У Нормах безплатної видачі засобів індивідуального захисту працівникам захисні властивості ЗІЗ записані умовними позначеннями. Дізнайтеся, як розшифровуються умовні позначення захисних властивостей засобів індивідуального захисту.
Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту регламентовано Кодексом законів про працю України, Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ, національними стандартами та іншими нормативно-правовими актами.
Так, статтею 8 Закону про охорону праці встановлено, що на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненнями або несприятливими метеорологічними умовами, працівників забезпечують безоплатно за встановленими нормами спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ. За придбання, утримання, видачу та збереження спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ відповідає роботодавець.
Загальні вимоги до засобів індивідуального захисту, що використовуються працівниками під час трудового процесу, врегульовані Мінімальними вимогами безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затвердженими наказом Міністерства соціальної політики України від 29.11.2018 № 1804.
Пунктом 2 розділу ІІІ Мінімальних вимог встановлено, що під час визначення потреби в засобах індивідуального захисту роботодавець повинен передбачати спеціальний одяг і спеціальне взуття окремо для чоловіків і жінок, зазначаючи найменування ЗІЗ, враховуючи їх моделі, розмір і зріст, а також призначення ЗІЗ за захисними властивостями.
Категорії посад та робіт, виконавці яких мають право на безплатне отримання ЗІЗ, наведено у Нормах безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 16.04.2009 № 62 (далі — Норми № 62). Нормами визначається обов’язковий мінімум безкоштовної видачі засобів індивідуального захисту, їх захисні властивості та рекомендована тривалість експлуатації.
У Нормах № 62, а також у деяких інших галузевих нормативних актах (наприклад, Норми безоплатної видачi спецiального одягу, спецiального взуття та iнших засобiв iндивiдуального захисту працiвникам житлово-комунального господарства, затверджені наказом МНС України від 10.12.2012 № 1389) захисні властивості засобів індивідуального захисту записані умовними позначеннями. Виникає запитання, як розшифрувати ці позначення?
Умовні позначення захисних властивостей засобів індивідуального захисту
У більшості галузевих норм безплатної видачі ЗІЗ (зокрема і в Нормах № 62) міститься посилання на те, що позначення захисних властивостей ЗІЗ здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.4.103-83 «ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация».
Вимоги ГОСТ 12.4.103-83 поширюються на спеціальний захисний одяг, засоби захисту рук і ніг. Спеціальний одяг залежно від захисних властивостей поділяється на групи (підгрупи), які мають такі позначення:
М — для захисту від механічних пошкоджень;
3 — від загальних виробничих забруднень;
Т — від підвищеної чи пониженої температури;
Р — від радіоактивних речовин;
Э — від електричного струму, електричних і електромагнітних полів;
П — від пилу;
Я — від токсичних речовин;
В — від води;
К — від розчинів кислот;
Щ — від лугів;
О — від органічних розчинників;
Н — від нафти, нафтопродуктів, мастил та жирів;
Б — від шкідливих біологічних чинників.
До спецодягу належать: костюми, куртки, комбінезони, халати, плащі, фартухи тощо. Залежно від того, які захисні властивості повинен мати спецодяг, обирають матеріал для нього. Спецодяг має забезпечувати необхідний захист від дії несприятливих чинників, бути зручним, не обмежувати рухів працівника.
Спеціальне взуття — це чоботи, півчобітки (напівчоботи), черевики, півчеревики, валянки, калоші, боти тощо. За захисними властивостями спецвзуття класифікують аналогічно спецодягу.
До засобів захисту рук належать різні види рукавиць та рукавичок, а також напальчники, надолонники, нарукавники, налокітники, наплічники тощо, які мають захищати від механічних впливів, підвищених та знижених температур, кислот і лугів, нафти і нафтопродуктів, вібрації, електричної напруги тощо.
Засоби індивідуального захисту обирають залежно від шкідливих і небезпечних чинників, характерних для певного виду робіт. ЗІЗ повинні мати таку конструкцію, що у передбачуваних умовах експлуатації забезпечує максимально можливий рівень захисту користувача засобу, який може без ускладнень провадити пов’язану з ризиком діяльність.
