Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру не завжди відбувається відповідно до вимог законодавства. Чому небезпечно так робити та до яких наслідків це може призвести — розповідає експерт.
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
Розслідування нещасних випадків проводиться для визначення їх обставин та причин. На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам у майбутньому, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.
Порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру (далі — Порядок № 270) затверджено постановою КМУ від 22.03.2001 № 270. Цим документом потрібно користуватися під час розслідування нещасних випадків невиробничого характеру у 2024 році.
Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров'я або смерті потерпілих.
Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад, який надає потерпілому відповідну довідку чи листок непрацездатності.
Які нещасні випадки підлягають розслідуванню
Відповідно до Порядку № 270 розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:
прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі — організації) і не використовувався в інтересах цієї організації;
переміщення повітряним, залізничним, морським, водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів;
виконання громадських обов’язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов’язків);
виконання донорських функцій;
участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);
участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;
проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов’язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;
використання газу у побуті;
вчинення протиправних дій проти особи, її майна;
користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;
виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;
стихійного лиха;
перебування в громадських місцях, на об’єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у рекреаційних зонах;
контакту з тваринами (у тому числі птахами, плазунами, комахами тощо) та рослинами (у тому числі грибами, водоростями тощо), що призвело до ушкодження здоров'я або смерті потерпілих;
споживання (використання) нехарчової продукції.
Нещасні випадки розслідують незалежно від того, чи був потерпілий у стані психічного розладу, алкогольного або наркотичного сп’яніння.
Комісія з розслідування нещасних випадків невиробничого характеру
Нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий.
Рішення щодо такого розслідування приймається керівником організації на підставі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу.
До складу комісії з розслідування нещасного випадку невиробничого характеру входять:
голова комісії — посадова особа, яку визначає керівник підприємства;
члени комісії — керівник відповідного структурного підрозділу, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. У разі потреби цей термін може продовжити наказом керівник, який призначив розслідування (п. 12 Порядку № 270).
За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм), який затверджує керівник підприємства, яке проводило розслідування, та підписують всі члени комісії з розслідування. Якщо член комісії не погоджується зі змістом акта, він може письмово викласти свою думку, яку додають до акта.
Під час складання акта за формою НТ використовують класифікатори:
подій, що призвели до нещасного випадку (дод. 4 до Порядку № 270);
причин нещасного випадку (дод. 5 до Порядку № 270);
місця подій (дод. 6 до Порядку № 270).
Необхідну кількість примірників акта визначають у кожному окремому випадку.
потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
районній держадміністрації (виконавчому органу міської, районної у місті ради, на території якої стався нещасний випадок);
організації, де працює або навчається потерпілий;
організації, яка відповідальна за безпечний стан території чи об’єкта, де стався нещасний випадок.
За запитом копію акта надсилають прокурору, органу досудового розслідування та іншим організаціям.
Акти за формою НТ разом з матеріалами розслідування зберігають протягом 45 років.
Варто зазначити, що питання щодо встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом регулюється також іншими нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337.
Згідно зі статтями 33, 34 цього Порядку на комісію з розслідування нещасних випадків, яка створюється на підприємстві, покладаються обов’язки щодо:
з’ясування обставини та причини настання нещасного випадку;
визначення, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом.
Рішення щодо встановлення цих обставин приймається комісією шляхом голосування простою більшістю голосів.
Порядок повідомлення про нещасний випадок невиробничого характеру
Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення:
про кожний нещасний випадок — до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради);
про кожний нещасний випадок, що стався внаслідок споживання (користування) нехарчової продукції — до органу державного ринкового нагляду у відповідній сфері відповідальності
про нещасний випадок із смертельним наслідком, пов’язаний із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасний випадок, що стався внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або під час дорожньо-транспортної пригоди, — прокурору та органу досудового розслідування.
Облік нещасних випадків невиробничого характеру та аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) на підставі звітів про нещасні випадки за встановленою формою, які щомісяця до 10 числа наступного періоду надсилаються лікувально-профілактичними закладами.
Реєстрація нещасних випадків, за результатами розслідування яких складаються акти за формою НТ, проводиться районними держадміністраціями (виконавчими органами міських, районних у містах рад) та організаціями, які проводили розслідування, у журналі за встановленою формою (додаток 7 до Порядку № 270).
Чим загрожує оформлення лікарняного замість розслідування
Іноді процедуру розслідування нещасного випадку невиробничого характеру не проводять. У таких випадках потерпілий отримує кошти за лікарняним від підприємства і Фонду страхування від нещасних випадків. Для того, щоб комісія зі спеціального страхування прийняла рішення оплатити лікарняний листок, достатньо пояснень потерпілого про те, як стався нещасний випадок. Однак треба враховувати, що потерпілий може і відмовитися надавати пояснення.
Здавалося б, такий вихід із ситуації нічим не загрожує роботодавцеві, оскільки контролюючі органи не реагують без відповідних заяв потерпілої чи іншої зацікавленої сторони. Проте завжди слід пам’ятати, що недотримання вимог законодавства — це вже формальний привід особливо сумлінному контролеру застосувати покарання.
Отже, якщо ігнорувати Порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру, можна наразитися на чималий штраф.
