роботи підприємства чи окремого структурного підрозділу (знищення чи пошкодження енергетичних та логістичних об'єктів, тимчасова окупація, руйнування будівель підприємства тощо), дата і час початку простою та час його прогнозованого закінчення.
Також видається наказ роботодавця в якому слід:
- вказати період запровадження простою або обставину, з якою пов’язуватиметься його припинення;
- зазначити працівників, на яких поширюється простій;
- визначити розмір заробітної плати, яка буде виплачуватися працівникам;
- призначити відповідальну особу за доведення до відома цього наказу відповідним працівникам.
У випадку, якщо простій має цілодобовий характер, роботодавець повинен у наказі обумовити необхідність присутності чи відсутності конкретних працівників на виробництві, зазначивши працівників, які перебувають на робочому місці відповідно до встановленого режиму роботи, але не виконують покладених трудових (посадових) обов’язків. Якщо за таких умов у період простою з працівниками станеться нещасний випадок, то він кваліфікуватиметься як нещасний випадок невиробничого характеру.
На здійснення роботодавцем вказаних вище кроків орієнтує і лист-роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 23 жовтня 2007 року № 257/06/187-07 «Щодо організації роботи під час простою на підприємстві».
Важливо знати! Відповідно до ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку тому окремі питання щодо здійснення організаційно-розпорядчих заходів у разі простою можуть бути ними врегульовані.
Запровадження простою під час воєнного стану
З початком війни в Україні запроваджено воєнний стан — особливий правовий режим, що діє на всій території нашої країни. Однак ситуація у різних регіонах країни не є однаковою, крім того, вона може динамічно змінюватися.
Зважаючи на те, що основною причиною для запровадження простою є відсутність умов, необхідних для виконання працівниками трудових функцій, власник підприємства для прийняття рішення про оголошення простою має враховувати ситуацію, що склалася, і, відповідно, можливість подальшої роботи власного підприємства.
Але на законодавчому рівні не встановлено вимог та умов щодо заборони або обмеження роботодавців у питанні прийняття ними під час війни рішення про запровадження простою (підприємства в цілому, окремого структурного підрозділу чи окремих працівників).
Поширеними під час воєнного стану підставами для запровадження простою є:
- розташування підприємства на тимчасово окупованій території;
- розташування підприємства в зоні бойових дій;
- повне або часткове руйнування підприємства внаслідок бойових дій тощо.
Зрозуміло, що у цих випадках роботодавці підприємств не можуть забезпечити працівникам нормального робочого процесу та гарантувати відсутність загрози їхньому життю.
Права працівників під час простою
У разі коли підприємство працює, але працівник без попередження роботодавця евакуювався в іншу місцевість на території України або за кордон і тому своєї роботи не виконує, для нього не можна встановити простій, оскільки він залишив робоче місце за власною ініціативою, що не може бути підставою для запровадження простою. Але з таким працівником можливо призупинити дію трудового договору, зберігши робоче місце.
Якщо працівник на дату оголошення простою на підприємстві перебував на лікарняному, немає правових підстав, щоб оформити йому в період тимчасової непрацездатності простій та коригувати облікову звітність та оплату.
Простій доцільно оформити з першого робочого дня, наступного за днем закінчення тимчасової непрацездатності.
Час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче ніж дві третини тарифної ставки встановленого працівникові розряду/окладу (ст. 113 КЗпП).
Охорона праці під час простою
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою (ч. 2 ст. 34 КЗпП України). У цьому випадку до початку роботи роботодавець має:
- поінформувати працівника про трудову функцію, яку він зобов’язаний виконувати (посада та перелік посадових обов’язків) на цій роботі та дату початку її виконання;
- визначити робоче місце та забезпечити необхідними для роботи засобами;
- поінформувати про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
- вказати про обов’язковість проходження інструктажу з охорони праці і протипожежної охорони, визначити порядок їх проведення тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону праці» працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля.
Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістом з охорони праці підприємства за участю інших відповідальних представників.
Як правило в разі оголошення простою всього підприємства частина працівників не відсторонюються від роботи, а залишаються безпосередньо виконувати свої службові обов’язки оскільки роботодавець повинен забезпечити:
- виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
- належне утримання та охорону будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування і здійснення моніторингу за їх технічним станом;
- вжиття заходів щодо усунення причин, які призвели до простою та інше.
Тому такі працівники зобов'язані і надалі штатно виконувати встановлені трудові функції, дотримуючись правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму роботи, вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
Якщо дозволяє специфіка роботи, роботодавець під час простою може перевести деяких працівників на дистанційну чи надомну роботу. При цьому він має забезпечити виконання вимог ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Зокрема таким працівникам потрібно систематично проводити інструктаж (навчання) з питань охорони праці і протипожежної безпеки в межах використання ними обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем.
Проведення інструктажів під час воєнного стану: відповіді на поширені запитання