Підпишіться на Telegram-канал За загальним правилом саме роботодавець несе відповідальність за шкоду, яку завдав працівник. Це передбачаено у ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, в якій зокрема вказано, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Згадане правило про відповідальність роботодавця за дії його працівника стосується й випадків відшкодування моральної шкоди (п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4).
Після того, як підприємство відшкодує потерпілому шкоду, завдану працівником, воно отримує право зворотної вимоги (регресу) до свого працівника. Однак існують випадки, коли на працівників не можна покласти матеріальну відповідальність.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК).
Чи знаєте ви, як визначають розмір шкоди та в які способи її стягують?
Трапляється так, що роботодавець компенсує потерпілому суму в рази більшу за ту, яку згодом у порядку регресу матиме право стягти з працівника. Це обумовлено тим, що є певні обмеження на суму, яку можна стягнути з працівника.
Детальніше про це, а також про те, в яких випадках працівники несуть повну матеріальну відповідальність, ви можете дізнатися зі статті Покарання гривнею, або Як і коли спеціаліст із охорони праці нестиме матеріальну відповідальність.
