Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов’язані з виконанням трудових обов’язків травми, у т. ч. отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров’я або смерті потерпілих (п. 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2001 № 270; далі – Порядок № 270).
Факт ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров’я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.
Читайте також: Розслідування нещасного випадку: судова практика
Рішення щодо розслідування нещасного випадку, який стався з працюючою особою, приймає керівник організації, де працює потерпілий, на підставі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу (п. 11 Порядку № 270). Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин. На підставі результатів розслідування розробляють заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих (п. 7 Порядку № 270).
Розслідування згідно з Порядком № 270 проводить комісія у такому складі: голова комісії – посадова особа, яку визначає керівник організації; члени комісії – керівник відповідного структурного підрозділу, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноваженого трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Дивіться також: Класифікатор подій, що призвели до нещасного випадку
Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після створення комісії. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником органу (організації), який призначив розслідування (п. 12 Порядку № 270). За результатами проведеного розслідування складається акт за формою НТ.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів підприємства, установи, організації згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 439. Наступні дні, починаючи з шостого, – за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Підставою для оплати тимчасової непрацездатності за всі дні є листок непрацездатності, виданий у встановленому порядку.
