Відповідь
У Конституції України задекларовано, що кожен має право на працю (ст. 43). Людина може заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. В іншій статті Основного Закону сказано, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
На практиці, виявляється, що деякі люди «більш рівні, ніж інші». Як свідчить статистика найважче влаштуватися на роботу особам передпенсійного віку (яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років). Пенсійною реформою 2011 року передбачено: щороку, починаючи з 2011-го і до 2021 року, пенсійний вік жінок збільшується на півроку. Таким чином у 2021-му він становитиме 60 років, так само, як і в чоловіків.
У ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» наведено категорії осіб, котрі мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштування. Серед них є громадяни, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років.
Читайте також: Пільгове пенсійне забезпечення: законодавчі новації
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-19 від 3.10.2017 для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб передбачена квота у розмірі не менше однієї особи передпенсійного віку в середньообліковій чисельності штатних працівників.
Втім, для підприємств зі штатом понад 20 працівників її розмір не зміниться: вони мають виконувати норматив працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік та 5% квоту, до якої, окрім осіб передпенсійного віку, потрапляє ще кілька пільгових категорій.
Гарячі статті зі свіжого номера
Таким чином, завдяки розширенню категорій роботодавців, на яких поширюватиметься відповідний обов’язок, буде працевлаштовано більше осіб передпенсійного віку.
Однак ця вимога не стосується фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю. Наведена вище квота поширюється лише на тих роботодавців, організаційно-правову форму господарської діяльності яких можна визначити як підприємство, установа або організація.
Оскільки нова редакція закону «Про зайнятість населення» набуде чинності 1 січня 2018 року, вимога щодо працевлаштування громадян передпенсійного віку в межах встановленої квоти стане актуальною тільки з початком нового року.
За кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні осіб передпенсійного віку (а також інших громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню) у межах відповідної квоти передбачений штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення. Він стягується, якщо роботодавець не дотримується визначених законодавством квот протягом року.
Отже, у 2017 році цей штраф становить 6400 грн. Оскільки з 1 січня 2018 року мінімальна зарплата становитиме 3723 гривні, то в наступному році штраф зросте до 7446 грн.
Відмову у прийнятті на роботу можна оскаржувати в судовому порядку.
Читайте також: Як проявляється дискримінація на ринку праці
Законодавцем передбачено обов’язок роботодавця самостійно розраховувати квоту з урахуванням кількості громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах і належать до таких, котрі неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), та забезпечувати їх працевлаштування самостійно.
Роботодавці щороку інформують центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про дотримання квоти відповідно до Порядку надання роботодавцями інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 16.05.2013 № 271).
