Аргументуючи цей висновок, Міністерство соціальної політики України згадує у листі від 25.07.2014 № 301/13/116-14 низку положень нормативних актів.
Право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається у строгій відповідності зі Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1290.
Згідно з розділом XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку правом на такі відпустки тривалістю до 4 календарних днів користуються лише ті прибиральники службових приміщень, які зайняті прибиранням загальних убиралень та санвузлів.
Виконання таких робіт має бути передбачено робочими інструкціями відповідних працівників.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (стаття 8 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки»).
Відповідно до статті 9 Закону України «Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, зараховуються:
1) час фактичної роботи з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади;
2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу з особливим характером праці;
3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Порядком застосування зазначеного вище Списку, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 № 16 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.1998 за № 58/2498 (зі змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 № 150 і зареєстрованими у Мін'юсті 18.06.2003 за № 496/7817), визначено, що щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Отже, у розрахунок часу, що дає право прибиральнику службових приміщень на відпустку за особливий характер праці, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий прибиранням загальних убиралень та санвузлів не менше половини тривалості встановленого робочого дня.
Облік часу, відпрацьованого в умовах з особливим характером праці, здійснюється власником або уповноваженим ним органом. При цьому підприємство самостійно приймає рішення щодо здійснення такого обліку.
Враховуючи зазначене, прибиральники службових приміщень, які щоденно працюють на 0,25 ставки, правом на відповідну відпустку не користуються.
