Управління Державної служби України з питань праці в Івано-Франківській області роз’яснило порядок та умови надання працівникові додаткової відпустки за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці.
Додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам за Списком виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1290. Це зазначено у статті 7 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 № 16 затверджено Порядки застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці.
Згідно з цими Порядками щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці надається працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених відповідними розділами відповідного Списку, незалежно від того, до якої галузі господарства належать ці виробництва і цехи, та від форм власності підприємств, організацій і установ, а щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці — незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв, цехів, а також від форм власності підприємств, організацій і установ.
Статтею 10 Закону про відпустки передбачено, що щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів.
Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані до закінчення робочого року. Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці встановлюється колективним договором за результатами атестації робочих місць за умовами праці та результатами гігієнічної оцінки умов праці.
Показники та критерії гігієнічної оцінки умов праці затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 18.11.2005 № 383.
Відповідно до статті 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими умовами праці та за особливий характер праці, зараховуються:
- час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
- час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
- час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Щорічна додаткова відпустка надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Тобто, якщо працівник має право на щорічну додаткову відпустку за відповідним Списком і за ненормований робочий день, то ці відпустки не сумуються, а надається один вид щорічної додаткової відпустки.
Працівник має право на щорічну додаткову відпустку лише у перший рік роботи на підприємстві. У другий і наступні роки роботи щорічні відпустки можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року, однак тривалість щорічної додаткової відпустки має бути розрахована залежно від часу зайнятості працівника в умовах, передбачених відповідним Списком, пропорційно фактично відпрацьованому часу.
