Порядок заповнення захисних споруд і перебування у них

У квітневому номері журналу «Довідник спеціаліста з охорони праці» (№04/2015) опубліковано статтю «Споруди цивільного захисту для укриття персоналу та збереження майна підприємства». У продовження теми пропонуємо ознайомитися з матеріалом про вимоги до перебування осіб у захисних спорудах

У квітневому номері журналу «Довідник спеціаліста з охорони праці» (№04/2015) опубліковано статтю «Споруди цивільного захисту для укриття персоналу та збереження майна підприємства». У продовження теми пропонуємо ознайомитися з матеріалом про вимоги до перебування осіб у захисних спорудах.

Відповідно до розділу 3.3 Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої наказом МНС від 09.10.2006 № 653 за призначенням у сховищах передбачають основні та допоміжні приміщення.

До основних приміщень належать приміщення для осіб, що укриваються, пункти управління, медпункти, а у сховищах лікувальних установ — також операційно-перев’язочні, передопераційно-стерилізаційні.

До допоміжних приміщень належать фільтровентиляційні приміщення, санітарні вузли, захищені дизельні електростанції, електрощитові, приміщення для зберігання продовольства, приміщення для резервуарів запасу питної води, приміщення артезіанської свердловини, станції перекачування, балонні, тамбури-шлюзи, тамбури, а для сховищ атомних станцій — приміщення для дозиметричного контролю, роздягальні, приміщення для брудного одягу, душові.

Заповнюють захисні споруди за сигналами цивільної оборони. Для швидкого заповнення захисної споруди особи, що укриваються, повинні заздалегідь вивчити маршрути руху.

Особи, що укриваються, повинні:

  • прибувати у захисну споруду із засобами індивідуального захисту;
  • мати при собі дводобовий запас продуктів у поліетиленовій упаковці (якщо вони не закладені у захисній споруді);
  • мати при собі найбільш необхідні речі (для повноцінного відпочинку можна тримати у захисній споруді або брати з собою легкі підстилки і невеликі подушки з поролону, губчатої гуми або іншого синтетичного матеріалу).

Заповнювати захисні споруди необхідно організовано, без паніки.

Розміщує людей у відсіках особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд. Осіб, що прибули з дітьми, розміщують в окремому відсіку чи у спеціально відведеному для них місці.

Дітей, людей похилого віку і людей з поганим самопочуттям розміщують у медичній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до повітроводів. Розміщення здійснюється, як правило, за виробничим або територіальним принципами (цех, бригада, будинок), місця розміщення таких груп позначають табличками відповідного змісту.

Особи, що укриваються, під час перебування у захисній споруді повинні виконувати усі вказівки командира і особового складу формування, що стосуються перебування у споруді, надавати їм необхідну допомогу.

Закриття захисно-герметичних та герметичних дверей сховищ і зовнішніх дверей протирадіаційного укриття виконується за командою начальника цивільної оборони об’єкта або, не чекаючи його команди, після заповнення усієї місткості захисної споруди, командиром формування з її обслуговування. За наявності тамбур-шлюзів заповнення може продовжуватися методом шлюзування і після їх закриття. При шлюзуванні закриваються внутрішні двері тамбур-шлюза, відкриваються зовнішні двері і тамбур-шлюз заповнюється.

Контролер біля зовнішніх дверей закриває їх і подає сигнал контролеру внутрішніх дверей на їх відкриття. Особи, що укриваються, заповнюють сховище, після чого внутрішні двері закриваються. Цикл шлюзування повторюється. Робота двокамерного шлюзу організовується так, щоб за час пропускання людей з першої камери у сховище друга камера заповнювалася.

Вихід і вхід у сховище для проведення розвідки здійснюється через вхід з вентильованим тамбуром. При поверненні із зони забруднення у вентильованих тамбурах проводиться часткова дезактивація одягу, взуття, протигазів, верхній одяг залишається у тамбурі.

Під час перебування людей у захисній споруді контролюються такі параметри повітряного середовища: температура, вологість, вміст у повітрі двоокису вуглецю, окису вуглецю і кисню.

