Минулого тижня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність».
Цивільно-правовий договір на виробництві: що варто знати
Документ пропонує низку змін, проте основною є доповнення Кодексу законів про працю розділом про договірний режим регулювання трудових відносин. Такий формат передбачає можливість встановлення індивідуальних умов праці безпосередньо трудовим договором.
Зокрема, сторони отримають змогу на власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини в частині:
- виникнення і припинення трудових відносин;
- системи оплати праці;
- норм праці;
- розміру заробітної плати з урахуванням встановленого законом граничного мінімального розміру, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат;
- тривалості робочого часу та відпочинку з додержанням норм загальної тривалості робочого тижня, тривалості щотижневого відпочинку та інших прав і гарантій, які визначені КЗпП.
У законопроєкті передбачено також внесення змін до Законів України «Про охорону праці», «Про відпустки», «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності».
Так, у документі зазначено, що на прохання працівника щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості або надана працівникові на її повну тривалість з урахуванням встановлених норм тривалості щорічних відпусток. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін більший ніж 15 календарних днів на рік, якщо така умова передбачена трудовим договором. А заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше першого дня відпустки.
У пояснювальній записці до проєкту закону зазначено, що наразі вкрай жорстка зарегульованість трудових відносин суперечить принципам ринкового саморегулювання і не відповідає актуальним потребам ринку. Внаслідок цього роботодавці не можуть уникнути порушень законодавства про працю через застарілі та часом неадекватні норми, перебувають під постійним тиском контролюючих органів, а результатом цього є поглиблення кризових явищ в економіці та повільне зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Серед основних проблем роботодавців автори законопроєкту виокремили забюрократизованість,надмірну складність обліку кадрів та невиправданий тиск з боку органів контролю.
Автори законопроєкту впевнені, що документ дозволить модернізувати застарілі методи держрегулювання, підвищити гнучкість ринку праці, створити нові робочі місця, зменшити бюрократичне навантаження на роботодавців, створити стимули для детінізації зайнятості та підвищити рівень соціальної захищеності працівників і забезпечити збільшення надходжень до бюджету.
Наразі проєкт Закону направлено на розгляд парламентських комітетів.
