Основні причини виробничого травматизму в Україні

Виробничий травматизм: нормативне регулювання

Попри те, що на підприємствах проводять навчання й інструктажі з охорони праці, вживають заходів безпеки тощо, нещасні випадки все ж таки трапляються.

Відомості про нещасний випадок на виробництві

Нещасний випадок на виробництві — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю працівника або настала його смерть (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV).

Причини та обставини нещасних випадків на виробництві встановлюються згідно з постановою КМУ від 17.04.2019 № 337, якою затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі — Порядок № 337).

У 2023 році Порядок зазнав деяких змін, зокрема до нього внесли новий розділ — «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях». Нововведення передбачені постановою Кабміну від 20.01.2023 № 59.

За пунктом 141-15 Порядку № 337 нещасні випадки, що сталися під час виконання трудових обов’язків унаслідок воєнних (бойових) дій, підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм. Цю норму застосовують до випадків та осіб, визначених зазначеним пунктом.

Розслідування інцидентів

• Крок на випередження виробничого травматизму

Види виробничих травм

Виробничий травматизм — це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Рівень травматизму у виробничій сфері тісно пов'язаний з технологічними процесами, обладнанням, а також організацією виробництва та ергономічною організацією робочого місця.

Під виробничою травмою розуміють ушкодження, яке виникло в працівників чи службовців при виконанні роботи (у тому числі за межами території роботодавця) і спричинило порушення цілісності тканини або функції органа чи організму в цілому.  

Розрізняють, зокрема, такі види виробничих травм:

• механічні — від рухомих частин машин, ручного інструмента, падаючих предметів тощо;
• термічні — від дії високих або низьких температур, зокрема контакту з парою, гарячою рідиною, полум'ям, розплавленим металом;
• хімічні — від концентрованих хімічних речовин (кислот, лугів);
• електричні — від дії електричного струму або електричної дуги, зокрема внаслідок обриву проводів.

Причини нещасних випадків на виробництві

У процесі виробництва на організм людини діють як засоби, так і предмети праці, а ризик травмування залежить, зокрема, від технічного стану засобів виробництва та організації робіт.  Травмуватися під час виконання трудових обов'язків працівник також може через порушення санітарно-гігієнічного режиму на виробництві або через чинники особистого характеру, які стосуються дотримання технологічної та трудової дисципліни. 

Під час розслідування нещасних випадків застосовують Класифікатор, наведений у додатку 9 до Порядку № 337 (далі — Класифікатор). Це прямо передбачено пунктом 33 Порядку № 337.  У розділі 2 Класифікатора визначено такі групи причин: технічні, організаційні, психофізіологічні та техногенні, природні, екологічні та соціальні.

Нещасні випадки також трапляються через техногенні, природні, екологічні та соціальні причини. Однією з частих причин нещасних випадків на виробництві у 2022 — 2026 роках стали воєнні дії на території України через збройну агресію російської федерації.  

До техногенних, природних, екологічних та соціальних причин Класифікатор відносить, зокрема, викид небезпечних речовин, контакт із представниками тваринного та рослинного світу, стихійні лиха, гідрометеорологічні явища та соціальний конфлікт (коди 38–42 розділу 2). Причину «соціальний конфлікт», яка охоплює оголошену та неоголошену війну, кодують як 42. Код 23 у розділі 1 позначає вид події — «події суспільного життя», а не причину.

Розглянемо детальніше кожен із видів причин виробничого травматизму.

Технічні причини виробничого травматизму

Класифікатором передбачені, зокрема, такі технічні причини нещасних випадків (розділ 2 додатка 9 до Порядку № 337):

• конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва;
• конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів;
• неякісне розроблення або відсутність проєктної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання, устаткування тощо;
• неякісне виконання будівельних робіт;
• недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки;
• незадовільний технічний стан, зокрема:
• виробничих об'єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території;
• засобів виробництва;
• транспортних засобів;
• незадовільний стан виробничого середовища (перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих виробничих факторів);
• невідповідність засобів колективного та індивідуального захисту встановленим вимогам та їх недостатність;
• невідповідність нехарчової продукції встановленим вимогам;
• інші.