Для оцінки стану здоров’я осіб, що укриваються, при різних рівнях факторів перебування у захисній споруді слід керуватись:

  • температура повітря від 0° C до 30° C, концентрація двоокису вуглецю до 3%, кисню — до 17 %, окису вуглецю — до 30 мг/м3 є допустимими і не потребують проведення додаткових заходів;
  • температура повітря у діапазоні 31 — 33° C, концентрація двоокису вуглецю — 4%, кисню — 16 %, окису вуглецю — 50 — 70 мг/м3 потребують обмеження фізичних навантажень і посилення медичного спостереження за станом здоров’я.

Параметри основних факторів повітряного середовища шкідливі для подальшого перебування осіб, що укриваються, у захисній споруді:

  • температура повітря — 34° C і вище;
  • концентрація двоокису вуглецю — 5 % і вище;
  • вміст кисню в повітрі — 14 % і нижче;
  • вміст окису вуглецю — 100 мг/м3 і вище.

При досягненні такого рівня одного або декількох факторів вживають можливих заходів для відповідної зміни параметрів повітряного середовища або вирішити питання про виведення осіб, що укриваються, із захисної споруди.

Прибирання приміщень захисної споруди проводиться двічі на добу. Особлива увага приділяється обробці санітарних вузлів 0,5%-вим розчином дві треті основної солі гіпохлориту кальцію. Після відвідання санвузлів руки дезінфікують 0,3%-вим розчином хлораміну. Взуття після виходу з санвузлів дезінфікують шляхом обтирання його об мати, просочені 0,5%-вим розчином хлораміну. У мішки, заповнені сміттям та відходами, слід додати один із хімічних консервантів із розрахунку на один кілограм відходів: параформану — 8 г, сірчано-кислої міді — 55 г, бромистої міді — 28 г, паронітрофенолу — 13 г.

Оповіщення осіб, що укриваються, про обстановку поза захисною спорудою і про сигнали та команди здійснюється командиром групи (ланки) з обслуговування захисної споруди або безпосередньо по радіотрансляційній мережі.

Вихід із захисної споруди здійснюється за командою «Відбій» (після уточнення обстановки у районі захисної споруди, а також у випадках вимушеної евакуації у порядку, який установлюється командиром групи /ланки/ з обслуговування захисної споруди).

Вимушена евакуація із захисної споруди проводиться при:

  • пошкодженнях захисної споруди, що виключають подальше перебування у ній осіб, що укриваються;
  • затопленні захисної споруди;
  • пожежі у захисній споруді і утворенні у ній небезпечних концентрацій шкідливих газів;
  • досягненні граничнодопустимих параметрів повітряного середовища.

У захисній споруді забороняється:

  • приносити легкозаймисті речовини або речовини, що мають сильний запах, та громіздкі речі;
  • приводити тварин;
  • палити, шуміти, запалювати без дозволу гасові лампи, свічки;
  • ходити по приміщеннях без особливої необхідності (необхідно якнайменше рухатися).

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Дистанційна робота під час воєнного стану

Існує декілька способів, як організувати роботу працівників під час воєнного стану. Один із можливих варіантів — перевести працівників на дистанційну роботу. Дізнайтеся, як це зробити із дотриманням чинного законодавства.
21326

Якими мають бути дії працівників під час повітряної тривоги

Як роботодавці мають діяти під час повітряної тривоги? Дізнайтеся, чи зобов’язані працівники йти до бомбосховища під час повітряної тривоги, що має зробити роботодавець, щоб забезпечити їхню безпеку, та хто відповідатиме у разі постраждалих.
14366

Гарантії прав працівників на охорону праці

Дізнайтеся, які права на охорону праці мають працівники при укладанні трудового договору і як вони можуть забезпечити своє здоров'я на робочому місці. З'ясуйте, які умови роботодавець зобов’язаний виконати, щоб гарантувати безпечну працю.
651

Види засобів підмощування

Подбайте про безпечну організацію робочих місць. Зокрема, перевірте, чи правильно експлуатуєте засоби підмощування. Ділимося порадами, як це зробити правильно.
4844

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді