Порядок розслідування нещасних випадків: 7 ключових змін
Кабмін схвалив два ключових законопроєкти, які наближають українське законодавство до європейських стандартів у сфері безпеки та здоров’я працівників на робочому місці.
«Про безпеку та здоров’я працівників на роботі»:
- об’єднує національний досвід і практики зі світовими стандартами й принципами управління безпекою праці;
- реформує національну систему управління охороною праці.
Законопроєкт, зокрема, передбачає ризикоорієнтований підхід в управлінні безпекою праці на законодавчому рівні, який відповідає сучасним європейським стандартам у сфері безпеки та здоров’я працівників.
Документ покликаний розв’язати ключову проблему — застарілість і неефективність державного регулювання безпеки та здоров’я працівників. Адже чинна система управління охороною праці на всіх рівнях функціонує за «реактивним» принципом коригувальних дій. Тобто держава реагує на наслідки нещасних випадків — видає нормативні акти, які передбачають правила безпечної поведінки при виконанні відповідних робіт.
На противагу чинній системі, нові підходи передбачають організувати систему безпеки й здоров’я працівників за «проактивним» принципом запобіжних дій.
Зміна принципів побудови системи передбачає змінити об’єкт впливу державної політики: з нинішніх «безпека праці» або «охорона праці» — на європейський «безпека працівника».
Ключовим завданням політики має стати не встановлення вимог до процесу організації безпеки, але до результативності цього процесу — повністю усунути або мінімізувати ризики для життя і здоров’я працівника.
Законопроєкт пропонує запровадити за європейським прикладом систему мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я працівників. Роботодавець має регулярно оцінювати ризики, які можуть виникнути на конкретному робочому місці, розробляти й впроваджувати заходи, щоб мінімізувати або усунути ці ризики.
Документ також спрямований підвищити ефективність розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Законопроєкт передбачає запровадити інформування компетентних органів про всі нещасні випадки. А роботодавець має вести облік всіх інцидентів, які потенційно могли призвести до нещасного випадку.
Проєкт закону передбачає можливість покладати за рішенням суду на роботодавця матеріальну відповідальність за нанесення шкоди життю та здоров’ю працівника внаслідок недостатніх та/або неефективних заходів.
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про безпеку та здоров’я працівників на роботі»:
- оновлює механізми відповідальності для роботодавців і працівників у сфері охорони праці;
- адаптує їх до переглянутих підходів у формуванні системи управління безпекою праці та здоров’я працівників на робочому місці.
- Уповноважений з охорони праці: основні обов’язки та права
- Які підстави для спецрозслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки
- Як зміни в законодавстві впливають на роботу спеціаліста з охорони праці під час війни
- Чи повідомляти про нещасний випадок, що стався з працівником іншої компанії
Чинний Закон про охорону праці діє з 1992 року. Його вимоги успадкували норми радянської епохи, які:
-
- не стимулюють роботодавців створювати належні, безпечні й здорові умови праці;
- не адаптують систему управління безпекою праці до найкращих світових практик;
- не сприяють інтеграції системи управління безпекою праці в загальну систему управління підприємством.
Джерело: Держпраці