Oрганізаційні причини виробничого травматизму

Серед організаційних причин нещасних випадків виділяють такі (розділ 2 додатка 9 до Порядку № 337):

• незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;
• недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, зокрема:
• відсутність або неякісне проведення інструктажу;
• допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці;
• неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність;
• відсутність у посадових інструкціях визначення функціональних обов'язків з питань охорони праці;
• порушення режиму праці та відпочинку;
• відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (професійного відбору);
• невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;
• виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо або за відсутності таких засобів чи систем;
• залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);
• порушення технологічного процесу;
• порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо;
• порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів;
• порушення правил безпеки руху (польотів);
• незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності);
• незастосування засобів колективного захисту (за їх наявності);
• порушення трудової і виробничої дисципліни, зокрема:
• невиконання посадових обов'язків;
• невиконання вимог інструкцій з охорони праці;
• інші.

Звіт про інцидент

Психофізіологічні причини виробничого травматизму

До психофізіологічних причин належать, зокрема, такі (розділ 2 додатка 9 до Порядку № 337):

• алкогольне, наркотичне, токсикологічне отруєння;
• алкогольне, наркотичне, токсикологічне сп'яніння;
• низька нервово-психічна стійкість;
• незадовільні фізичні дані або стан здоров'я;
• незадовільний психологічний клімат у колективі;
• травмування (смерть) внаслідок протиправних дій інших осіб;
• помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи;
• монотонність праці;
• невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі;
• особиста необережність потерпілого (у разі відсутності технічних і організаційних причин, впливу шкідливих або небезпечних виробничих факторів, порушень вимог законодавчих і нормативно-правових актів та інструкцій тощо; код 36 розділу 2 Класифікатора);
• інші психофізіологічні причини.

Санітарно-гігієнічні причини виробничого травматизму

Санітарно-гігієнічні чинники доцільно окремо розглядати для профілактики травматизму. Водночас у розділі 2 Класифікатора їх не виділено в самостійну групу причин. Незадовільний стан виробничого середовища, зокрема перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих виробничих факторів, віднесено до технічних причин за кодом 07. Конкретну причину та її код визначає комісія за встановленими обставинами.

До санітарно-гігієнічних причин зараховують:

• порушення санітарно-гігієнічного режиму на виробництві;
• погане освітлення;
• високу температуру та вологість повітря чи надмірно низьку температуру;
• виробничий пил;
• високу концентрацію токсичних речовин у повітрі;
• забрудненість приміщення;
• сильний шум тощо.

Від правильності встановлення причини нещасного випадку залежить ефективність розроблюваних заходів щодо запобігання подібним випадкам.

Способи профілактики виробничого травматизму

Виробничий травматизм може виникати в різних видах економічної діяльності, зокрема у промисловості та сільському господарстві. 

Промисловий травматизм – це сукупність травм, що були отримані працівниками промисловості у зв’язку з виконанням роботи. До основних заходів щодо боротьби з травматизмом належать:

• контроль за обладнанням, інструментами, за достатнім огородженням частин, що рухаються;
• покращення природного та штучного освітлення;
• систематичний нагляд за дотриманням правил техніки безпеки;
• безоплатнезабезпечення робітників засобами індивідуального захисту за встановленими нормами і контроль за їх використанням під час роботи;  і контроль за їх використанням під час роботи;
• проведення заходів щодо боротьби з втомлюваністю, покращення зовнішнього виробничого середовища, раціоналізація режиму праці та відпочинку.

До профілактичних заходів також належать навчання та перевірка знань з питань охорони праці, інструктажі, а у встановлених законодавством випадках — попередні й періодичні медичні огляди. Відповідні обов’язки роботодавця та працівників визначено статтями 14, 17 і 18 Закону України «Про охорону праці». Забезпечення засобами індивідуального захисту здійснюють відповідно до статті 8 цього Закону.

У сільському господарстві небезпеки та заходи захисту залежать від конкретних робіт у рослинництві й тваринництві. Обов’язкові вимоги встановлюють Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджені наказом Мінсоцполітики від 29.08.2018 № 1240 (НПАОП 01.0-1.02-18; далі — Правила № 1240).

Не дозволяється експлуатувати сільськогосподарські трактори без електростартерного запуску двигуна та з відсутньою або несправною системою блокування запуску двигуна за ввімкнутої передачі (пункт 3 розділу III Правил № 1240). Також до важливих заходів  профілактики виробничого травматизму належать своєчасний ремонт, регулювання та усунення неполадок.

Щоб запобігти травматизму у тваринництві, обслуговувальний персонал повинен вивчити звички і поведінку тварин та обережно з ними поводитися.

Під час використання сільськогосподарської техніки необхідно дотримуватися експлуатаційної документації; небезпечні рухомі й обертові вузли мають бути огороджені захисними кожухами; експлуатація несправних машин та обладнання заборонена (пункти 1–3 розділу III Правил № 1240).